Вирок № 48282115, 12.08.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

12.08.2015

643/18347/13-к;

1-кп/643/21/15

В И Р О К

Именем Украины

12 серпня 2015 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Борисенко Д.В.,

прокурора Хандамиряна А.А.,

адвоката Чорного Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Саатлінського району Азербайджану, одруженого, не працюючого, не судимого в силі ст.. 89 КК України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України,-

в с т а н о в и в:

27.02.2008р. між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» (далі «ПУМБ») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 6141649, за яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 495430,97грн. із визначенням цільового призначення кредиту - для придбання транспортного засобу «BMW Е70/Х5», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 у продавця: ТОВ «Бавария Моторс», за умови укладання з вказаним банком договору застави транспортного засобу «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, ОСОБА_3; укладання договору поруки з ОСОБА_3. У цей же день, тобто 27.02.2008р. між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 укладено договір застави транспортного засобу № 6142288, за яким забезпечується виконання всіх зобов'язань громадянки України ОСОБА_2 Заставним майном за цим договором визначено автомобіль «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований ВРЕР № 1 ГУМВС України в Харківської області, 27.02.2008р. на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, що належить ОСОБА_3. Також, 27.02.2008р. між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 6141654, за яким поручитель, тобто ОСОБА_3 поручається перед кредитором, тобто ЗАТ «ПУМБ» за виконання боржником, тобто ОСОБА_2

У ОСОБА_2 виникла заборгованість по погашенню боргу по вказаному кредитному договору, у зв'язку з чим 29.06.2011р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 було видано виконавчий напис № 1591 про звернення стягнення на автомобіль «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно довідки ПАТ «ПУМБ» станом на 06.01.2012р. залишок поточної заборгованості по кредиту складає 271365,45грн., сплату припинено.

18.07.2012р. державним виконавцем ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

18.07.2012р. державним виконавцем ОСОБА_6 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на автомобіль «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

06.08.2012р. в ході складання акту опису та арешту майна - автомобіля «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований ВРЕР № 1 ГУМВС України в Харківської області, 27.02.2008р. на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_3 був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описано, чи порушення обмеження права користування таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, про що він розписався особисто.

24.09.2012р. головним державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6 направлено за місцем мешкання лист про необхідність надати транспортний засіб, а саме, автомобіль «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 для проведення виконавчих дій 12.10.2012р. о 11.00 за адресою: АДРЕСА_2.

24.10.2012р. державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6 здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 та встановлено, що автотранспортний засіб за зазначеною адресою не виявлено, про що складено акт державного виконавця.

25.10.2012р. державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6 винесено постанову про розшук майна боржника, згідно якої рухоме майно, а саме, «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіль не знайдено.

ОСОБА_3, який власноручно розписався у акту опису та арешту майна як особа, якій це майно ввірено, та будучи попередженим про заборону розтрати, відчуження, приховування, підміни, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описано, діючи умисно з корисливих мотивів приховати від можливої конфіскації власний закладений автомобіль на рахунок погашення несплаченого кредиту, знаючи про необхідність надати автомобіль «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 на першу вимогу державного виконавця, у не встановлений слідством час 2012р. перемістив вказаний автомобіль у невідоме для державного виконавця, а також не встановлене в ході досудового розслідування, місце, таким чином, навмисно приховав автомобіль «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та продовжує його приховувати у теперішній час. Від надання інформації про місцезнаходження автомобілю відмовляється.

ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому діянні, позовні вимоги не визнав повністю, при цьому зазначивши, що дійсно, 27.02.2008р. його дружина отримала кредит в ЗАТ «ПУМБ» для придбання автомобіля, ОСОБА_3 виступив в якості поручителя за договором. В подальшому виникла заборгованість перед банком і державний виконавець забрав автомобіль, а після як сплатив заборгованість автомобіль повернули. У травні 2012р. автомобіль попав у ДТП. Державний виконавець попередив про відповідальність, т.я. автомобіль перебував на відповідальному зберіганні. Також зазначив, що восени 2012р. передав автомобіль своїм знайомим для ремонту і з цього часу автомобіль йому не повернуто. ОСОБА_3 звертався до правоохоронних органів за фактом зникнення автомобіля. ОСОБА_3 не спростовує факту, що взяв на себе відповідальність щодо зберігання автомобіля, при цьому, про ремонт, зникнення автомобіля своєчасно не повідомив державного виконавця, передав автомобіль з метою ремонту особам, з якими ніякі договори, розписки не укладав.

Суд, дослідивши наданні докази, встановлені обставини, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у приховуванні майна, на яке накладено арешт, знайшла своє підтвердження, виходячи із наступного.

Так, відповідно до акту № 08-17 від 26.02.2008р. ОСОБА_3 прийняв новий легковий автомобіль марки «BMW E70 X5 3,0si» загальної вартості 591060,17грн.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що вказаний вище автомобіль зареєстрований за ОСОБА_3.

27.02.2008р. між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 укладений договір застави транспортного засобу «BMW Е70/Х5».

29.06.2011р. виконавчим написом приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_4 запропоновано звернути стягнення на автомобіль «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, який переданий у заставу ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, у зв'язку із порушенням останньої умов кредитного договору і виниклою заборгованістю перед банком.

18.07.2012р. постановами державного виконавця відкрито виконавче провадження, накладено арешт на автомобіль «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, про що повідомлено сторонам виконавчого провадження.

Із акту опису та арешту майна від 06.08.2012р. вбачається, що описаний та арештований вищевказаний автомобіль, що належить ОСОБА_3 і останньому передано на відповідальне зберігання із зазначенням адреси зберігання.

Із вказаного акту від 06.08.2012р. вбачається. Що ОСОБА_3 попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описано, про що ОСОБА_3 особисто поставив підпис.

Листом державного виконавця від 24.09.2012р., направленим на адресу ОСОБА_3 з вимогою надати автотранспортний засіб для проведення виконавчих дій 12.10.2012р. о 11.00.

Із акта державного виконавця від 24.10.2012р.вбачається, що здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 й встановлено, що автотранспортний засіб на виявлено.

Постановою від 25.10.2012р. оголошено розшук автомобіля «BMW Е70/Х5» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Із протоколу обшуку від 11.04.2013р. вбачається, що за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 документів, речових доказів щодо можливого місця знаходження транспортного засобу не виявлено.

Далі, із довідки ДАІ вбачається, що 14.05.2012р. автомобіль «BMW Е70/Х5» р/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження внаслідок ДТП.

Із інформаційного листа ПрАТ «СК «Провідна» вбачається, що ОСОБА_3, як застрахована особа звертався до страхової компанії із заявою про настання події 14.05.2012р.

Із пояснень свідка ОСОБА_8, який зазначив, що знає ОСОБА_3 як позичальника у ЗАТ «ПУМБ», перебував у списку боржників, автомобіль перебував у заставі. Керівництвом банку прийнято рішення про звернення стягнення за виконавчим написом. Автомобіль первісно забрали і надали ОСОБА_3 строк для погашення заборгованості, яку останній сплатив і автомобіль повернули. Через деякий час знов затримали автомобіль, велись перемовини, які не дали позитивного результату і було прийнято рішення відкрити виконавче провадження. Потім стало відомо, що автомобіль переданий ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, а в подальшому оголошено автомобіль у розшук. Також зазначив, що зі слів ОСОБА_3, останній його «заложил». Працівниками банку, державним виконавцем проводились пошуки автомобілю, який до сьогоднішнього часу не знайдений, про що складалися відповідні акти.

Поясненнями свідка ОСОБА_6 із яких вбачається, що у нього, як у державного виконавця, у 2012р. в проваджені перебувало виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль «BMW Е70/Х5» р/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3. На автомобіль накладено арешт та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 З правилами і відповідальністю зберігання ОСОБА_3 ознайомлений і особисто підписав документи. При огляді автомобіля на час передання на зберігання, ніяким механічних пошкоджень не встановлено, про що зазначено у акту від 06.08.2012р. В подальшому на адресу ОСОБА_3 спрямовувались вимоги щодо надання автомобілю для проведення виконавчих дій, що останній проігноровано, а потім з'ясовано, що автомобіль за місцем перебування зберігача, відсутній, про що складались акти.

Поясненнями свідка ОСОБА_9, який зазначив, що був представником дружини ОСОБА_3, яка уклала кредитний договір з ЗАТ «ПУМБ» для придбання автомобілю «BMW Е70/Х5», ОСОБА_3 за договором виступав в якості поручителя. Потім дізнався, що автомобіль перебував на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3, який в подальшому останній передав незнайомим особам. Також зазначив, що приймав участь в якості представника ОСОБА_2 при обшуку за місцем мешкання, в ході якого будь-яких документів на вказаний автомобіль не виявлено.

Із пояснень свідка ОСОБА_10 вбачається, що останній є приятель ОСОБА_3 Восени 2012р. біля кінотеатру «Київ» в м. Харкові бачив, як ОСОБА_3 розмовляв з двома чоловіками. Потім, через деякий час в той же день зустрівся з ОСОБА_3 та узнав, що він віддав автомобіль. Особисто передачу автомобіля не бачив, в подальшому зі слів ОСОБА_3 дізнався, що автомобіль зник.

Отже, при наявності вищевикладеного, аналізуючи надані обвинуваченням докази, вина ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження в інкримінованому злочину.

Доводи ОСОБА_3 про те, що автомобіль не ховав, на час вимоги державного виконавця автомобіль був переданий знайомим для ремонту після ДТП, а потім автомобіль йому не повернули, спростовуються встановленими обставинами, які ґрунтуються на показах свідків, досліджених документах, сумнів в чому у суду не має.

Звертає на себе увагу той факт, що ДТП з вказаним автомобілем сталося в травні 2012р., автомобіль завдав механічні пошкодження і ОСОБА_3 звертався до страхової компанії тощо, тобто до 06.08.2012р. тоді, коли автомобіль був описаний державним виконавцем, який не виявив будь-яких пошкоджень автомобіля і ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання щодо його зберігання.

Ствердження ОСОБА_3 про те, що передав заставний автомобіль після ДТП нібито для ремонту знайомим чи малознайомим особам, прізвища, ім'я та адресу яких зазначити не зміг, без повідомлення сторонам виконавчого провадження, суд вважає непереконливими та такими, що не відповідають дійсності.

Також наводять сумніви щодо можливого угону автомобіля, на що посилається обвинувачений, обґрунтовуючи свої дії, оскільки передача коштовного транспортного засобу без яких-не будь документів: договорів, розписок тощо для ремонту відбулася влітку 2012р., а звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів про зникнення автомобіля відбулося лише у 2013р., про що свідчать відповіді Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області.

Окрім цього, із наданих захистом постанов СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області взагалі вбачається, що факт передачі автомобіля відбувся у червні 2013р.

Зайнята позиція обвинуваченого щодо невизнання вини при наявності переконливих доказів, відсутність каяття, суд розцінює як зайняту позицію захисту і не бажання нести відповідальність за скоєний злочин.

Доводи захисту стосовно того, що в діях обвинуваченого відсутній умисел, направлений на приховування автомобіля, на який накладено арешт, також спростовується вищевикладеним.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує по ч. 1 ст. 388 КК України як приховування майна, на яке накладено арешт, яке описано, здійснено особою, якій це майно ввірено.

При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, що відноситься до категорії злочину невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не судимий в силу ст.. 89 КК України, характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і те, що обвинувачений в скоєному не покаявся, а тому суд вважає за можливе призначити покарання у межах санкції статі, за якою ОСОБА_3 притягається до кримінальної відповідальності, не обмежуючи останнього свободи та без позбавлення обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, т.я. ОСОБА_3 не працює, застосувавши правила ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.

Обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов ПАТ «ПУМБ» суд задовольняє у повному обсязі.

По справі судових витрат та речових доказів не має.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

У відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного судом покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов'язавши ОСОБА_3 відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти вищевказаний орган про зміну місця мешкання, роботи;

- періодично з'являться для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов ПАТ «ПУМБ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІН: НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором № 6141649 від 27.02.2008р. за період з 25.03.2013р. по 27.04.2014р. в розмірі 69610 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот десять)грн., 72 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.О. Сугачова