Постанова № 48259587, 10.08.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/5775/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2015 року Комсомольський районний суд м.Херсона у складі:

головуючої судді Стамбула Н.В.

за участю секретаря Капітонової А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення (протоколу) та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення (протокол № 77 від 26.06.2015 року) Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по довідці № 74 від 25.06.2015 року, яка видана Херсонською міською радою з урахуванням інших виплат, починаючи з 22.01.2015 року та з урахуванням ст. 37 Закону України «Про державну службу» (норма, яка діяла на час призначення пенсії) - 90 % від заробітку (доходу), а також відшкодувати з Державного бюджету за сплачений судовий збір у сумі 73,08 грн.

В обґрунтування зазначила, що вона 25.06.2015 року подала до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні заяву про здійснення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням інших виплат, які складаються з матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати. Разом із заявою було подано довідку Херсонської міської ради від 25.06.2015 року № 74 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», інші виплати згідно якої складають 14282,57 грн. Однак 26.06.2015 року відповідач своїм протоколом відмовив їй у такому перерахунку.

Не погоджуючись з діями пенсійного органу, позивач 21.07.2015 року звернулася до суду із даним позовом, в якому просить здійснити їй перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначеної довідки від 25.06.2015 року, визнавши дії відповідача протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відмова у перерахунку пенсії є обґрунтованою та надав письмові заперечення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 працювала на посадах, які зараховані до стажу державного службовця в Херсонському управлінні громадського харчування, Дніпровському райвиконкомі, виконавчому комітеті Херсонської міської ради та отримує пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з 27.05.2011 року.

За заявою від 25.06.2015 року про перерахунок пенсії їй було відмовлено в його проведенні за відсутності законодавчих підстав, що слідує із протоколу № 77 від 26.06.2015 року, посилаючись на те, що, у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (із змінами, внесеними Законом № 76-VIII від 28.12.2014 року) пенсія державним службовцям призначається з 01.01.2015 року в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація до переліку складових заробітної плати державних службовців, визначеного ст. 33 Закону України «Про державну службу», не входять та, відповідно, не враховуються для обчислення пенсії.

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Херсонської міської ради від 25.06.2015 року № 74 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 були нараховані надбавки, премії та інші виплати за період 2009-2011 рр., в тому числі і інші виплати, які становили 14282,57 грн. з розшифровкою, індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення. Також вказана довідка містить відомості про те, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Ч.5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» визначає, що за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати (норма, яка діяла на час призначення пенсії).

Станом на 27.05.2011 року (день виходу на пенсію) позивач мала стаж державної служби більше 20 років, а отже їй має бути нарахована пенсія у розмірі 90% від заробітку.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавка за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Отже, з наведених норм права вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входили до оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 вищезазначеного Закону передбачено, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з ним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Отже, за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких було фактично нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У довідці від 25.06.2015 року № 74 вказано, що на всі виплати (в т.ч. і інші), які включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Однак відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу, надав перевагу ЗУ «Про державну службу», який щодо спірних правовідносин є загальним. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме: ст. 41 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Стаття 1 Закону України «Про оплату праці», визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, чинне законодавство відносить до складу заробітної плати також і інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та відповідно до ч. 2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд вважає, що з вини відповідача позивач не в повній мірі (без врахування усіх складових заробітної плати) нараховано та виплачено пенсію. При відмові уперерахунку пенсії з врахуванням інших виплат, які складаються з матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації, не були враховані вище вказані положення нормативно-правових актів, а тому вона є безпідставною.

Що стосується вимоги про відшкодування з Державного бюджету України суми судових витрат, які складаються із сплаченого судового збору, які документально підтверджені, то в силу ст.ст.87,94 КАС України, суд, вважає її такою, що також підлягає задоволенню. При цьому слід зазначити, що відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання. Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Однак, ч.1 ст.94 КАСУ регламентує - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З цього приводу Вищий Адміністративний Суд України своїм листом № 2135/11/13-11 від 21.11.2011р. розяснив, що з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині судового рішення щодо застосування частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року N 845, з питання про порядок стягнення судових витрат з Державного бюджету України, слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору.

Керуючись ст.ст.10,11,18,71,87,94,99,100,161-163 КАС України, ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 40, 41 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення (протоколу) та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення (протокол № 77 від 26.06.2015 року) Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по довідці № 74 від 25.06.2015 року, яка видана Херсонською міською радою з урахуванням інших виплат, починаючи з 22.01.2015 року та з урахуванням ст. 37 Закону України «Про державну службу» (норма, яка діяла на час призначення пенсії) - 90 % від заробітку (доходу).

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73,08 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, шляхом їх безспірного списання із рахунка субєкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Одеського апеляційного адміністративного суду через Комсомольський районний суд м. Херсона.

Суддя Н.В.Стамбула