Постанова № 4820255, 16.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11681/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Логойди Т. В.

при секретарі                                                  Кузнецова К.В.,

з участю представника позивача Перекрестова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області до приватного підприємства «Диск» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

У липні 2009 року Державна податкова інспекція у Волноваському районі Донецької області звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що приватне підприємство «Диск» як платник податків перебуває у неї на обліку.

Станом на 12 червня 2009 відповідач мав заборгованість перед бюджетом з земельного податку у сумі 5587,72 грн. та з комунального податку у сумі 90,81 грн. Сума податкового боргу є узгодженою.

Підставою виникнення податкового боргу з земельного податку є податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 30 січня 2008 року №2087, від 16 лютого 2009 року №4115 та податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2009 року №0000631530/0, від 23 березня 2009 року №00006431530/0, якими відповідачу було визначено штрафні санкції за несвоєчасну сплату та несвоєчасне подання податкової декларації.

Підставою виникнення податкового боргу з комунального податку є податкові розрахунки від 03 лютого 2009 року №37130 та від 05 травня 2009 №11337.

Інспекцією направлялись перша та друга податкові вимоги, однак заборгованість підприємством сплачена не була.

Просив стягнути з ТОВ «Диск» на користь місцевого бюджету заборгованість з земельного податку в сумі 5587,72 грн., з комунального податку в сумі 90,81 грн.

Пізніше позивач збільшив розмір позовних вимоги з земельного податку на суму 2442,26 грн. у зв’язку зі сплином строку сплати земельного податку за наступний місяць. Просив стягнути з ТОВ «Диск» на користь місцевого бюджету заборгованість з земельного податку в сумі 8030,18 грн. та з комунального податку в сумі 90,81 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ТОВ «Диск» як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Волноваському районі Донецької області і ним подані:

- декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 30 січня 2008 року №2087, в якій зазначено суму орендної плати, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, по 932,46 грн. щомісячно протягом 2008 року, загалом - 11189,52 за 2008 рік;

- декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 16 лютого 2009 року №4115, в якій зазначено суму орендної плати, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, по 1221,23 грн. щомісяця протягом січня-листопада 2009 року, 1221,20 грн. – за грудень , загалом - 14654,73 грн. за 2009 рік;

- податковий розрахунок з комунального податку від 03 лютого 2009 року №37130, в якому зазначено суму податку за 4 квартал 2008 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, - 71,40 грн.;

- податковий розрахунок з комунального податку від 05 травня 2009 №11337, в якому зазначено суму податку за 1 квартал 2009 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, - 62,90 грн.

Вказані суми частково сплачені.

У березні 2009 року Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Донецької області проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ТОВ «Диск», за результатами якої складено акт від 23 березня 2009 року №1605/1530/31843012, в якому вказувалося на порушення підприємством ст. 14 Закону України «Про плату за землю», а саме граничний строк подання декларації закінчився 02 лютого 2009 року, дата фактичного подання – 16 лютого 2009 року.

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2009 року №00006431530/0, яким на платника податків накладено штраф в сумі 170 грн. Повідомлення-рішення отримано платником податків 23 березня 2009 року та оскаржено не було.

Податковим повідомленням-рішенням від 20 березня 2009 року №0000631530/0 за затримку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» накладено штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу – 145,51 грн. Повідомлення-рішення отримано платником податків 23 березня 2009 року та оскаржено не було.

В порядку, передбаченому ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу направлялися податкові вимоги: перша - від 06 лютого 2009 року №1/59, яка отримана ним 11 лютого 2009 року, друга - від 13 березня 2009 року №2/100, яка отримана 16 березня 2009 року.

Вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Станом на день розгляду справи відповідач мав заборгованість перед бюджетом з земельного податку в сумі 8030,18 грн. та з комунального податку в сумі 90,81 грн., які є узгодженими, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Отже, податковий борг відповідача складається з суми податкових зобов’язань визначених ним у податкових деклараціях та податкових звітностях, які відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» є узгодженими та не можуть бути оскарженими платником податків, і накладених контролюючим органом штрафних санкцій.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону вони мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, яка визначає строки погашення податкового зобов'язання, визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 17.3. ст. 17 вказаного Закону визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який регулює право платника податків звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд визначеної суми податкового зобов'язання або прийнятого ним будь-якого іншого рішення.

Відповідач протягом встановленого законом строку та на час розгляду справи суми узгоджених податкових зобов'язань, що зазначені у поданих ним податкових деклараціях та податкових звітностях, повність не сплатив. Тому контролюючим органом правильно накладено штраф в порядку та розмірах, що відповідають вимогам законодавства.

Рішення податкового органу, в якому визначені суми штрафних санкцій, в порядку, визначеному законодавством, до контролюючого органу оскаржені не були. Тому такі податкові зобов'язання платника податків вважаються узгодженими.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Виходячи з вимог законодавства несплачені суми узгоджених податкових зобов’язань та накладених контролюючим органом штрафних санкцій є податковим боргом, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області до приватного підприємства «Диск» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Диск» заборгованість:

- з земельного податку у сумі 8030 (вісім тисяч тридцять) грн. 18 (вісімнадцять) коп. на користь місцевого бюджету на рахунковий рахунок № 33214312700184, код платежу 13050245, отримувач Новотроїцька селищна рада, код ЄДРПОУ 34686799, банк УДК у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016);

- з комунального податку у сумі 90 (дев’яносто) грн. 81 (вісімдесят одну) коп. на користь місцевого бюджету на рахунковий рахунок № 33219828700184, код платежу 16010205, отримувач Новотроїцька селищна рада, код ЄДРПОУ 34686799, банк УДК у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016).

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі 17 вересня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Логойда Т. В.