Ухвала суду № 48304198, 03.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2015 року м. Київ К/9991/51826/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Кошіль В.В. Моторний О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року

у справі № 2а/1270/3062/2012

за позовом Державного підприємства «Донбасантрацит»

до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Донбасантрацит» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 15 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року, позовні вимоги задовольнив частково, скасував податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2012 року №0000251530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 263,00 грн., № 0000171530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76 131,00 грн., № 0000181530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 202 089,00 грн., №0000331530 повністю, № 0000321530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 769,15 грн., № 0000401530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 159,52 грн., № 0000361530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 945,11 грн., №0000411530 повністю, №0000391530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 397,00 грн., №0000371530 повністю, №0000241530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 036,59 грн., №0000311530 повністю, №0000351530 повністю. Також стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16,09 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Посадові особи контролюючого органу провели камеральну перевірку податкової звітності позивача за період з 30 січня 2009 року по 16 січня 2012 року, за результатами якої склали акт від 16 січня 2012 року №22/15-214/32446546, яким встановили порушення позивачем строків сплати узгоджених грошових зобов'язань у перевіряємий період.

За результатами проведеної перевірки відповідач прийняв наступні податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2012 року:

№0000241530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 337,90 грн. на 173 календарних дні до позивача застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 67,58 грн.;

№0000231530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 4 790,05 грн. на 116 календарних днів застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 958,01 грн.;

№0000251530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 5 281,10 грн. на 20 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 528,11 грн.;

№0000261530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 161,10 грн. на 20 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 16,11 грн.;

№0000211530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 1 313,30 грн. на 173 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 262,66 грн.;

№0000221530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 626,20 грн. на 20 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 62,62 грн.;

№0000191530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 6 332,30 грн. на 173 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 1 266,46 грн.;

№0000201530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 3 011,50 грн. на 20 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 301,15 грн.;

№0000171560, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 1 088 544,20 грн. на 28 календарних дні застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 108 854,42 грн.;

№0000181530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 1 513 070,15 грн. на 194 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 302 614,03 грн.;

№0000331530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за забруднення природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 192 041,10 грн. на 801 календарний день застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 38 408,22 грн.;

№0000371530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з екологічного податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи накопичені) у розмірі 8 114,70 грн. на 173 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 1 622,94 грн.;

№0000381530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з екологічного податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи накопичені) у розмірі 3 862,20 грн. на 20 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 386,22 грн.;

№0000271530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 5 321,28 грн. на 173 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 1 064,28 грн.;

№0000281530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 2 537,40 грн. на 20 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 253,74 грн.;

№0000291530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 807,50 грн. на 173 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 161,50 грн.;

№0000321530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 37 988,90 грн. на 609 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 7 597,78 грн.;

№0000301530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 385,10 грн. на 20 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 38,51 грн.;

№0000401530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5 807,60 грн. на 760 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 1 161,52 грн.;

№0000361530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 4 745,55 грн. на 181 календарний день застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 949,11 грн.;

№0000351530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за забруднення природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 19 149,10 грн. на 464 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 3 829,82 грн.;

№0000411530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 295,30 грн. на 28 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 129,53 грн.;

№0000391530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 692 777,80 грн. на 1 252 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 138 555,56 грн.;

№0000371530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 123 620,80 грн. на 30 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 12 362,08 грн.;

№0000341530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 41 787,75 грн. на 728 календарних дні застосував штраф у розмірі 20 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 8 357,55 грн.;

№0000311530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 8 990,50 грн. на 28 календарних днів застосував штраф у розмірі 10 % від суми зобов'язання, а саме - у розмірі 899,05 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги у зазначеній частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідності до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у 2009-2010 роках податкові органи не були наділені повноваженнями змінювати призначення платежу вказане платником податків у платіжних дорученнях, а отже дії податкового органу по зміні призначення платежу у платіжних дорученнях позивача за вказаний період є неправомірними, а податкові повідомлення-рішення, якими застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань вказаного періоду - протиправними.

Крім того, суди дійшли висновку про неправомірність застосування відповідачем штрафних санкцій у більших розмірах, ніж визначено законом, за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, оскільки за кожне порушення вчинене у зазначений період можливе застосування штрафу у розмірі не більше 01,00 грн., що не було враховано податковим органом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність дій податкового органу щодо зміни призначення платежу визначеного позивачем у платіжних дорученнях та вважає за необхідне зазначити, що право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, належало виключно платнику податків, тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Виходячи із змісту підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, платник податку, самостійно визначивши та перерахувавши до бюджету суми з податку на додану вартість, виконує своє зобов'язання зі сплати цього податку за визначений ним період.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Утім, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого підпунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Враховуючи, що у податкового органу не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені платником податків суми за інші періоди, ніж визначені таким платником у платіжних дорученнях, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність дій відповідача з перерозподілу сплачених позивачем сум податку на додану вартість у зазначений період .

Також колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо завищення податковим органом розміру штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення строку сплати узгоджених податкових зобов'язань у період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року.

Так, відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки, на день прийняття податковим органом рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій був чинним Податковий кодекс України, то штрафні санкції повинні застосовуватися у розмірі, визначеному статтею 126 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно якого порушення податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2012 року №0000251530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 263,00 грн., № 0000171530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76 131,00 грн., № 0000181530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 202 089,00 грн., №0000331530 повністю, № 0000321530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 769,15 грн., № 0000401530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 159,52 грн., № 0000361530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 945,11 грн., №0000411530 повністю, №0000391530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 397,00 грн., №0000371530 повністю, №0000241530 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 036,59 грн., №0000311530 повністю, №0000351530 повністю.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі № 2а/1270/3062/2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Кошіль В.В. Моторний О.А.