Рішення № 4823055, 02.09.2009, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 2-474/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2009 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Пономаренко І.П.,

при секретарі Некрасовій А.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ілющенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка про відшкодування моральної шкоди, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що працюючи на підприємствах вугільної промисловості України – на шахтобудівельному підприємстві протягом понад 16 років та на шахті ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «Павлоградвугілля» з 1980 року по 2006 рік він придбав професійні захворювання.

При обстеженні в медичному дослідницькому інституті промислової медицини у 27 березня 2008 року йому був встановлений діагноз: антракосилікоз, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень, 1-П ст., ЛН першого – другого ст., деформуючий артроз колінних суглобів в сполученні з періартрозом, ПФ другого ст.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 17.04.2008 року було встановлено, що розвиток професійних захворювань обумовлений впливом виробничих шкідливостей професії протягом 16 років на підприємстві ДВАТ «Тернівське шахтобудівельне управління № 3».

При подальшому обстеженні Дніпропетровським обласним МСЕК № 2 від 22.09.2008 року було підтверджено, що хвороба позивача є профзахворюванням та йому було встановлено 40 % втрати професійної працездатності.

Вважає, що інвалідом він став з вини підприємства, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання. Стан його здоров»я дуже поганий, він постійно відчуває болі в усьому тілі.

Життя і здоров'я завжди визнавалися вищою соціальною цінністю і є одним з найважливіших об'єктів захисту, тому за спричинення шкоди життю і здоров'ю громадян, законодавством України передбачений обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду здоров'ю, а також відшкодувати моральну шкоду, заподіяну пошкодженням здоров'я, так як він постійно хворіє та відчуває сильні болі, він постійно кашляє, а стан його здоров»я незадовільний.

Позивач стверджує, що винне підприємство - ДВАТ «Тернівське шахтобудівельне управління № 3» (раніше ШБУ-3) ліквідовано без правонаступника. Тому вважає, що згідго ч.2 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 23.09.1999р. (надалі Закон від 23.09.1999р. № 1105-ХІV), який розпочав свою дію з 01 квітня 2001року, моральної шкоди потерпілим провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків. У зв»язку з чим просить стягнути на його користь з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Тернівка страхову виплату за моральну шкоду в розмірі 25 тис. грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка на користь її довірителя моральну шкоду на підставах та в сумі згідно заявлених позовних вимог. При цьому повідоммив судові, що працював на підприємстві ДВАТ «Тернівське ШБУ № 3» з 1963 року по 1980 рік в підземних умовах, а з 1980 року по 2006 рік на шахті «Західно-Донбасська» ВАТ «Павлоградвугілля» з неповним робочим днем під землею. Доказів ліквідації без правонаступника ДВАТ «ТШБУ № 3» у нього немає, чому вказав у позові, що ДВАТ «ТШБУ № 3» ліквідовано без правонаступників пояснити не зміг.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та просила в позові відмовити з тих підстав, що позовні вимоги є необгрунтованими, зокрема відсутні докази ліквідації без правонаступника підприємства ДВАТ «ТШБУ № 3».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

В судовому засіданні встановлено, що згідно акту розслідування професійного захворювання від 17 квітня 2008 року в позивача виявлено ряд професійних захворювань: антракосилікоз, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень, 1-П ст., ЛН першого – другого ст., деформуючий артроз колінних суглобів в сполученні з періартрозом, ПФ другого ст.

У зв»язку з чим висновком МСЕК від 22 вересня 2008 року позивачеві було встановлено 40 % втрати професійної працездатності первинно.

Відповідності до ст.1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» завданням страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є відшкодування матеріальної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Згідно п.27 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію на 2006 рік абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Також згідно п.22 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію на 2007 рік абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку) Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп-2007 по справі 1-29/2007 вищевказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Крім того, з 20 березня 2007 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким було виключено статті вищевказаного закону щодо обов»язку відшкодування Фондом соціального страхування моральної шкоди.

Також, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - у п.3 розділу ХI «Прикінцеві положення» після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року.

Також згідно п.3 Прозділу ХI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», зі змінами в редакції Закону України № 107-VI (107-17) від 28.12.2007 року) передбачено відшкодування лише матеріальної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі ліквідації підприємства без правонаступника, а відшкодування моральної шкоди у даному випадку не передбачено.

Конституційним Судом України вищевказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчих актів України» не були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Тобто, як на момент виникнення правовідносин так й на момент розгляду справи вищевказані законодавчі акти є чинними.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У зв»язку з чим, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини,згідно рішення від 08 листопада 2005 року «Качко проти України», у випадках, коли з набуттям чинності певного закону, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

В судовому засіданні встановлено, що у позивача право на відшкодування моральної шкоди виникло в 2008 році на підставі акту МСЕК від 22 вересня 2008 року, тобто в той період, коли було внесено зміни до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Крім того, в судовому засіданні не було добуто доказів того, що підприємство ДВАТ «Тернівське шахтобудівне управління № 3», на якому працював позивач з 1963 року по 1980 рік ліквідовано без правонаступника.

Згідн оглянутої в судовому засіданні справи про недоїмку по внескам до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань підприємства ДВАТ «Тернівське ШБУ № 3», зокрема звіт ліквідатора про проведену роботу по ліквідаційній процедурі ДВАТ «Тернівське ШБУ № 3» від 21 травня 2009 року – на момент звернення позивача до суду з позовом вказане підприємство ліквідоване не було.

За таких обставин, у суду відсутні будь-які підстави для задоволення позову та суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, згідно вимог ст.ст.81, 88 ЦПК України підлягають до стягнення з позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.211-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКУ м. Тернівка ГУДКУ в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ: 23929856, р/р: 31214259700035, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО банку: 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 (п»ятнадцять) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Тернівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: І.П.Пономаренко.