Ухвала суду № 48300034, 11.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької област

№ 22ц/778/2690/ 2015 р.

Є.У.№336/1321/15

Головуючий у 1 інстанції Жупанова І.Б

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

Кримської О.М.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2015 року про визнання доповнення до позовної заяви неподаними у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначає, що 11.11.2014 року між ним та Банком був укладений договір банківського вкладу в національній валюті, відповідно до умов якого сума вкладу була внесена позивачем 11.11.2014 року в сумі 50000 грн. на строк по 09.02.2015 року .По закінченню строку дії договору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернення коштів, відсотків по вкладу, проте кошти йому видавалися частинами. Просить суд стягнути з відповідача на його користь суму банківського вкладу з відсотками у розмірі 54642 грн. 16 коп. та моральної шкоди у розмірі 50000, 00 грн.

18.05. 2015 року ОСОБА_3 надав через канцелярію суду доповнення до позовної заяви.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2015 року доповнення до позовної заяви ОСОБА_3 були залишені без руху, надано строк для усунення недоліків, не пізніше п"яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2015 року доповнення до позовної заяви від 18.05.2015 року та від 16.06.2015 року визнані неподаними та повернуті позивачеві.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, прийняти доповнення до позовної заяви.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи доповнення до позовної заяви неподаними та повертаючи їх позивачу, суд виходив з того, що недоліки в доповненій заяві від 18.05.2015 року не були усунуті позивачем, а в наданих доповненнях до позовної заяви на виконання ухвали суду від 16.06.2015 року ОСОБА_3 виклав раніше не заявлені вимоги про відповідальність позивача за порушення грошового зобов"язання, тобто, позивачем змінено предмет і підстави позову.

Проте з вказаними висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Як вбачається з матеріалів справи 18.05.2015 року ОСОБА_3 надав через канцелярію суду доповнення до позовної заяви..

За формою та змістом позовна заява, втому й числі доповнення до позовної заяви, повинні відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України, зокрема, містити ім"я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв"язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

У разі, якщо їх подано без додержання вимог, викладених у зазначеній нормі процесуального закону, суддя відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави для залишення заяви без руху.

Наслідки невиконання позивачем вимог закону щодо усунення недоліків позовної заяви передбачені ч.2 ст. 121 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що залишаючи ухвалою від 15 червня 2015 року доповнення до позовної заяви ОСОБА_3 без руху в порядку ст. 121 ЦПК України, суд послався на те, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме, що в позовній заяві не викладено суть позовних вимог.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що зазначена ухвала направлялася чи була вручена позивачу в установленому законом порядку для її виконання.

В ухвалі від 18 червня 2015 року про визнання неподаними та повернення доповнення до позовної заяви від 18.05.2015 року та від 16.06.2015 року, тобто, через три дні після постановлення ухвали від 15.06.2015 року про залишення позову без руху, суд зазначив, що недоліки в доповненнях до позовної заяви від 18.05.2015 року позивачем усунуті не були, а в доповненнях до заяви від 16.06.2015 року позивачем змінено предмет і підстави позову.

Вказаний висновок суду нічим не мотивований , які саме недоліки суд вважав не усунутими, взагалі не зазначено.

Крім того, суд зазначив в ухвалі від 18.06.2015 року , що доповнення до позовної заяви від 16.06.2015 року надійшли на виконання ували від 15.06.2015 року.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що 16 червня 2015 року до суду поступили нові доповнення до позовної заяви, а не на виконання ухвали суду від 15.06.2015 року. В доповненнях до позовної заяви від 16.06.2015 року позивач просив стягнути різницю у відсотковій ставці за період з 10.02.2015 року по 02.03.2015 року в розмірі 309 грн., інфляцію за весь час прострочення сплати суми боргу в сумі 16028.97 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 520.28 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4872 грн.

Якщо суд прийшов до висновку, що в цій заяві змінено предмет і підстави позову, то у суду першої інстанції не було законних підстав вважати доповнення до позовної заяви від 16.06.2015 року неподаними і повертати їх позивачу з підстав, передбачених ст. 121 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що за вказаних обставин висновок суду про наявність підстав для повернення в порядку ч.2 ст. 121 ЦПК України доповнення до позовної заяви ОСОБА_3 від 18.05.2015 року та від 16.06.2015 року у зв"язку з не усуненням ним недоліків не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2015 року у цій справі скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий:

Судді: