Рішення № 48217955, 04.08.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

РІШЕННЯ

Іменем України

від « 04» серпня 2015 року у справі №927/837/15

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г. розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/837/15

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської

ради, вул. Київська, 281, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

про стягнення 11416грн.61коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (особисто); ОСОБА_2 (довіреність від 13.07.2015, зареєстрована в реєстрі за №1408),

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні, яке відбулось 04.08.2015, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 11416грн.61коп. компенсації втрат від перевезень пільгових категорій громадян.

Відповідно до пояснень позивача від 07.07.2015 ціна позову складається із заборгованості по виплаті компенсації втрат від перевезень пільгових категорій громадян за жовтень 2013 року у сумі 4113грн.81коп. та за листопад 2013 року у сумі 7302грн.80коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору №13 від 01.07.2013 в частині здійснення компенсаційних виплат за наданні позивачем послуги з перевезення пільгових категорій населення.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та стверджує, що свої зобов'язання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок пільгового перевезення пасажирів автомобільним транспортом, здійснює у межах умов встановлених діючим законодавством та договором №13 від 01.07.2013, тобто тільки в межах бюджетних асигнувань на відповідний рік.

В судовому засіданні, яке відбулось 04.08.2015, прийняли участь позивач та його представник.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився.

31 липня 2015 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, в зв'язку з неможливістю забезпечити його явку.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яке вона реалізовує на власний розсуд та яким відповідач не скористався. Враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача та його представника, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

06 липня 2011 року між виконавчим комітетом Прилуцької міської ради (організатор перевезень за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач у справі, перевізник за договором) укладено договір №8 на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування (далі по тексту рішення - договір перевезення), за умовами якого організатор перевезень, відповідно до рішення конкурсного комітету надає перевізнику право на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування відповідно з додатком 1, а перевізник зобов'язується надавати транспортні послуги населенню згідно з Законом України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» та на умовах, передбачених даним договором.

Як вбачається з додатку 1, в редакції від 01.11.2011 (а.с.24), організатором перевезень погоджено перевізнику перевезення пасажирів в звичайному режимі на міському автобусному маршруті загального користування №2 « 273 квартал-в/м №12».

В підп.1.3.8. п.1.3. договору перевезення на перевізника покладено обов'язок здійснювати пільгове перевезення пасажирів згідно з діючим законодавством.

В свою чергу, відповідно до підп.1.1.7. п.1.1. договору перевезення організатор перевезень зобов'язався забезпечувати компенсацію втрат від перевезень пасажирів, яким згідно законодавства надано пільги на здійснення оплати поїздки, в рамках фінансування з державного бюджету.

Згідно із п.5.1. договору перевезення договір укладений на 5 (п'ять) років з 06 липня 2011 року до 05 липня 2016 року, діє з дня видачі даного договору на перевезення.

Аналіз змісту договору №8 від 06.07.2011 свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Відповідно до ч.6 ст.306 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

В силу ч.1, 2 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Зокрема, відносини з перевезення пасажирів регулюються спеціальним щодо даного виду правовідносин Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Згідно із ч.1 ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

В силу ч.1 ст.31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

За змістом ч.1 ст.43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно із ч.1, 2, 4 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

В свою чергу, в силу ч.2 ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

01 липня 2013 року між виконавчим комітетом Прилуцької міської ради як замовником транспортних послуг (замовник за договором), управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради як головним розпорядником коштів міського бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення (відповідач у справі, головний розпорядник коштів місцевого бюджету за договором) та позивачем як суб'єктом господарської діяльності, надавачем послуг перевезення пасажирів (перевізник за договором) укладено договір №13 на фінансування заходів з виконання державних програм соціального захисту (далі по тексту рішення - договір №13 від 01.07.2013).

Відповідно до п.1.1. договору №13 від 01.07.2013 за даним договором перевізник зобов'язується належним чином надавати соціальні послуги мешканцям м. Прилук, які згідно з чинним законодавством мають право на безплатний проїзд (пільги учасникам бойових дій, учасникам війни, інвалідам війни І групи, інвалідам війни ІІ групи, інвалідам війни ІІІ групи, члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, особи, яка має особливі заслуги перед батьківщиною, особи з особливими трудовими заслугами, ветерана праці, дитини війни, опікуна дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, особи (ЧАЕС) - 1 категорії, особи (ЧАЕС) - 2 категорії - ліквідатора, дитина (ЧАЕС) - інваліда, ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ, ветерана державної пожежної охорони, ветерана державної служби спеціального зв'язку, ветерана служби цивільного захисту, вдови (вдівця) ветерана служби цивільного захисту, ветерана державної кримінально-виконавчої служби, вдови (вдівця) ветерана державної кримінально-виконавчої служби, ветерана податкової міліції, вдови (вдівця) ветерана податкової міліції, реабілітованим, дитини-інваліда, інваліда І групи по зору і з ураженням опорно-рухового апарату, інваліда ІІ групи по зору і з ураженням опорно-рухового апарату, інваліда І групи (крім інвалідів по зору і з ураженням опорно-рухового апарату), інваліда ІІ групи (крім інвалідів по зору та з ураженням опорно-рухового апарату), інваліда ІІІ групи, жертви нацистських переслідувань, жертви нацистських переслідувань (інваліда І групи), жертви нацистських переслідувань (інваліда ІІ групи), жертви нацистських переслідувань (інваліда ІІІ групи), інваліда військової служби, слідчого прокуратури на пенсії, дитини з багатодітної сім'ї, пенсіонера за віком) у подальшому іменовані «пільги», головний розпорядник коштів місцевого бюджету забезпечує фінансування видатків на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту за рахунок субвенцій з державного бюджету у межах обсягів, затверджених у бюджеті м. Прилуки. Замовник забезпечує контроль за перевезенням пільгових категорій громадян.

В розділі 2 договору №13 від 01.07.2013 сторони визначили їх права та обов'язки за договором та встановили, що перевізник зобов'язується якісно, вчасно і в повному обсязі надавати соціальні послуги мешканцям м. Прилуки, зазначеним у п. 1.1 договору; надавати головному розпоряднику коштів місцевого бюджету розрахунки пасажиромісткості транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів пільгової категорії в звичайному режимі на автобусних маршрутах загального користування до 25 числа звітного місяця відповідно до методики нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом за рахунок субвенцій з державного бюджету (п.2.1.).

Головний розпорядник коштів місцевого бюджету протягом 5 днів після отримання сум субвенцій державного бюджету здійснює розрахунки з перевізником за надані послуги за умови виконання останнім вимог п.2.1. договору (п.2.3.).

Згідно із п.3.1., 3.2. договору №13 від 01.07.2013 головний розпорядник коштів місцевого бюджету проводить щомісячно розрахунки з перевізником за надані пільги з урахуванням вимог п. 1.1., 2.2., 2.3. даного договору. Форма оплати - безготівковий розрахунок.

Відповідно до п.6.1, 6.2 договору №13 від 01.07.2013, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє протягом року.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору №13 від 01.07.2013, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №13 від 01.07.2013 є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - Порядок),

Виходячи із змісту пунктів 2, 2-1 вказаної Постанови розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг визначені управління праці та соціального захисту населення, зокрема таким розпорядником є і Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради.

Як зазначено у п. 1 Порядку, в ньому, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, визначається механізм фінансування компенсаційних виплат також й за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

В силу п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 2.1 договору №13 перевізник зобов'язується надавати відповідачу до 25 числа звітного місяця розрахунки пасажиромісткості транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів пільгової категорії в звичайному режимі на автобусних маршрутах загального користування.

На виконання даної умови договору позивачем були подані розрахунки пасажиромісткості транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів пільгової категорії в звичайному режимі на автобусних маршрутах загального користування за жовтень та листопад 2013 року.

Як вбачається із листа відповідача від 14.04.2015 №06-11/3296, комісією з питань розрахунків обсягів компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом загального користування по м.Прилуки відповідно до поданих розрахунків пасажиромісткості транспортних засобів виконано розрахунок обсягів компенсації за перевезення пільгових категорій громадян автотранспортом загального користування за жовтень 2013 року в сумі 7203грн.81коп. та за листопад 2013 року в сумі 7302грн.80коп.

Крім того, нарахування цих сум за жовтень та листопад 2013 року підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним представниками обох сторін.

Отже, всього позивачу нараховано за вказаний період 14506грн.61коп. компенсації.

Відповідно до п.2.3. договору №13 відповідач зобов'язаний протягом 5 днів після отримання сум субвенцій державного бюджету здійснити розрахунок з перевізником за надані послуги за умов надання останнім якісних соціальних послуг та своєчасного надання розрахунку пасажиромісткості транспортних засобів.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між позивачем та відповідачем, станом на 01.12.2013, акту звірки взаємних розрахунків, відповідачем сплачено в квітні 2014 року позивачу 3090грн. компенсації, яка нарахована за період жовтень-листопад 2013 року. Таким чином, залишок компенсації за визначений позивачем період становить 11416грн.61коп.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 30 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів сплати ним позивачу в повному обсязі компенсації за перевезення пільгових категорій громадян за жовтень та листопад 2013 року, а відтак сума 11416грн.61коп. є заборгованістю.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, оскільки відсутність передбачених у видатках Державного бюджету України бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання. При цьому, чинним законодавством не передбачається звільнення відповідача від відповідальності за порушення ним взятих на себе зобов'язань за підписаними ним чинними договорами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ст.218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічна приписи містяться у ст.617 Цивільного кодексу України.

Також у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 викладена правова позиція, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання по виплаті позивачу компенсації втрат за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань в частині компенсації позивачу на підставі договору №13 втрат за перевезення пільгових категорій громадян у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто 11416грн. 61коп.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги позивача належить задовольнити в повному обсязі.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір повністю покладається на відповідача.

Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», ст.525,526,530,610,612,617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, ст.22,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 281 (ідентифікаційний код 03196222, р/р 35413011000930 УДК у Чернігівській області, МФО 85359) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 11416грн.61коп. компенсації втрат від перевезень пільгових категорій громадян та 1827грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 10 серпня 2015 року.

Суддя Т.Г.Оленич