Постанова № 4820534, 15.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-13041/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Логойди Т. В.

при секретарі                                                  Кузнецова К.В.,

з участю представників позивача Щербакової Н.В. та Бодягіна Є.Є., представника відповідача Ястремського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Державної податкової інспекції у місті Маріуполі Донецької області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У серпні 2009 року відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у місті Маріуполі Донецької області перевірки з питань дотримання лікувально-діагностичним центром товариства порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій складено акт від 14 травня 2009 року №0112/05/19/23/00191129, в якому вказувалося на порушення товариством вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилося в незабезпеченні сум готівкових грошових коштів на місті проведення розрахунків сумі грошових коштів, що вказана в денному звіті РРО.

На підставі акту 10 червня 2009 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692304, яким нараховано штраф на суму 2000 грн.

26 червня 2009 року вказане рішення оскаржено до Державної податкової адміністрації Донецької області, за результатами розгляду скарги 16 липня 2009 року залишено без змін.

Вважав, що перевірку податковим органом проведено з порушенням вимог законодавства, оскільки ні письмового повідомлення ні судового рішення про проведення перевірки отримано не було.

В порушення пп. 7.8 п. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, та вимог пп. 3.1 п. 3 Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 23 квітня 2009 року №210, було проігноровано наявність касової книги, прибуткових та видаткових касових ордерів, журналів реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, які належним чином велися у відокремленому підрозділі товариства, де проводилася перевірка.

Крім того, в підрозділі, що перевірявся, готівкові розрахунки проводяться виключно за надання послуг власного виробництва (надання медичних послуг) в прядку, передбаченому п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Під час проведення перевірки грошові кошти в сумі 400 грн. були своєчасно оприбутковані шляхом оформлення прибуткового касового ордеру від 14 травня 2009 року №14 з наступним відображенням в касовій книзі та відповідно не могли бути проведені через РРО, що встановлений у касі структурного підрозділу. Особі, що внесла ці кошті в касу, видана квитанція до прибуткового касового ордеру, що було відображено в поясненнях касира.

В порушення вимог п.п. 4.11 п. 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було прийнято через 16 днів після вручення акту перевірки.

Просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2009 року №0000692304.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив, що відокремлений підрозділ товариства - лікувально-діагностичний центр здійснює продаж товарів із застосуванням РРО, і надає послуги. В частині надання послуг на підставі п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» він звільнений від застосування реєстратора розрахункових операцій. Пацієнту була надана квитанція про оплату, яка є відривним корінцем до прибуткового касового ордеру, що відображено в поясненнях касира. Також було надано квитанцію форми 557 ЛДЦ, яка не є документом бухгалтерського обліку, а є внутрішнім документом-талоном, який надається пацієнту для наступного пред’явлення його лікарю в підтвердження сплати коштів за медичну послугу. Без його пред’явлення лікар послугу не надає. При проведенні перевірки відповідачем було взято до уваги лише внутрішню квитанцію форми 557 ЛДЦ, а прибутковий та видатковий касові ордери і журнал їх реєстрації витребувано не було. Вважав, що відповідач не повинен був проводити перевірку відокремленого підрозділу з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій при наданні послуг. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав письмово викладені заперечення. Зазначав, зокрема, що в підрозділі, який перевірявся, готівкові розрахунки повинні проводитися виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, який зареєстрований за ним, а саме - Dаtесз МР-500 Т-05, заводський №ДГ 090010565, фіскальний № 0519001206. Касиром було надано квитанцію форми 557 ЛДЦ, яка не передбачена законодавством. Факт порушення законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлено актом. Просив відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є юридичною особою і як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у місті Маріуполі Донецької області. Має відокремлений підрозділ - лікувально-діагностичний центр.

На господарську одиницю ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зареєстрований реєстратор розрахункових операцій Dаtесз МР-500 Т-05, заводський №ДГ 090010565, фіскальний № 0519001206 (реєстраційне посвідчення від 29 листопада 2004 року).

14 травня 2009 року о 9 год. 30 хв. лікувально-діагностичним центром відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надано послугу на суму 400 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Розрахунок за послугу було проведено через касу з оформленням прибуткового касового ордеру від 14 травня 2009 року №14 і видаткового касового ордеру від 14 травня 2009 року №14 та видачею покупцю послуги квитанції про оплату, підписаної і завіреної печаткою у встановленому порядку. Прибуткові та видаткові касові ордери зареєстровані у журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. Разом з квитанцією покупцю була надана квитанція форми 557 ЛДЦ, яка не є документом бухгалтерського обліку, а є внутрішнім документом, який надається пацієнту для наступного пред’явлення його лікарю в підтвердження сплати коштів за надання певної лікувально-діагностичної послуги. При цьому грошові кошти не проводилися через реєстратор розрахункових операцій.

За результатами проведеної податковим органом перевірки з питань дотримання лікувально-діагностичним центром відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій складено акт від 14 травня 2009 року №0112/05/19/23/00191129, в якому вказувалося на порушення ним вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилося в незабезпеченні сум готівкових грошових коштів на місті проведення розрахунків сумі грошових коштів, що вказана в денному звіті РРО у сумі 400 грн. (1627 грн. – 1227 грн.).

Перевірка проводилася згідно наказу від 05 травня 2009 року №114 «Про проведення перевірок суб’єктами господарської діяльності у травні 2009 року» та на підставі направлень від 06 травня 2009 року № 231 і 236, в яких замість лікувально-діагностичного центру зазначено, що вони видані на проведення перевірки медичного центру «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Від отримання направлень касир відмовилася, що податковим органом відображено в самих направленнях.

Касир надала письмові пояснення, в яких зазначила, що сума 400 грн. не була проведена через касовий апарат, а на вказану суму була виписана квитанція про оплату.

18 травня 2009 року через відмову від ознайомлення та підписання акт направлено на адресу товариства та запропоновано прибути до податкового органу для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання пояснень і документів щодо фактів, викладених в акті.

На підставі акту 10 червня 2009 року та згідно зі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692304 на суму 2000 грн.

26 червня 2009 року вказане рішення оскаржено до Державної податкової адміністрації Донецької області, і за результатами розгляду скарги 16 липня 2009 року залишено без змін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Вичерпний перелік розрахункових операцій, при яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються визначений ст. 9 вказаного Закону.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що лікувально-діагностичний центр надав послугу на суму 400 грн., розрахунок за яку провів з оформленням прибуткового касового ордеру і видаткового касового ордеру та видачею покупцю послуги квитанції про оплату, підписаної і завіреної печаткою у встановленому порядку.

Тобто, на підставі п. 1 ст. 9 вказаного Закону лікувально-діагностичний центр при наданні послуг звільнений від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок і ним було дотримано процедуру проведення розрахунків, передбачену вказаними положеннями Закону.

Наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій не несе обов’язку застосування його при наданні послуг в порядку, передбаченому п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суб’єкт владних повноважень не звернув уваги на це, що призвело до помилкового прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за незабезпечення сум готівкових грошових коштів на місті проведення розрахунків сумі грошових коштів, що вказана в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336, на який в судовому засіданні посилався представник відповідача, не підлягає застосуванню до підприємств, установ і організацій при наданні ними послуг у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Посилання представника відповідача на постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 червня 2009 року, якою касира Рулик Р.В. визнано винною в порушенні п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, є неприйнятними судом виходячи з положень ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Рулик Р.В. не є стороною по даній справі.

За відсутності з боку позивача вказаних в акті перевірки порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковим органом неправомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій з підстав, зазначених у ньому.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Державної податкової інспекції у місті Маріуполі Донецької області про скасування рішення задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Маріуполі Донецької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2009 року №0000692304.

Присудити відкритому акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі 17 вересня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Логойда Т. В.