Ухвала суду № 48230816, 25.06.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/672/14-к

Провадження № 1-кс/265/66/14

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 червня 2014 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, ОСОБА_1, при секретарі Скоробогатько Г. О., за участю прокурора Яхно В. А., розглянувши клопотання слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій області, ОСОБА_2, погоджене із прокурором прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя, ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12012050790000116 відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

6 лютого 2014 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій області, ОСОБА_2, погоджене із прокурором прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя, ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12012050790000116 відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.

6 лютого 2014 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя було дозволено затримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою приводу до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

20 лютого 2014 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя було провадження за клопотанням слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій області, ОСОБА_2, погодженого із прокурором прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя, ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12012050790000116 відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, зупинено до виконання ухвали від 6 лютого 2014 року слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

23 червня 2014 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя було провадження за клопотанням слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій області, ОСОБА_2, погодженого із прокурором прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя, ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12012050790000116 відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, поновлено на підставі перебування підозрюваного в міжнародному розшуку.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 12.11.2008, приблизно о 19 годині, ОСОБА_4, знаходячись біля домоволодіння № 6 по пров. Трудовому в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, у ході сварки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс удар ножем по тулубу ОСОБА_5, 25.05.1955 р. н., чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення передньої черевної стінки, проникаючої у черевну порожнину, з ушкодженням печінкового кута товстого кишечнику і великого сальника, що ускладнилося масивною зовнішньою і внутрішньочеревною кровотечою, з утворенням кишкового свища, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент спричинення.

Матеріал за вказаним фактом внесено 23 листопада 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012050790000116.

У вчинені зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, судимий: 26.04.2002 Жовтневим р\с м. Маріуполя за ст. 141 ч. 2 УК України (в редакції 1960 р.) та за ст. 190 ч.2, 70 ч. 1 УК України (в редакції 2001 року) к 4 р. п\в; 21.09.2006 Жовтневим р\с м. Маріуполя за ст. 296 ч. 4 КК України к 4 р. 6 міс. п\в, звільнився 29.03.2007 на підставі акту амністії без зняття судимості; не працює, не одружений, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, на адресу якого направлено повідомлення про підозру.

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у тому числі свідченнями потерпілого ОСОБА_5, про те, що на місці події удар по ньому ножем, а також удари ногами завдав йому ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_6, 1974 р. н., показала, що коли вона перед початком конфлікту знаходилась на місці події разом з ОСОБА_4, то до останнього підійшов потерпілий, який спробував вдарити палицею ОСОБА_4 Вона тоді відійшла в сторону і коли до неї повернувся ОСОБА_4, то у нього була на руці кров з приводу якої той пояснив, що порізався, коли клав щойно тоді назад у свою кишеню ніж.

Свідок ОСОБА_7 показав, що бачив як потерпілий намагався нанести удар палицею по його синові, ОСОБА_4, а той у відповідь намагався нанести удари ногами. Він бачив, що у сина була рука в крові, з приводу чого йому син казав, що випадково порізав себе сам коли витягував ніж з кишені свого одягу, демонструючи його потерпілому, щоб той припинив погрожувати йому застосуванням палиці.

Будучи допитаним в якості підозрюваного і обвинуваченого ОСОБА_4 вказував, що саме він спричинив потерпілому за допомогою ножа, який знаходився при ньому, тілесні ушкодження. Свої свідчення ОСОБА_4 підтвердив на проведеним з його участю відтворення обстановки та обставин події.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 168 від 13.03.2009 року вбачається, що зазначені тілесні ушкодження, які були спричинені ОСОБА_5 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_4 підозрюється в вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Неможливість запобігання ризиків, зазначених у клопотанні викликано тим, що ОСОБА_4, будучи притягнутим 21.11.2008 року СВ Орджонікідзевського РВ ММУ за вчинені ним вищезазначені діяння до кримінальної відповідальності, самовільно покинув межі м. Маріуполя, у зв'язку з чим, на підставі постанови судді про затримання і доставку в суд під вартою, 16.03.2011 його було затримано у порядку ст. 106 КПК України (у редакції 1960 р.) і направлено до ІТТ Маріупольського МУ, з наступним обранням відносно нього, згідно ст. ст. 148-151 , 165 КПК України (у редакції 1960 р.) запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Проте ОСОБА_4 знову залишив межі м. Маріуполя, у зв'язку з чим 01.12.2011 його було оголошено в розшук, а 18.07.2012 постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя щодо ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту з утриманням у слідчому ізоляторі № 7 м. Маріуполя.

Разом з тим було встановлено, що ОСОБА_4, знаходячись у м. Калінінграді РФ вчинив 17.04.2012 тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_8, у зв'язку з чим 12.07.2012 року відносно нього було обрано постановою Московського районного суду м. Калініграда запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

На підставі вищевказаного, правоохоронними органами України було направлено до компетентних органів РФ матеріали на екстрадицію ОСОБА_4 на територію України, у зв'язку з чим, на підставі проведеної відносно ОСОБА_4 екстрадиційної перевірки, в.о. прокурора Московського району м. Калінінграда РФ було обрано 09.09.2013 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, станом на теперішній час перебуває у розшуку, на неодноразові виклики слідчого не зявляється, що підтверджується корінцями повісток про виклик підозрюваного від 03.02.2014, 04.02.2014, 05.02.2014.

Таким чином, у зв'язку з тим, що слідство вважає, що ОСОБА_4 знову може переховуватися від органів досудового слідства і в ході цього може знову вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

За матеріалами поданого суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що ОСОБА_4 оголошений у міжнародний розшук, внаслідок чого слідчий суддя прийняв рішення розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 за відсутності підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні поданого слідчим клопотання, надавши обґрунтування необхідності його задоволення аналогічні тим, що викладені в клопотанні слідчого.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає встановленим у судовому засіданні, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, що підтверджується як показаннями самого підозрюваного, наданими ним під час досудового розслідування, так й поясненнями допитаних потерпілого та свідків, протоколом відтворення обстановки та обставин події, висновком експерта.

Суд вважає, що прокурором було також доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тобто існування можливості того, що ОСОБА_4 може знову вчинити кримінальне правопорушення, а також може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Про наявні ризики свідчить те, що ОСОБА_4, маючи низку не знятих та не погашених судимостей за вчинення умисних злочинів, залишаючись на свободі продовжив злочинну діяльність, скоївши тяжкий умисний злочин, що підтверджується довідкою про судимість ОСОБА_4

Про наявні ризики також свідчить те, що ОСОБА_4 неодноразово оголошувався у розшук під час досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням, якому вже обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак який на шлях виправляння на встав, знову ухилившись від правосуддя, покинувши межі країни, про що свідчить постанова від 9 вересня 2013 року про обрання відносно ОСОБА_4 на території Російської Федерації запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

При цьому суд вважає, що жоден із більш мяких заходів, передбачених статтею 176 КПК України, не зможе запобігти визначеним ризикам, оскільки ОСОБА_4 підозрюється в скоєнні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, із застосуванням приладдя для нанесення тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, у підозрюваного відсутні міцні соціальні звязки, який має негативну репутацію, підозрюваний не дотримався умов раніше застосованих запобіжних заходів, якому було повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Вказані обставини свідчить у сукупності про недоцільність обрання більш мякого запобіжного заходу ОСОБА_4

Таким чином суд вважає, що розглядом клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 було встановлено наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, бо судом встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, достатність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на який вказав прокурор, та встановлено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного для запобігання встановленим ризикам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відношенні ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

На підставі ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в розмірі від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведені норми, суд при обранні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави, який суд вважає буде достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного обовязків, враховуючи майновий стан підозрюваного, дані про його особу, встановлені судом ризики за ст. 177 КПК України, та обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, який дорівнюватиме 48720 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, в разі внесення застави, наступні обовязки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, які покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 193-194, 205, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій області, ОСОБА_2, погоджене із прокурором прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя, ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12012050790000116 відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, - задовольнити.

Застосувати по відношенню до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі № 7 Донецької області.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обовязків, передбачених КПК України, в розмірі 48720 грн.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обовязки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання. Перелічені обовязки покласти на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців. Розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, та на може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Дію ухвали про тримання під вартою ОСОБА_4 визначити строком у 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання.

На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_4 не пізніш як через 48 (сорок вісім) годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участі питання про подальше застосування обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 в вигляді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької протягом пяти днів.

Слідчий суддя

Ухвала мені оголошена та мною отримана:

(ОСОБА_9.) _______ (Підпис) _____

(ОСОБА_8 та час) «___»__ 2014 року об «____-____» год.