Постанова № 4819891, 17.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-10159/09/0570

час прийняття постанови: 14.05 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є.

за участю:

представників позивача           Стулікова А.В., Тянтової В.А., Усович Л.Ю.

представників відповідача Вовченка С.П., Ламєкіна С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дії посадових осіб Слов’янської ОДПІ при складанні Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року, про визнання неправомірним Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102240 від 28 травня 2009 року на суму 35218.69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Інститут керамічного машинобудування» звернулось до суду з адміністративним позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102240 від 28 травня 2009 року на суму 35218.69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.05.2009 року відповідачем була здійснена перевірка, результати якої викладені в акті перевірки № 3325/23-3-04873009. За результатами перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування до ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2009 року на суму 35218.69 грн.

Позивач зазначає, що оскаржуваний акт прийнятий Слов’янською ОДПІ в порушення норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказу Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», тому не може обґрунтовувати оскаржуване рішенні податкового органу.

Крім того, в ході перевірки відповідачем не встановлювалась дата надходження на митну територію України імпортованого ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» товару.

Також, позивач посилається на ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до якої моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Граничним строком ввезення товару за контрактом № К15/2007 від 10.05.2007р. за здійсненою передплатою 17.05.2007р. та 06.07.2007р. є відповідно 15.08.2007р. та 04.10.2007р. Товар за цим контрактом надійшов на митну територію України 06.10.2007р., тобто з порушенням на 6 днів.

Граничним строком ввезення товару за контрактом № К14/2007 від 11.05.2007р. за здійсненою передплатою 30.05.2007р. є відповідно 28.08.2007р. та 25.09.2007р. Товар за цим контрактом надійшов на митну територію України 16.08.2007р., тобто без порушення встановлених термінів розрахунків.

Граничним строком ввезення товару за контрактом № К21/2007 від 22.06.2007 року за здійсненою передплатою 16.07.2007р. є 14.10.2007р. Проте, відповідно до наданих відповідачу документів вбачається, що продавцем-нерезидентом товару за контрактом № К21/2007 від 22.06.2007р. станом на 21.09.207р. Відповідно до умов імпортованого договору виконані усі зобов’язання щодо поставки, покладених на нього за договором.

Граничним строком ввезення товару за контрактом № К22/2007 від 06.07.2007 року за здійсненою передплатою 27.07.2007р. є 25.10.2007р. Товар за цим контрактом надійшов на митну територію України 12.10.2007р., тобто без порушень встановлених термінів розрахунків.

Граничним строком ввезення товару за контрактом № К23/2007 від 06.07.2007 року за здійсненою передплатою 19.07.2007р. є 17.10.2007р. Товар за цим контрактом надійшов на митну територію України 15.10.2007р., тобто без порушень встановлених термінів розрахунків.

Позивач зазначає, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлюється правило, згідно якого єдиним обов’язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД. Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями встановлюється лиш можливість її використання для зняття з контролю.

В акті перевірки зазначено, що порушення позивачем валютного законодавства вчинив в період з 01.10.2007 року по 27.11.2007р. при здійсненні експортно-імпортних операцій, а саме: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На час складання відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2009 року № 0000102240 згідно ст. ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД була встановлена за порушення термінів відстрочки постанови в 180 днів, а не в 90 днів. Як зазначено в акті перевірки відповідач не встановив факту порушення ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» термінів розрахунків у сфері ЗЕД понад 180 днів.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем без законних підстав було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2009р.

Тому просить суд визнати неправомірним Акт виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102240 від 28 травня 2009 року на суму 35218.69 грн.

Крім того, під час судового розгляду справи представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд визнати неправомірними дії посадових осіб Слов’янської ОДПІ при складанні Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року, визнати неправомірним Акт виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102240 від 28 травня 2009 року на суму 35218.69 грн.

Ухвалою суду від 17 липня 2009 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнати неправомірним Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року закрито.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що ввезений на митну територію України товар у визначеному суб’єктом митному режимі, що не пройшов усіх передбачених Митним кодексом України процедур митного оформлення не може бути переданий його набувачу для вільного використання. При таких умовах немає підстав вважати закінченою імпортну операцію резидента з поставки товарів.

Також, відповідач зазначив, що Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не встановлено обмежень щодо розміру нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД, передбачених ст. ст. 1, 1 цього Закону, кім випадків передбачених ст. 4 цього Закону, у разі звернення суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності до суду про стягнення з нерезидента України заборгованості.

Том просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали суду пояснення аналогічні запереченням проти позову. Просили у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача та представників відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Закрите акціонерне товариство «Інститут керамічного машинобудування» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ та має код суб’єкта господарювання – 04873009, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 22.04.1994 року за № 1101, з 15.05.2009 року перебуває на обліку в Слов’янській ОДПІ.

Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складений акт № 3325/23-3-04873009 від 20.05.2009 року.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» термінів розрахунків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі зазначеного акту Слов’янською ОДПІ було прийняте рішення від 28 травня 2009 року № 0000102240 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» за платежем – пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 35218.69 грн.

Між Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» (покупець) та фірмою F.lli Ferrari Ventilatori Industriali Spa (Італія) (продавець) був укладений контракт № К15/2007 від 10.05.2007 року купівлі-продажу товару на умовах ЕХW.

Як вбачається з зазначеного контракту, а саме з п. 2.3 загальна сума контракту склала 12140.00 євро.

Згідно до п. 3.2 цього ж контракту за домовленістю сторін здійснюється 100% передплата.

Крім того, між сторонами контракту № К15/2007 від 10.05.2007 року була укладена додаткова угода № 1 від 22.06.2007 року, відповідно до якої сторони збільшили ціну контракту у зв’язку з чим вона склала 15436.00 євро.

Відповідно до визначеного сторонами порядку оплати за контрактом Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» 17 травня 2007 року було здійснено передплату у розмірі 100% від загальної вартості контракту, яка склала 12 140.00 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 17.05.2007 року.

Також, 5 липня 2007 року позивачем на підставі додаткової угоди № 1 від 22.06.2007 року до контракту № К15/2007 від 10.05.2007 року була здійснена доплата за товар на суму 3296.00 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 28 від 05.07.2007 року.

Між Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» (покупець) та фірмою сompany Nutec Fibratec S.A. de C.V. (Мексика) (продавець) був укладений контракт № К21/2007 від 22.06.2007 року купівлі-продажу товару на умовах C&F.

Згідно з п. 2.2 контракту його загальна сума склала 46958.00 доларів США.

Згідно до п. 3.2 зазначеного контракту за домовленістю сторін здійснюється 100% передплата.

Відповідно до порядку оплати за контрактом позивачем 16 липня 2007 року було здійснено передплату у розмірі 100% від загальної вартості контракту, що складає 46958.00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 16.07.2007 року.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Як вбачається з акту перевірки Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» від 20 травня 2009 року відповідач вважає, що позивачем були допущені порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме:

- прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів відповідно до контракту № К15/2007 від 10.05.2007 року, укладеного з фірмою F.lli Ferrari Ventilatori Industriali Spa (Італія), на суму 12 140.00 євро склало 23 дні (з 01.10.2007р. по 23.10.2007р.), на суму 3296.00 євро склало 19 днів (з 05.10.2007 року по 23.10.2007 року);

-          прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів відповідно до контракту № К14/2007 від 11.05.2007 року, укладеного з фірмою Eclipse Combustion bv (Нідерланди), на суму 12 451.60 євро склало 5 днів (01.10.2007р., по 05.10.2007р.), на суму 4261.84 євро склало 5 днів (з 05.10.2007 року по 05.10.2007 року);

-          прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів відповідно до контракту № К22/2007 від 06.07.2007 року, укладеного з фірмою «Ascon» (Італія), на суму 5 030.80 євро склало 33 дні (з 26.10.2007р. по 27.10.2007р.);

-          прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів відповідно до контракту № К23/2007 від 06.07.2007р., укладеного з фірмою NICRO S.p.a. (Італія) на суму 7 071.30 євро склало 8 днів (з 18.10.2007р. по 25.10.2007р.);

-          прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів відповідно до контракту № К21/2007 від 22.06.2007р., укладеного з фірмою сompany Nutec Fibratec S.A. de C.V. (Мексика) на суму 46 958.00 доларів США склало 30 днів (з 15.10.2007р. по 13.11.2007р.), на суму 18 282.28 доларів США склало 31 день (з 15.10.2007 року по 14.11.2007 року);

При цьому податковий орган вважає, що датою перетину товаром митого кордону України є дати, зазначені в вантажно-митних деклараціях, а саме: № 700050000/7/001208 та № 700050000/7/001206 (F.lli Ferrari Ventilatori Industriali Spa (Італія)); № 700050000/7/001126 та № 700050000/7/001124 (Eclipse Combustion bv (Нідерланди)); № 700050000/7/001234 та № 700050000/7/001236 (NICRO S.p.a. (Італія)), 700050000/7/001340 («Ascon» (Італія)); № 700050000/7/001304, № 700050000/7/001306, № 700050000/7/001310 та № 700050000/7/001308 (сompany Nutec Fibratec S.A. de C.V. (Мексика)) відповідно до яких митне оформлення товарів було здійснено 23.10.2007 року, 05.10.2007 року, 25.10.2007 року, 27.11.2007 року та 14.11.2007 року відповідно та товар випущений у вільний обіг.

Судом встановлено, що поставка товару на суму платежу 12 140.00 євро та на суму платежу 3296.00 євро за контрактом № К15/2007 від 10.05.2007 року за здійсненою передплатою 17.05.2007 року та 05.07.2007 року була здійснена продавцем 06.10.2007 року.

Саме 06.10.2007р. вантаж за контрактом № К15/2007 від 10.05.2007 року надійшов на митну територію України. Так, відповідно до відмітки митного органу на кордоні, а саме, Ужгородської митниці, розрахунку-фактури, що супроводжував ввезення товару, датою перетину товаром митного кордону України є 06.10.2007 року.

Таким чином, кількість днів затримки щодо надходження товару на митну територію України складає 6 днів та 2 дні відповідно, а не 23 дні та 19 днів, як зазначається відповідачем.

Поставка товару на суму платежу 46958.00 доларів США за контрактом № К21/2007 від 22.06.2007 року за здійсненою передплатою 16.07.2007 року була здійснена продавцем 31.10.2007 року.

Саме 31.10.2007 року вантаж за контрактом № К21/2007 від 22.06.2007 року надійшов на митну територію України. Так, відповідно до відмітки Одеською митницею розрахунку-фактури, що супроводжував ввезення товару, датою перетину товаром митного кордону України є 31.10.2007 року.

Таким чином, кількість днів затримки щодо надходження товару на митну територію України складає 17 календарних днів, а не 30 днів, як зазначається відповідачем.

Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, що й є фактичним його перетином митного кордону України.

Суд приходить до висновку, виходячи з положень п. 2 ст. 1 Митного кодексу України, який встановлює, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку, та п. 23 ст. 1 цього ж кодексу, відповідно до якого, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Згідно ст. 95 Митного Кодексу України переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту) – момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи податкового органу, що датою імпорту є дата закінчення митного оформлення товару.

Аналіз зазначених вище положень законів дає суду підстави для висновку, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право на подальше їх використання власником на власний розсуд. Визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем – момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Таким чином, відміткою пунктів пропуску Ужгородської митниці та Одеської митниці про взяття товару під митний контроль України 06.10.2007 року та 31.10.2007 року засвідчується факт та дата фактичного переміщення вантажу через митний кордон України.

Відповідальність за порушенням строків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлена ст. 4 цього Закону, відповідно до якої порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0.3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, розрахунок пені відповідно до встановлених судом обставин підлягає коригуванню, а саме: за контрактом № К15/2007 від 10.05.2007 року – 12140.00 х 6 х 0.3% х 6.80538 = 1487.11 грн.; 3296.00 х 2 х 0.3% х 7.125045 = 140.95 грн. та за контрактом № К21/2007 від 22.06.2007 року – 46958.00 х 17 х 0.3% х 5.05 = 12094.03 грн. (де: 12140.00, 3296.00, 46958.00 – це суми визначені сторонами у контрактах та відповідних Додатках до них; цифри 6, 2 та 17 – це кількість днів прострочення поставки товару на митну територію України; 0.3% – розмір пені за кожний день прострочення відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; 6.80538 (євро), 7.125045 (євро) та 5.05 (долари США) – це курси валют, які були дійсні на момент здійснення покупцем передплати за товар). Тому, загальна сума за зазначеними контрактами складає 13722.09 грн.

Що стосується визначеної пені за контрактами № К14/2007 від 11.05.2007р., К23/2007 від 06.07.2007 року, К22/2007 від 06.07.2007 року та Додаткової угоди на суму 18282.28 доларів США суд зазначає наступне.

Між Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» (покупець) та фірмою Eclipse Combustion bv (Нідерланди) (продавець) був укладений контракт № К14/2007 від 11.05.2007р. купівлі-продажу товару на умовах ЕХW.

Згідно з п. 2.3 контракту його загальна сума склала 12 451.60 євро.

Згідно до п. 3.2 зазначеного контракту за домовленістю сторін здійснюється 100% передплата.

Між сторонами контракту була укладена додаткова угода № 1 від 20.06.2007 року до контракту № К/14/2007 від 11.05.2007 року, відповідно до якої сторони збільшили ціну контракту у зв’язку з чим вона склала 16713.44 євро.

Відповідно до порядку оплати за контрактом позивачем 30 травня 2007 року було здійснено передплату у розмірі 100% від загальної вартості контракту, що складає 12 451.60 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 30.05.2007 року.

Також, 27 червня 2007 року позивачем на підставі додаткової угоди № 1 від 20.06.2007 року була здійснена доплата за товар відповідно до контракту на суму 4 261.84 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 27.06.2007 року.

В свою чергу фірмою Eclipse Combustion bv (Нідерланди) відповідно до умов контракту товар було відвантажено 5 жовтня 2007 року.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивач не мав індивідуальної ліцензії Національного банку України на перевищення терміну розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи граничний термін надходження товарів від нерезидента, передбачений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у розмірі 16713.44 євро закінчився: у сумі 12451.60 євро – 28.08.2007 року; у сумі 4261.84 євро – 25.09.2007 року.

Таким чином, Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів: по сумі 12451.60 євро – 5 днів (з 1 жовтня 2007 року по 5 жовтня 2007 року); по сумі 4261.84 євро – 5 днів (з 1 жовтня 2007 року по 5 жовтня 2007 року).

Зазначене свідчить про те, що Слов’янською ОДПІ обґрунтовано була нарахована підприємству (позивачу) пеня у розмірі 1744.19 грн.

Між Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» (покупець) та фірмою NICRO S.p.a. (Італія) (продавець) був укладений контракт № К23/2007 від 06.07.2007 року купівлі-продажу товару на умовах FCA.

Згідно з п. 2.3 контракту його загальна сума склала 7 071.30 євро.

Згідно до п. 3.2 зазначеного контракту за домовленістю сторін здійснюється 100% передплата.

Відповідно до порядку оплати за контрактом позивачем 18 липня 2007 року було здійснено передплату у розмірі 100% від загальної вартості контракту, що склало 7 071.30 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 30 від 18.07.2007 року.

В свою чергу фірмою NICRO S.p.a. (Італія) відповідно до умов контракту товар було відвантажено 25 жовтня 2007 року.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивач не мав індивідуальної ліцензії Національного банку України на перевищення терміну розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи граничний термін надходження товарів від нерезидента, передбачений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у розмірі 7071.30 євро закінчився 17.10.2007 року.

Таким чином, Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів на 8 днів (з 18 жовтня 2007 року по 25 жовтня 2007 року).

Зазначене свідчить про те, що Слов’янською ОДПІ обґрунтовано була нарахована підприємству (позивачу) пеня у розмірі 1217.00 грн.

Між Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» (покупець) та фірмою «Ascon» (Італія) (продавець) був укладений контракт № К22/2007 від 06.07.2007 року купівлі-продажу товару на умовах ЕХW.

Згідно з п. 2.2 контракту його загальна сума склала 5030.80 євро.

Згідно до п. 3.2 зазначеного контракту за домовленістю сторін здійснюється 100% передплата.

Відповідно до порядку оплати за контрактом позивачем 27 липня 2007 року було здійснено передплату у розмірі 100% від загальної вартості контракту, що складає 5030.80 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 27.07.2007 року.

В свою чергу фірмою «Ascon» (Італія) відповідно до умов контракту товар було відвантажено 27 листопада 2007 року.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивач не мав індивідуальної ліцензії Національного банку України на перевищення терміну розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи граничний термін надходження товарів від нерезидента, передбачений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у розмірі 5030.80 євро закінчився 25.10.2007 року.

Таким чином, Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів на 33 дні (з 26 жовтня 2007 року по 27 листопада 2007 року).

Зазначене свідчить про те, що Слов’янською ОДПІ обґрунтовано була нарахована підприємству (позивачу) пеня у розмірі 3598.93 грн.

Як встановлено судом та не спростовується сторонами між Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» (покупець) та фірмою сompany Nutec Fibratec S.A. de C.V. (Мексика) (продавець) була укладена Додаткова угода на суму 18282.28 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи граничний термін надходження товарів від нерезидента, передбачений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у розмірі 18282.28 доларів США закінчився 14.11.2007 року, фактично товар був імпортований на митну територію України 14 листопада 2007 року.

Таким чином, Закритим акціонерним товариством «Інститут керамічного машинобудування» порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента товарів на 1 день (з 14 листопада 2007 року по 14 листопада 2007 року).

Зазначене свідчить про те, що Слов’янською ОДПІ обґрунтовано була нарахована підприємству (позивачу) пеня у розмірі 276.98 грн.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Слов’янської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102240 від 28 травня 2009 року на суму 35218.69 грн. підлягає задоволенню на суму 21496.60 грн.

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» в частині визнання неправомірними дій посадових осіб Слов’янської ОДПІ при складанні Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Статус державної податкової служби, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову служу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 2 цього Закону одним із завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах виконують, зокрема, функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України мають право здійснювати планові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

За таких обставин проведення планових виїзних перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства є законодавчо встановленим правом податкових органів.

Відповідно до ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідно до п. 1.2 наказу Державної податкової адміністрації від 10.08.2005р. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до п. 1.3 наказу Державної податкової адміністрації від 10.08.2005р. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, судом встановлено, що порушень з боку посадових осіб Слов’янської ОДПІ при складанні акту перевірки не було.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідачем доведена правомірність складання оскаржуваного акту перевірки.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині визнання неправомірними дій посадових осіб Слов’янської ОДПІ при складанні Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року суд відмовляє, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, разом з тим суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо скасування спірного рішення на суму 21496.60 грн.

В порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1.70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дії посадових осіб Слов’янської ОДПІ при складанні Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року, про визнання неправомірним Акту виїзної планової документальної податкової перевірки ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» № 3225/23-3-04873009 від 20 травня 2009 року та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102240 від 28 травня 2009 року на суму 35218.69 грн. – задовольнити частково.

Визнати частково недійсним рішення Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 травня 2009 року № 0000102240 на суму 21496.60 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.70 грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 17 липня 2009 року в присутності представників позивача та представників відповідача.

Повний текст постанови складений та підписаний 22 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.