Ухвала суду № 48263761, 01.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

01.07.2015Справа № 37/512

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Фізичної особи-підприємця Калініченка Сергія Станіславовича

про стягнення 38 471,76 грн.

за заявою Старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві про видачу дублікату наказу у справі №37/512 від 29.03.2011

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: - Муждабаєва Я.В. - представ. за довір.;

від відповідача: - не з'явились;

від ВДВС(заявника): - не з'явились

ОБСТАВИНи справи:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2011р. у справі №37/512 позов задоволено частково, вирішено стягнути фізичної особи-підприємця Калініченко Сергія Станіславовича (02218, м. Київ, вул. Сєрова, 36, кв. 24, ідент. код 2125223756) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) основну заборгованість у сумі 35 802 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дві) грн. 29 коп., три проценти річних в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 358 (триста п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. та 219 (двісті девятнадцять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 8,82 грн., пені у сумі 136,83 грн. та штрафу у сумі 2 506,16 грн. відмовлено.

29.03.2011р. на примусове виконання рішення суду видано наказ.

Старший державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу у справі №37/512 від 29.03.2011р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2015 розгляд заяви призначеного на 10.06.2015.

Ухвалою від 10.06.2015, відкладено розгляд заяви на 01.07.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Отже, дослідивши подані документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.

З поданих документів вбачається, 16.06.2011 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 29.03.2011.

Постановою від 17.10.2012 державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачеві в порядку п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження".

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на дату прийняття постанови про повернення виконавчого документа) визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Тобто, виконавчий документ міг бути пред'явлений для виконання в строк до 17.10.2013.

Відповідно до приписів ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Зазначена правова норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Суд відзначає, що обставини на які посилається заявник у заяві не можуть бути визнані поважною причиною з огляду на те, що із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження стягував звернувся в листопаді 2014 року, майже через три роки з моменту повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому, заявник не навів суду обставини, які б свідчили про поважність пропуску строку для предявлення наказу до виконання, тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку немає.

Державний виконавець стверджує, що наказ був втрачений при пересиланні АЕК "Київенерго", про що надав довідку №16956, в якій відсутня дата її складання, тому суд не приймає її як належний доказ на підтвердження втрати наказу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

В даному випадку, заявник не надав суду перелічених документів.

З поданих до заяви документів, не вбачається, що стягувачем було здійснено всі необхідні дії покладні чинним законодавством на стягувача (позивача), які були направлені на виконання наказу, тощо.

Дослідивши доводи та надавши оцінку наведеним обставинам, суд встановив, що доказів втрати наказу позивач суду не представив, в поновленні строку пред'явлення наказу до виконання - відмовлено, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Суддя М.Є. Літвінова