Ухвала суду № 48310843, 06.08.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 408/1091/15-ц

Провадження № 22ц/782/442/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого: - судді: Лозко Ю.П.,

Суддів: - Назарової М.В., Романченко В.О.,

при секретарі - Козубській А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області справу за апеляційною скаргою КС «Імперіал ЛТД» на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 25 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про стягнення заборгованості з заробітної плати, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому вказав, що з листопада 2007 року він працював в Біловодській філії КС «Імперіал ЛТД». 21.01.2015 року на підставі ст. 38 КЗпП України, був звільнений. Під час звільнення, відповідач не виплатив йому заробітну плату за грудень 2014 р. та січень 2015 р. розмір якої складав 3.500 гривень, щомісяця, що становить усього 7.000 гривень, також не виплачена компенсація за невикористані відпустки, з у зв'язку з чим, у збільшених позовних вимогах просив суд:

- стягнути з кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на його користь середній заробіток за період затримки розрахунку при звільнення з 21.01.2015 р. по 16.06.2015 р. у сумі 23 227,14 гривень;

- стягнути з кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 7000 (за грудень 2014р. 3.500 гривень), (за січень 2015 р.3.500 гривень;

- стягнути з кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на його користь компенсацію за невикористані відпустки у сумі 8749,95 гривень.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 25 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на користь ОСОБА_3 заборгованість з заробітної плати у сумі 14934,72 гривень, без врахування обов'язкових утримань. Вирішено питання щодо судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд, скасувати рішення Біловодського районного суду Луганської області від 25.06.2015 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_3 з листопада 2007 року працював в Біловодській філії КС «Імперіал ЛТД».

Наказом Біловодської філії КС «Імперіал ЛТД» №4 від 21.01.2015 року був звільнений з посади виконавчого директора Біловодської філії КС «Імперіал ЛТД» на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно ч. 2 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суму строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йму від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Як вбачається зі штатного розпису КС «Імперіал ЛТД» затвердженого 01.01.2014 року, з яким під розпис був ознайомлений позивач, розмір його заробітної плати на посаді виконавчого директора Філії складав 1325 гривень.

Однак при звільненні, позивачу не були виплачені належні суми заробітної плати, що фактично не заперечував сам відповідач, про що свідчать письмові матеріали справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку, що у даній справі між сторонами виник спір із приводу порушення відповідачем законодавства про оплату праці, а тому відповідно до вимог діючого законодавства, суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не взято до уваги, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 за штатним розписом складала 1325 гривень, на увагу колегії суддів не заслуговує, оскільки суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив саме з розміру заробітної плати позивача у сумі 1325 гривень згідно штатного розпису затвердженого 01.01.2014 року.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, зводяться до не згоди з висновками суду по оцінці доказів, але згідно зі ст. 212 ЦПК України право оцінки наданих доказів належить безпосередньо суду.

Доказів, які б спростовували висновки суду, апелянтом не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У даному випадку доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду відповідає вимогам закону, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу КС «Імперіал ЛТД» - відхилити.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 25 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про стягнення заборгованості з заробітної плати - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: