Ухвала суду № 48249337, 16.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

16 липня 2014 року м. Київ № 826/9112/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. та представників: позивача - Пустовойтової О.М., відповідача - Олійник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог в адміністративній справіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській областіпро визнання дій протиправними та скасування постанови від 31 березня 2014 року № 358 про накладення штрафних санкцій, -

На підставі ч. 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2014 року у судовому засіданні представником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області подано клопотання про залишення позовної заяви в частині скасування постанови від 31 березня 2014 року № 358 про накладення штрафних санкцій без розгляду, з під став пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача посилався на те, що оскаржувану постанову позивач отримав 07 квітня 2014 року, а тому останній строк його звернення до суду закінчився 07 травня 2014 року, в той час як до суду останній звернувся 23 червня 2014 року.

Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечував.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представників сторін з приводу заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною 4 ст. статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Обчислення строку звернення до суду Кодексом адміністративного судочинства України пов'язується з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто дізналась про рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не з моменту коли особі стало відомо за правилами якого судочинства їй необхідно захистити свої порушені права, свободи чи інтереси.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З матеріалів вказаної адміністративної справи вбачається, що позивачем оскаржується, зокрема, постанова від 31 березня 2014 року № 358 про накладення штрафних санкцій, яка була надіслана на адресу ТОВ «ДІЄСА» 03 квітня 2014 року, та отримана останнім 07 квітня 2014 року.

Непогодившись з вказаною вище постановою, позивач звернувся з скаргою (від 18.04.2014 року) до Державної інспекції України з захисту прав споживачів, за результатом розгляду якої остання рішенням від 23 травня 2014 року № 2867-3-11/8 відмовила у задоволені вказаної скарги.

Відповідно до п. 9 Порядку про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМ України від 17 серпня 2002 р. № 1177 постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності до Держспоживінспекції або суду.

Водночас, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII скарги на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, їх службових осіб, а також на дії таких осіб розглядаються в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином вказаними вище нормами чинного законодавства передбачено порядок досудового порядку вирішення спору, шляхом оскарження постанов територіальних органів Інспекції з питань захисту прав споживачів про накладення штрафних санкцій до Держспоживінспекції або суду, тобто на вибір позивача.

Отже, враховуючи подання позивачем скарги на постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів від 31 березня 2014 року № 358 до Держспоживінспекції, суд приходить до переконання, що датою з якого обчислюється місячний строк для звернення до суду є дата прийняття рішення Держспоживінспекцією. Такою датою є 23 травня 2014 року.

Таким чином, за вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав з часу отримання ним рішення за результатами розгляду його скарги Держспоживінспекцією, а відтак строк звернення до суду, визначений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ним пропущено не було.

У зв'язку із викладеним, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено бути не може.

Керуючись п ст. 99, ст. 100, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог щодо скасування постанови від 31 березня 2014 року № 358 про накладення штрафних санкцій.

2. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21.07.2014 р.