Постанова № 48217856, 04.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2015 р. Справа № 914/1662/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Данко Л.С.

при секретарі Зошій М.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів Львівської обл., б/н від 02.07.2015 року

на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2015 року

у справі № 914/1662/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна Агенція "Медіа Кіт", м. Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів Львівської обл.,

про: стягнення 136, 965,91 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лозовий Д.А.- представник на підставі довіреності;

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2015р. у справі №914/1662/15 (суддя Яворський Б.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна Агенція "Медіа Кіт" до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 136, 965,91 грн. задоволено частково. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Галичина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна Агенція "Медіа Кіт"- 75' 711,82 грн. - заборгованості, 25' 349,98 грн. - пені, 27' 510,45 грн. - інфляційних втрат , 2' 321,14 грн. - 3% річних та 2' 617,87 грн. - сплаченого судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2015 року у справі №914/1662/15, - Приватне акціонерне товариство "Галичина"- подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник посилається на те, що позивач неправомірно нарахував інфляційні втрати та пеню за період після 31.12.2014р., оскільки 03.04.2014р. між сторонами було укладено Договір №37 про розміщення реклами в засобах масової інформації, згідно пункту 10.2. якого він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2014р. Оскільки договір припинив свою дію 31.12.2014 року, нарахування пені та інфляційних втрат по договору, який припинив свою дію є необгрунтованим.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.06.15 р. у справі № 914/1662/15 в частині стягнення із ПрАТ «Галичина» на користь ТОВ "Рекламна Агенція "Медіа Кіт" -25349,98 грн. - пені та 27510,45 грн. - інфляційних втрат скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2015р. справу № 914/1662/15 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 р., поновлено строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 04.08.2015 р..

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Желіка М.Б., внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/1662/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Данко Л.С..

Представнику роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 04.08.2015 року представник позивача з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не довів, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, 03.04.2014р. між ПАТ "Галичина" (замовник) та ТзОВ "Рекламна Агенція "Медіа Кіт" (виконавець) було укладено договір №37, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець виконує роботи по плануванню рекламної кампанії і розміщенню рекламних матеріалів замовника в засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення, метро і т.д.). Оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі Додатків до договору, що є невід'ємною його частиною, у порядку та строки, що вказані у такому додатку. Неотримання рахунку-фактури не є підставою для здійснення сплати за послуги (п.3.1 договору).

04.04.2014 р. сторони підписали Додаток №1 до договору №37 від 04.04.2014 р., відповідно до п.1 якого замовник оплачує та приймає, а виконавець надає послуги по виготовленню, розміщенню, експонуванню та обслуговуванню рекламного матеріалу замовника на двосторонніх площинних світильниках, встановлених на балюстрадах ескалаторних тунелів переходів та станції Київського метрополітену (метролайти) в загальній кількості 40 конструкцій. Умови проведення рекламної кампанії: період - 09.04.- 06.05.2014 р.; адресна програма та кількість метролайтів; сюжет; порядок оплати: 50% вартості послуг в розмірі 37855,91 грн. (в т.ч. ПДВ) в строк до 25.04.2014 р. на підставі рахунку-фактури, 50% вартості в розмірі 37855,91 грн. (в т.ч. ПДВ) в строк до 25.05.2014 р. на підставі Акту виконаних робіт; особливі умови; вартість послуг: 60569,46 грн., крім того ПДВ 20% - 15142,36 грн. Всього до сплати 75711,82 грн.; строки відмови; строки надання рекламних матеріалів; вимоги до рекламних матеріалів. Позивачем виставлено відповідачем Рахунок на оплату №108 від 11.04.2014 р. на загальну суму 75711,82 грн. та сторонами без зауважень підписані акти надання послуг на відповідні суми. Однак, доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У силу статті 610, частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Суд першої інстанції підставно встановив, що позивач виконав обумовлені договором роботи (надав послуги по розміщенню реклами), відповідач їх прийняв, проте не сплатив вартості цих робіт, тому, заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 75711,82 грн., позивач діяв правомірно.

При цьому, умовами додатку №1 до договору №37 від 04.04.2014 р. сторони погодили порядок оплати ціни договору у два етапи: 50% вартості послуг в розмірі 37855,91 грн. (в т.ч. ПДВ) в строк до 25.04.2014 р. на підставі рахунку-фактури, а 50% вартості в розмірі 37855,91 грн. (в т.ч. ПДВ) в строк до 25.05.2014 р. на підставі Акту виконаних робіт.

Отже, датою початку порушення відповідачем обов'язку сплати першого платежу у розмірі 37855,91 грн. є 25.04.2014 р., а датою початку порушення відповідачем обов'язку сплатити другий платіж у розмірі 37855,91 грн. є 25.05.2014 р.

Здійснивши самостійно перерахунок, колегія суддів зазначає про підставність стягнення судом першої інстанції, з відповідача 25349,98 грн. пені, 27510,45 грн. - інфляційних втрат та 2321,14 грн. - 3% річних.

Посилання скаржника на припинення зобов'язання зі спливом строку дії договору і, як наслідок, на безпідставне нарахування штрафних санкцій, суперечить закону. Згідно із ст. ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Закон не передбачає припинення грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору, із закінченням строку дії договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2015 р. у справі № 914/1662/15 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів Львівської обл.- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2015 р. у справі № 914/1662/15 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 10.08.2015 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Данко Л.С.