Постанова № 48299910, 27.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №332/230/15-п Головуючий в 1 інст. Мєркулова Л.О.

Провадження №33/778/146/15 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі судді Булейко О.Л., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши адміністративну справу щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Запоріжжі, є громадянином України, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

встановив:

до суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_2 у якій просив постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 3 лютого 2015 року скасувати, провадження по справі закрити.

Зазначеною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 2 роки,

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 12 січня 2015 року о 01-13 год., керував автомобілем НОМЕР_1, по вул.Куйбишева в м.Запоріжжі, з явними ознаками наркотичного спяніння (почервоніння очей, сухість порожнини рота, млява мова). Від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду. Зазначив, що розгляд справи судом першої інстанції відбувся без його участі, а копію постанови суду він отримав поштою лише 19 лютого 2015 року. Належним чином про дату розгляду справи відносно нього сповіщений не був.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що доводи ОСОБА_2 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження - обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду щодо нього скасувати, закрити провадження у справі, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Вважає, що суд не в повній мірі зясував всі фактичні обставини справи, не дослідив надані докази, не надав їм належної оцінки, у звязку з чим виніс незаконну та необґрунтовану постанову. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, і на які послався суд, як на основний доказ, не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не взяв до уваги його пояснення з приводу викладених у протоколі обставин. Протокол складений щодо нього має численні порушення, не містить достовірної, підтвердженої належним чином, інформації. Зазначає, що почервоніння очей у нього було через пізній час доби, він відпрацював цілий день, їхав додому.Про це він повідомив працівника ДАЇ, який всупереч Інструкції про виявлення у водіїв ознак спяніння, тестування на місці зупинки не провів, кількість одиниць виміру алкоголю у нього в крові не визначена та не вказана.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд прийшов до висновку, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають зясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не зясував, та всупереч ст.ст.256, 283 КУпАП, фактичні обставини події виклав неповно, зокрема в них не визначена обєктивна сторона правопорушення, а саме не вказані дії правопорушника щодо ухилення від огляду на встановлення факту алкогольного чи наркотичного спяніння.

Санкція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного спяніння, передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного спяніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння.

Встановлення у правопорушника стану спяніння здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі Порядку).

Згідно пункту 3 вказаного Порядку, огляд на встановлення стану алкогольного чи наркотичного спяніння проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.

Інспектор ДПС, встановивши візуально, що ОСОБА_2 має ознаки наркотичного чи алкогольного спяніння, відповідно до вимог вказаного Порядку, повинен був провести огляд особи на стан спяніння на місці зупинки, а саме запропонувати ОСОБА_2 провести огляд на стан спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.

Пунктом 4 Порядку визначено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловлення незгоди з його результатом, останній направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (п.6).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.8).

Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення. Такі дані відсутні у протоколі відносно ОСОБА_2

У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, у графі Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, останній зазначив, що керував автомобілем, від проходження огляду на стан спяніння в присутності свідків відмовився, від керування автомобілем відсторонений.

ОСОБА_2 спростував, викладені у протоколі обставини. Пояснив, що їхав з роботи вночі, його зупинили працівники ДАЇ, заявили, що він у стані наркотичного спяніння. Він цю обставину заперечував. Запросили свідка, який в автомобілі ДАЇ зафіксував факт відмови їхати на обстеження. Працівник ДАЇ не встановив, у відповідності до вимог закону перебування його у стані наркотичного спяніння. Огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу працівники ДАІ йому не пропонували. Ці твердження матеріалами справи не спростовані.

З пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, зазначені особи засвідчили лише факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження медичного огляду в КУ ЗОНД ЗОР.

Субєктивна сторона правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу.

Інспектором ДПС взводу ДПС ОСОБА_5 України в Запорізькій області, який складав протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 фактично не було встановлено факту наркотичного спяніння останнього, оскільки у протоколі відсутні результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки.

Підозра щодо наявності наркотичного чи алкогольного спяніння у особи, яка керує транспортним засобом не може бути предметом притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Інспектором ДПС порушив процедуру встановлення стану спяніння ОСОБА_2, яка передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан спяніння на місці, а також від проходження медичного огляду на стан спяніння в закладі охорони здоровя.

Строки накладення стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП сплили. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 3 лютого 2015 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.130 КУпАП закрити, у звязку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1