Рішення № 48315087, 06.08.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/1635/15-ц Номер провадження 22-ц/775/212/2015

Головуючий у 1 інстанції Котормус Т.І.

Категорія 27 Доповідач Новосядла В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2015 року м. Артемівськ

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Кішкіної І.В., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Зілаковій Я.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року був частково задоволений позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 560 гривень 80 копійок, яка складається із заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 873 гривні 93 копійки, заборгованості за відсотками у розмірі 7 088 гривень 74 копійки, штрафу у розмірі 598 гривень 13 копійок, та судовий збір у розмірі 243 гривень 60 копійок. У задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким змінити рішення суду першої інстанції і стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у повному обсязі за наступних підстав:

- висновок суду першої інстанції щодо подвійної відповідальності є необґрунтованим, оскільки пеня і неустойка є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, як зазначив суд першої інстанції,

- поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що штраф та пеня відповідно до умов кредитного договору, настають при різних обставинах порушення зобов*язання зі сторони боржника, а відтак висновок суду першої інстанції щодо системного зв*язку статей 549 ЦК та 611 ЦК України є необґрунтованим.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції представник позивача не з*явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить телефонограма, направлена позивачу, яка зареєстрована в журналі телефонограм апеляційного суду.

Відповідач у судове засідання не з*явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений через офіційний веб-портал Судова влада України» (а.с. 90).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення фіксованої частини штрафу скасуванню і ухваленню в цій частині нового рішення з наступних підстав.

Із матеріалів цивільної справи вбачається.

03 грудня 2008 року ОСОБА_1 написав заяву про бажання оформити на своє ім*я кредит.

Згідно із Довідкою про зміну Умов кредитування та обслуговування кредитної картки сума кредитного ліміту була встановлена у 5 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Строк дії картки встановлений до грудня 2014 року (а.с. 41, 43).

Виходячи із вказаних документів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннями ЦК України про зобов*язання.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв*язку із порушенням відповідачем зобов*язань за кредитним договором, станом на 28 лютого 2015 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 4 873 гривні 93 копійки, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 7 088 гривень 74 копійки, штраф у розмірі 598 гривень 13 копійок.

Оскільки відповідач не виконував свої зобов*язання за договором, то суд першої інстанції стягнув з відповідача вказані суми.

Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею та комісією, суд першої інстанції виходив із того, що в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 1 077 гривень 57 копійок, причому позивач не надав розрахунок і не зазначив яку суму складає пеня, а яку комісія.

Виходячи із цих обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що відсутність розрахунку і відсутність розмежування цих вимог позбавляє суд можливості зробити висновок щодо правильності нарахування пені та комісії.

Вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується із вимогами статей 11 і 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Що стосується висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 250 гривень, то апеляційний суд виходить із наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції виходив із того, що ніхто не може бути притягнутий одночасно до сплати штрафу і пені за одне і те ж саме правопорушення.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Згідно із Довідкою про Умови кредитування із використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», передбачений штраф за порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов*язанню, які передбачені цим договором, більш ніж на 120 днів у розмірі 250 гривень + 5% від суми позову, тобто один вид штрафу, який складається із двох складових.

Вказана Довідка підписана відповідачем, що свідчить про те, що він погодився із цими умовами договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, вимоги банку про стягнення фіксованої частини штрафу в розмірі 250 гривень ґрунтуються на умовах договору, в зв*язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині не відповідає нормам матеріального права, а тому рішення суду в цій частині відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині і стягненню з відповідача 250 гривень з вищенаведених підстав.

Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення фіксованої частини штрафу скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» фіксовану частину штрафу в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: