Постанова № 4819592, 22.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-6728/09/0570

час прийняття постанови: 14.45 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є.

за участю представника позивача           Пеліхоса Є.М.

представника відповідача                     Радченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 5 березня 2009 року № 000026132210/7647/10/15-16-23/5,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 5 березня 2009 року № 000026132210/7647/10/15-16-23/5.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акту від 02.03.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток відповідачем на адресу підприємства було направлено податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 року, яким позивачу було зобов’язано сплатити штраф у сумі 146826.41 грн.

Таке рішення відповідача позивач вважає незаконним.

ВАТ «Донецькміськгаз» не прострочувало терміни сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Позивач сплачував платіжними дорученнями свої податкові зобов’язання з призначенням платежу.

Відповідач в акті перевірки не зазначив, на якій підставі він відніс вчасно сплачені суми коштів, які спрямовувались позивачем на погашення податкових зобов’язань на підставі рішень про розстрочення податкових зобов’язань та реструктуризацію податкового боргу на погашення податкових зобов’язань по податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року.

Тому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 5 березня 2009 року № 000026132210/7647/10/15-16-23/5

Відповідач надав суду заперечення проти, в яких зазначив, що відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – рівних пропорціях. На підставі цього, вважає свої дії щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення правомірними та обґрунтованими. Тому просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні тим, які викладені в обґрунтування позову. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення аналогічні тим, які викладені у запереченнях проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» є юридичною особо, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 03361081.

13 лютого 2009 відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток ВАТ «Донецькміськгаз», результати якої викладені у Акті перевірки № 246/15-16-23/5/003361081 від 2 березня 2009 року.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем 5 березня 2009 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 000026132210/7647/10/15-16-23/5 про застосування штрафних санкцій в розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 146826.41 грн.

19 лютого 2008 року ДПА у Донецькій області за результатами розгляду заяви ВАТ «Донецькміськгаз» прийнято рішення № 42/24-113 про розстрочення податкових зобов’язань, яким позивачу надано розстрочення сплати податкових зобов’язань під проценти за платежем – податок на прибуток, на період з 19.02.2008 року по 15.12.2008 року рівними частинами у розмірі 117824.00 грн. кожного місяця.

10 серпня 2006 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийнято рішення № 10/24-013 про реструктуризацію основного податкового боргу ВАТ «Донецькміськгаз», яким підприємству надано реструктуризацію з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3311647.31 грн. на період з 10.08.2006 року по 09.07.2016 року.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначена норма підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ і підпункту 6.1.7. Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованої Мін'юстом України 23.03.2001р. за № 268/5459 (далі - Інструкція), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, штраф застосовується у випадках не сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки та нараховується після погашення такого податкового боргу.

В силу п. 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені п.5.3. ст.5 наведеного Закону, де п.п. 5.3.1 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Платіжними дорученнями № 7265 від 15.12.2008 року на суму 15000.00 грн., № 7289 від 16.12.2008 року на суму 15000.00 грн., № 7309 від 17.12.2008 року на суму 15000.00 грн., № 7325 від 18.12.2008 року на суму 15000.00 грн., № 7341 від 19.12.2008 року на суму 15000.00 грн., № 7358 від 22.12.2008 року на суму 15000.00 грн., № 7371 від 23.12.2008 року на суму 15000.00 грн., № 7401 від 24.12.2008 року на суму 16000.00 грн., № 6330 від 29.10.2008 року на суму 14000.00 грн., № 6262 від 27.10.2008 року на суму 18000.00 грн., № 6242 від 24.10.2008 року на суму 18000.00 грн., № 6228 від 23.10.2008 року на суму 18000.00 грн., № 6206 від 21.10.2008 року на суму 18000.00 грн., № 6205 від 21.10.2008 року на суму 18000.00 грн. з призначенням платежу «Переч. Н Н П, с-но решения № 42/24-113 от 19,02,08г. о рассрочке налоговых обязательств, п-но пол-ю. Срок – 29,10,08г.» та платіжними дорученнями № 6536 від 07.11.2008 року на суму 53000.00 грн., № 73 від 09.01.2009 року на суму 35000.00 грн. з призначенням платежу «Переч. Н, Н, П,, с-но реш. № 10/24-013 от 10,08,08г. о рассрочке налоговых обязат. Печ-но пол-ю. Срок – 09,01,09г.» позивач підтвердив своєчасність сплати у повному обсязі податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Вище наведеними платіжними дорученнями позивач здійснював сплату податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до рішення № 42/24-113 про розстрочення податкових зобов’язань та відповідно до рішення № 10/24-013 про реструктуризацію основного податкового боргу, а не за 1 квартал 2007 року по податкові декларації з податку на прибуток, як це зазначено відповідачем в Акті перевірки від 2 березня 2009 року.

Крім того, як встановлено судом та підтверджується сторонами вище зазначені рішення № 42/24-113 та № 10/24-013 не були скасовані і є дійсними до теперішнього часу.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд дійшов висновку, що норми Закону № 2181-ІІІ дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Зазначене свідчить про те, що податковий орган не мав права розподіляти суму, яка призначалась позивачем на погашення податку на прибуток відповідно до рішення № 42/24-113 про розстрочення податкових зобов’язань та відповідно до рішення № 10/24-013 про реструктуризацію основного податкового боргу, оскільки підприємством у вище наведених платіжних дорученнях вказано конкретне призначення платежу і крім того, вони підтверджують повну сплату податкових зобов’язань.

Також, суд дійшов висновку про те, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Крім того, у будь-якому випадку відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов’язань іншого податкового періоду.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення–рішення на суму 146826.41 грн. відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 5 березня 2009 року № 000026132210/7647/10/15-16-23/5 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податниками податків у м. Донецьку № 000026132210/7647/10/15-16-23/5 від 5 березня 2009 року на суму штрафу у розмірі 146826.41 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, м. Донецьк, пр. Театральний, 1; р/р 26009040171 у Донецькому ЦРВ ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361081) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 22 червня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 27 червня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.