Рішення № 48263988, 10.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015

Справа №910/15075/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіста»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Реал»

про стягнення 76533,73 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Про-Реал" 76533,73 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання щодо оплати за надані позивачем послуги, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, просить стягнути суму боргу у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 порушено провадження у справі №910/15075/15, розгляд справи призначено на 27.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015, в зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено до 10.08.2015.

Представники сторін в судове засідання 10.08.2015 не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У період з січня по червень 2014 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з оренди підйомної техніки.

Факт надання послуг позивачем на суму 99398,53 грн. підтверджено наданими до суду актами (копії залучені до матеріалів справи):

- № 119 від 31.01.2014 на суму 14704,96 грн.;

- № 257 від 28.02.2014 на суму 8818,74 грн.;

- № 255 від 28.02.2014 на суму 8839,97 грн.;

- № 206 від 28.02.2014 на суму 6646,24 грн.;

- № 318 від 31.03.2014 на суму 4607,52 грн.;

- № 536 від 30.04.2014 на суму 29749,92 грн.;

- № 659 від 31.05.2014 на суму 21568,69 грн.;

- № 688 від 30.06.2014 на суму 4462,49 грн.

Зазначені акти були підписані уповноваженим представником відповідача без заперечень та зауважень щодо якості наданих послуг, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов’язань. Проте оплати за надані відповідно до наведених вище актів послуг відповідачем в повному обсязі здійснено не було.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, зобов’язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також в наслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено в ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийнятого до виконання замовлення.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договору у вигляді окремого документу між сторонами укладено не було, про що зазначає позивач та не заперечується відповідачем.

Про оформлення між сторонами договірних відносин свідчить факт підписання уповноваженими представниками сторін актів надання послуг № 119 від 31.01.2014, № 206 від 28.02.2014, № 255 від 28.02.2014, № 257 від 28.02.2014, № 318 від 31.03.2014, № 536 від 30.04.2014, № 659 від 31.05.2014 та № 688 від 30.06.2014.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено у ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач свої зобов’язання з надання послуг виконав належним чином, натомість відповідач оплату за надані послуги в повному обсязі не здійснив.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи зазначене, суд встановив, що відповідач повинен був протягом 7 днів з моменту пред’явлення вимоги (03.03.2015), тобто не пізніше 13.03.2015 року (з урахуванням поштового перебігу), виконати вимоги пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України та сплатити суму боргу на користь позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання в частині сплати грошових коштів за виконані роботи належним чином не виконав. Таким чином суд визнає обґрунтованими вимоги позивач про стягнення з відповідача заборгованості згідно вищезазначених актів в сумі 76533,73 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання послуг підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати наданих послуг відповідачем до суду не надано, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Пекканіска” вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 76533,73 грн. документально підтверджені, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельна компанія “Про-Реал” (03061, м. Київ, пр.-т Відрадний, 103, код ЄДРПОУ 33440524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пекканіска” (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 35411500) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму заборгованості у розмірі 76533 (сімдесят шість тисяч п’ятсот тридцять три) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.08.2015.

Суддя О.А.Грєхова