Ухвала суду № 48273863, 10.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2804/14-к

Провадження № 11-кп/779/293/2015

Категорія ст.286 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І. І.

Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Томенчука Б.М., Поповича С.С.

секретаря судового засідання Перегінця О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 05 травня 2015 року, згідно якого

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1, де і проживає,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

з участю прокурора Шутки І.І.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, вважає що призначене вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2015 року для нього покарання є надто суворим, ухвалене в результаті неповного та необ'єктивного з'ясування судом всіх обставин справи. Зазначає, що судом не було враховано пом'якшуючі обставини, а саме те, що він раніше не судимий, офіційно не працює, до адміністративної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно, проживає у тяжких матеріально побутових умовах , на утриманні малолітня дитина. Просить змінити вирок Коломийського міськрайонного суду та призначити йому покарання застосувавши ст. 75 КК України, таким чином надати йому можливість заробити кошти на відшкодування потерпілим шкоди присудженої судом, в тому числі заробляти кошти на утримання дружини та малолітньої дитини, яка потребує постійного догляду.

Однак, якщо суд прийде до переконання про необхідність позбавлення його волі то просить апеляційний суд застосувати щодо нього ст. 69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання ніж передбачено ст. 286 ч.2 КК України.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі вказує, що вироком Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 05.05.2015 року вину ОСОБА_2 у вчиненому злочині передбаченому ст. 286 ч.2 КК України не доведено. Покарання призначене для ОСОБА_2 є надто суворим, а цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 були задоволені судом в повному обсязі в результаті неповного з'ясування судом всіх обставин справи. Просить змінити вирок Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 05.05.2015 року в частині призначеного ОСОБА_2 покарання та в частині задоволених цивільних позовів потерпілих. Винести по справі новий вирок, яким звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, однак, якщо суд прийде до переконання про необхідність позбавлення його волі то просить апеляційний суд застосувати ст. 69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання ніж передбачено санкцією ст. 286 ч.2 КК України. Зменшити розмір відшкодування обвинуваченим ОСОБА_2 моральної шкоди присудженої на користь потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а також зменшити розмір матеріальної шкоди присудженої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5

В поданих запереченнях на апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вважають, що вимоги викладені в апеляційних скаргах є безпідставними та такими, що суперечать дійсним фактичним обставинам справи, оскільки в суді першої інстанції обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та цивільні позови визнав в повному обсязі. Зазначають, що обвинувачений заслуговує на більш суворе покарання, а саме на п'ять років і три місяці позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на три роки. Просять апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, вирок Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 05.05.2015 року без змін.

За вироком суду ОСОБА_2, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, на утриманні одна малолітня дитина, не судимого, визнано винним за ст. 286 ч.2 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 особисте зобов'язання, обрану 02.04.2014 року змінено на тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, зазначено рахувати початок відбування покарання з часу його затримання - 05 травня 2015 року 10 год. 10 хв.

Цивільний позов Коломийського міськрайонного прокурора про стягнення коштів за лікування потерпілих в сумі 1368 (одна тисяча триста шістдесят вісім ) грн. 61 коп. - залишено без розгляду.

Цивільні позови обласної клінічної лікарні про відшкодування коштів за лікування потерпілих: ОСОБА_5 в сумі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три ) грн. 91 коп. ; ОСОБА_4 в сумі 794 (сімсот дев'яносто чотири) грн. 07 коп.; ОСОБА_6 в сумі 446 (чотириста сорок шість) грн. 20 коп.; ОСОБА_7 в сумі 1713( одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 41 коп. задоволено повністю і стягнуто разом з обвинуваченого суму 6137 (шість тисяч сто тридцять сім) грн. 59 коп. на користь обласної клінічної лікарні 76008, м. Івано - Франківськ, вул. Федьковича, 91 розрахунковий рахунок 35416001019134 ГУДКСУ в Івано - Франківській обл. МФО 836014 код. 01993150, призначення платежу - за лікування.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено повністю та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 і відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ», 04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 25/49 юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Дехтярівська, 48 на користь потерпілих:

ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_1 - 50144 (п'ятдесят тисяч сто сорок чотири) грн. матеріальної шкоди та 86886 (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. моральної шкоди, а також з відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» 20364 (двадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 94 коп. матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами за його лікування та 49500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. шкоди, в якості страхового відшкодування за пошкоджений від дій обвинуваченого його автомобіль; 21924 (двадцять одну тисячу дев'ятсот двадцять чотири )грн. у відповідності до ст. 26.2 Закону України «Про обов'язкове старування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн.. моральної шкоди у відповідності до ст. 26.1 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників неземних транспортних засобів».

ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_6-32000 (тридцять дві тисячі) грн. моральної шкоди, а також з відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» в порядку ст. 26.2 Закону України «Про обов'язкове старування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 21924 ( двадцять одну тисячу дев'ятсот двадцять чотири) грн. матеріальної шкоди та 474 (чотириста сімдесят чотири ) грн. 82 коп. моральної шкоди у відповідності до ст. 26.1 Закону України «Про обов'язкове старування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ОСОБА_7, ІПН НОМЕР_2 - 89359 (вісімдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять ) грн.. моральної шкоди, а також з відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» 14100 (чотирнадцять тисяч сто) грн.. 44 коп. матеріальної шкоди та 21924 (двадцять одну тисячу дев'ятсот двадцять чотири ) грн.. моральної шкоди у відповідності до ст. 26.2 Закону України «Про обов'язкове старування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_3 -16732 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн.. моральної шкоди, а також з відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» - 5360 (п'ять тисяч триста шістдесят) грн. 53 коп. матеріальної шкоди та 268 (двісті шістдесят вісім) грн. моральної шкоди у відповідності до ст. 26.1 Закону України «Про обов'язкове старування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Процесуальні витрати за проведення судових: транспортно - трасологічних експертиз автомашин «CHEVROLET Aveo» р.н. НОМЕР_7 та «OPEL VIVARO» р.н. НОМЕР_4 в сумі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість ) грн. 48 коп.; судових авто технічних експертиз в сумі - 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 80 коп; судових авто товарознавчих експертиз в сумі -1081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 08 коп. стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року (Т.4 а.с. 58-59) виправлено описку у вказаному вироку, згідно якої в абзаці 7 резолютивної частини даного вироку зазначити про стягнення з цивільного відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» на користь ОСОБА_4 13022 (тринадцять тисяч двадцять дві) грн. 48 коп. матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на її лікування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху як особа, яка керує транспортним засобом, що спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та тяжкі тілесні ушкодження - ОСОБА_7

Злочин вчинено за таких обставин: 24 грудня 2013 року близько 08 год. 00 хв. в умовах туману, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «OPEL VIVARO», реєстраційний номер НОМЕР_4, рухаючись автодорогою сполученням «Делятин - Раківчик» у с. Іванівці Коломийського району, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу , щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, на слизькому дорожньому покритті не справився з керуванням, допустив занос автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки «CHEVROLET Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням потерпілого ОСОБА_5, який рухався по своїй смузі у зустрічному напрямку. У салоні автомобіля марки «CHEVROLET Aveo», крім водія знаходилися пасажири ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а в автомобілі марки «OPEL VIVARO» знаходилась пасажирка ОСОБА_8

При цьому ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п.1.2., згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п.2.3 б) в якому зазначено, що для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1., згідно якого перед початком руху , перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.11.2, який вказує, що не рейкові транспортні засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини;

п.12.1, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо - транспортна пригода, унаслідок якої: водій автомобіля марки «CHEVROLET Aveo», ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багато відламкового черезацетабулярного перелому лівої тазової кістки із зміщенням відломків, відкритого перелому обох кісток лівого передпліччя, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я, але не є небезпечним для життя в момент спричинення; пасажири ж цього автомобіля : ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому нижньої третини лівої стягненої кістки, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розгляд здоров'я; ОСОБА_6 - закритої травми органів грудної клітки з переломом 4-6 ребер зліва, лівобічним гемотораксом, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я; ОСОБА_7 - відкритий багато уламковий перелом діалізу зі зміщенням відломків по ширині і довжині лівої стегнової кістки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя у момент спричинення та закритої травми органів грудної клітки з множинними переломами ребер зі зміщенням та лівобічним гемотораксом, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити;

- прокурор заперечив з приводу поданих апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 просив залишити їх без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

- потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечили з приводу поданих апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 просили залишити їх без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вирок суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України, тобто є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України підтверджується наведеними у вироку доказами, що ґрунтуються на всебічному, повному і безпосередньому дослідженні всіх обставин вчинення злочину, яким дана належна правова оцінка.

Тому посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_3, що вина його підзахисного ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України є недоведеною, а покарання призначене судом першої інстанції є надто суворим та цивільні позови потерпілих задоволені судом в результаті неповного з'ясування всіх обставин справи є безпідставними, оскільки досліджені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження вказують на доведеність вини обвинуваченого, яким дана вичерпно правова оцінка. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_2 під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції свою вину визнав повністю та визнав повністю цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Призначаючи покарання обвинуваченому суд першої інстанції, дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання і врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України.

Тому на думку колегії суддів, доводи обвинуваченого та його захисника ОСОБА_3 в апеляційних скаргах про те, що судом не враховано пом'якшуючі обставини є безпідставними.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що судом визнано обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 : щире каяття та сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика за місцем проживання ( Т. 3 а.с. 184) , потерпілим частково відшкодовано спричинену шкоду, має на утриманні малолітню дитину та дружину ( Т. 3 а.с. 186,191), визнає заявлені цивільні позови, зобов'язується відшкодувати майнову і моральну шкоду, також судом враховано думку потерпілих які настоюють на його суворому покарані.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

З приводу доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в частині неправильного вирішення цивільних позовів, а саме завищення судом розміру грошового відшкодування моральної шкоди, оскільки більшість позовних вимог потерпілих не підтверджена належними доказами, на думку колегії суддів є необґрунтованими, тому що наведені мотиви у вироку суду з приводу цивільних позовів є переконливими та достатньо мотивованими.

Судом вирішено цивільні позови виходячи з вимог ст.127 п.2 КПК України згідно якого шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Окрім цього, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 409 КПК України для зміни вироку суду першої інстанції, так як суд призначив покарання, яке відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого, в межах санкції ст. 286 ч.2 КК, як і не встановлено обставин для застосування ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного покарання, та застосування ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення як необґрунтовані. Доводи апеляційних скарг поданих обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником ОСОБА_3 повністю спростовуються висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими належними доказами, яким дана вичерпна правова оцінка.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 залишити - без задоволення, вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, засудженим у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: Б.М.Томенчук

С.С. Попович

Згідно з оригіналом:

Суддя Т.Д. Фіцак