Вирок № 48276679, 26.01.2015, Старобільський районний суд Луганської області

26.01.2015

ЄУН 431/4060/14-к

Провадження № 1-кп/431/20

2015 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року Старобільський районний суд

Луганської області

у складі суддів:

головуючого - судді Озерова В.О.,

судді Олійник С.В.,

судді Форощука О.В.,

за участю: секретаря Дубініної О.О.,

прокурора Носаль Т.О.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

потерпілого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, засудженого 23.05.2003 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, 04.11.2005 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.186, ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 2роки, 10.04.2007 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 393, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 3 місяця, 11.11.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 296, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, офіційно не працюючого, проживаючого на АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця с. Оббурдон Матчинського району Ленінабадської області Таджикистан, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, раніше не судимого, офіційно не працюючого, проживаючого на АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця с. Шкнева Поліського району Київської області, громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, має на своєму забезпеченні двох малолітніх дітей, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, офіційно не працюючого, проживаючого на АДРЕСА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України,

встановив:

23 жовтня 2014 року, приблизно о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, одягнені в камуфляжну форму, маючи при собі вогнепальну зброю та боєприпаси, прибули до гаражу, який знаходиться на АДРЕСА_4, де вступили в змову з метою вчинення кримінального правопорушення.

Знаходячись біля вказаного гаражу, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 побачили автомобіль «Рено Кенго», державний номер НОМЕР_1, маючи намір на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, що для ОСОБА_1 є повторним, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою між собою, підійшли до потерпілого ОСОБА_7, який знаходився біля вказаного автомобіля, та під погрозою застосування вогнепальної зброї у вигляді автоматів АК-74 та гранати Ф-1, заволоділи ключами від вказаного автомобілю, які знаходились у замку запалювання. Після чого, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проникли до салону автомобіля та поїхали в сторону м. Щастя Луганської області, залишив потерпілого ОСОБА_7 в зачиненому гаражі.

Вказаними діями ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заподіяли потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 37/5 від 11 листопада 2014 року, в сумі 221140 грн. 60 коп.

23 жовтня 2014 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, повторно, знаходячись в автомобілі «Рено Кенго», державний номер НОМЕР_1, на АДРЕСА_4, таємно викрав з сумки, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобілю, майно, що належало потерпілому ОСОБА_7, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа 6303», imei: НОМЕР_4, вартістю 500 грн.; сим-карту мобільного оператора «МТС», яка матеріальної цінності не представляє; ювілейні монети номіналом 2 та 5 грн; чоловіча спортивна куртка, вартістю 40 грн.; чохол для ключів, вартістю 10 грн.; футляр для окулярів, вартість 12 грн.; чоловіче портмоне, вартістю 20 грн., завдавши матеріальні збитки потерпілому на загальну суму 589 грн. Викраденим розпорядився на свій розсуд.

23 жовтня 2014 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, без попередньої змови між собою, маючи намір на незаконне заволодіння паспортом громадянина України, який є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, знаходячись біля автомобіля «Рено Кенго», державний номер НОМЕР_1, на АДРЕСА_4, почали з'ясовувати у потерпілого ОСОБА_7 місце знаходження його паспорту громадянина України. Після чого, заволоділи паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, який знаходився в сумці, на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечував незаконного заволодіння транспортним засобом, належного потерпілому ОСОБА_7, таємного викрадення чужого майна, а також незаконного заволодіння паспортом потерпілого ОСОБА_7 за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчинених кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечував незаконного заволодіння транспортним засобом, належного потерпілому ОСОБА_7, а також незаконного заволодіння паспортом потерпілого ОСОБА_7 за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчинених кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечував незаконного заволодіння транспортним засобом, належного потерпілому ОСОБА_7, за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчинених кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 349 КПК України, було визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань потерпілого, свідків, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинувачених. Крім того, показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи та ними не оспорюються. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доведена матеріалами справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 289 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, який належить потерпілому ОСОБА_7, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, яке завдало великої матеріальної шкоди.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 2 ст. 185 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив незаконне заволодіння паспортом, групою осіб, без попередньої змови між собою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 289 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, який належить потерпілому ОСОБА_7, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, яке завдало великої матеріальної шкоди.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив незаконне заволодіння паспортом, групою осіб без попередньої змови між собою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 289 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, який належить потерпілому ОСОБА_7, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, яке завдало великої матеріальної шкоди.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

При призначенні виду покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд, у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше судимий, неодружений. Офіційно не працює. На обліку у лікаря-нарколога або у лікаря-психіатра не перебуває.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_2 раніше не судимий, неодружений. Офіційно не працює. На обліку у лікаря-нарколога або у лікаря-психіатра не перебуває.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_3 раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, неодружений. Офіційно не працює. На обліку у лікаря-нарколога або у лікаря-психіатра не перебуває.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 діяння, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України є злочином середньої та невеликої тяжкості, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України та у виді обмеження волі в межах санкції ч. 3 ст. 357 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 щиросердечно покаявся, та активно сприяв розкриттю злочину, матеріальних претензій у зв'язку із вчиненим злочином до нього немає, має стійкі сімейні та соціальні стосунки. Вважаючи, що вказані обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість, згідно ч. 1 ст. 69 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 289 КК України.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 діяння, передбачені ч. 3 ст. 357 КК України є злочином невеликої тяжкості, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 3 ст. 357 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 щиросердечно покаявся, та активно сприяв розкриттю злочину, матеріальних претензій у зв'язку із вчиненим злочином до нього немає, має стійкі сімейні та соціальні стосунки. Вважаючи, що вказані обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість, згідно ч. 1 ст. 69 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_2 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 щиросердечно покаявся, та активно сприяв розкриттю злочину, матеріальних претензій у зв'язку із вчиненим злочином до нього немає, має стійкі сімейні та соціальні стосунки. Вважаючи, що вказані обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість, згідно ч. 1 ст. 69 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 289 КК України.

Беручи до уваги можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без відбування покарання, оскільки він щиросердечно покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, матеріальних претензій у зв'язку із вчиненими злочинами до нього немає, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням у порядку, передбаченому ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також можливість його виправлення та перевиховання без відбування покарання, оскільки щиросердечно покаявся, та активно сприяв розкриттю злочину, матеріальних претензій у зв'язку із вчиненим злочином до нього немає, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням у порядку, передбаченому ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Беручи до уваги можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_3 без відбування покарання, оскільки він щиросердечно покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, матеріальних претензій у зв'язку із вчиненими злочинами до нього немає, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням у порядку, передбаченому ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути: з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи № 345-120/7 від 5 листопада 2014 року; з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь держави витрати на залучення експерта для проведення автотоварознавчої експертизи № 37/5 від 11 листопада 2014 року; з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частках на користь держави витрати на залучення експерта для проведення дактилоскопічної експертизи № 336 від 17 листопада 2014 року.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК України і призначити йому покарання:

- по ч. 3 ст. 289 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна;

- по ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- по ч. 1 ст. 28 - ч. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, установивши іспитовий строк 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК України і призначити йому покарання:

- по ч. 3 ст. 289 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна;

- по ч. 1 ст. 28 - ч. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, установивши іспитовий строк 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України і призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, установивши іспитовий строк 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання до набрання вироку чинності, звільнивши їх з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1 (в базі даних Державного реєстру фізичних осіб не зареєстрований) на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 430 грн. 43 коп. для проведення товарознавчої експертизи № 345-120/7 від 5 листопада 2014 року (Одержувач: УДКСУ у Старобільському районі / Старобільський район / 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Стягнути з ОСОБА_1 (в базі даних Державного реєстру фізичних осіб не зареєстрований), ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) в рівних частках на користь держави витрати на залучення експерта в сумі по 65 грн. 52 коп. з кожного для проведення автотоварознавчої експертизи № 37/5 від 11 листопада 2014 року (Одержувач: УДКСУ у Старобільському районі / Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Стягнути з ОСОБА_1 (в базі даних Державного реєстру фізичних осіб не зареєстрований), ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь держави витрати на залучення експерта для проведення дактилоскопічної експертизи № 336 від 17 листопада 2014 року в наступних частках:

- з ОСОБА_1 в сумі 164 грн. (Одержувач: УДКСУ у Старобільському районі / Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396);

- з ОСОБА_8 в сумі 163 грн. 96 коп. (Одержувач: УДКСУ у Старобільському районі / Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396);

- з ОСОБА_3 в сумі 163 грн. 96 коп. (Одержувач: УДКСУ у Старобільському районі / Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Речові докази: автомобіль «Рено Кенго», державний номер НОМЕР_1, коричневого кольору, 2013 року випуску, монета металева номіналом 2 грн., мобільний телефон «Нокіа 6303 сі», срібного кольору, чоловіча спортивна куртка, чохол для ключів, футляр для окулярів, чоловіче портмоне, які знаходяться під охоронною розпискою к потерпілого ОСОБА_7, повернути останьому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Озеров В.О.,

суддя Олійник С.В.,

суддя Форощук О.В.