Постанова № 4819488, 20.08.2009, Харківський окружний адміністративний суд

                                                                                                    Справа № 2-а-37363/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2009 р.                                                                                 

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді-Бартош Н.С.

при секретарі- Зблоцькій Г.П.

представника позивача - Дубовик О.Л.

представника відповідача - Пазюри О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварна компанія" до Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлення-рішення.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442320/0 від 29.10.2008 р.; скасувати рішення відповідача № 7708/10/25-020 від 19.11.2008 р.; скасувати податкове повідомленні-рішення № 0000442320/1 від 02.12.2008 р.; скасувати рішення відповідача № 5563/10/25-103 від 23.12.2008 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442320/2 від 09.01.2009 р.; скасувати рішення відповідача № 2158/6/25-0115 від 11.03.2009 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442320/3 від 23.03.2009 р.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що Ізюмською об'єднаною Державною податковою інспекцією у Харківській області з 10.10.2008 року по 14.10.2008 року проведено невиїзну документальну перевірку Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварна компанія", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" за період з 01.03.2008 року по 31.07.2008 року.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000442320/0 від 29.10.2008 року до Ізюмської ОДПІ (первинна скарга вих.№1112 від 07.11.2008 року). Ізюмська ОДПІ своїм рішенням від 19.11.2008 року № 7708/10/25-020 у задоволенні скарги відмовила, вказане вище податкове повідомлення-рішення не скасувала. Після чого ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія " оскаржило податкові повідомлення-рішення №0000442320/0 від 29.10.2008 року та № 0000442320/1 від 02.12.2008 року, яке прийнято після розгляду первинної скарги, (повторна скарга № 1228 від 27.11.2008 року та доповнення до зазначеної скарги вих.№ 1249 від 04.12.2008 року) до Державної податкової адміністрації у Харківській області. ДПА у Харківській області своїм рішенням від 23.12.2008 року №5563/10/25-103 в задоволенні скарги відмовила, вказані вище податкові повідомлення-рішення не скасувала.

ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" оскаржило податкові повідомлення-рішення № 0000442320/0 від 29.10.2008 року, №000044320/1 від 02.12.2008 року, № 0000442320/2 від 09.01.2009 року (скарга вих. №3 від 03.01.2009 року та доповнення до скарги вих. №8 від 15.01.2009 року) до Державної податкової адміністрації України. ДПА України своїм рішенням № 2158/6/25-0115 від 11.03.2009 року у задоволенні скарги відмовила, вказані вище податкові повідомлення-рішення не скасувала.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, та прохав визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442320/0 від 29.10.2008 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що при проведенні невиїздної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Новотрейд" за період з 01.03.2008р. по 31.07.2008. За результатами перевірки складено акт №2002/232/00383047 від 17.10.2008, який згідно поштового повідомлення № 604919 отриманий підприємством 20.10.2008.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.08 № 0000442320/0 по податку на додану варість на суму 67685,3 грн. (основний платіж - 45123,53 грн., штрафні санкції - 22561,77 грн).

Зазначене податкове повідомлення - рішення прийнято в зв'язку з порушенням підприємством: пп 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану варість", із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 45123,53 грн.

Заслухавши сторони, дослідивши докази , суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що фахівцями Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією з 10.10.2008 року по 14.10.2008 року проведено документальну невиїзну перевірку Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварна компанія", щодо підтвердження відомосей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" за період з 01.03.2008 по 31.07.2008 року. В ході проведення перевірки відповідачем встановлено ряд порушень, а саме недотримання вимог п.п 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.7, п.п 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями Закрите акціонерне товариство "Ізюмська пивоварна компанія" завищенно податковий кредит на суму 45123,53 грн., в .ч. по періодам:

- березень 2008 року - 10394,68 грн,

- квітень 2008 року - 15071,02 грн,

- травень 2008 року - 13109,31 грн,

- червень 2008 року - 2846,74 грн,

- липень 2008 року - 3701,78 грн.

За результатами перевірки позивача складено акт від 17.10.2008 року № 2002/232/00383047. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2008 № 0000442320/0 по податку на додану вартість на суму 67685, 3 грн (основний платіж - 45123,53 грн, штрафні санкції - 22561,77 грн)

          Основоною підставою для висновку відповідача щодо наявності порушень, щодо завищення суми податкового кредиту на суму 45123,53 грн, став той факт, що протягом періоду, що перевірявся Закрите акціонерне товариство "Ізюмська пивоварна компнанія" отримувало прибуток від операцій реалізації напоїв власного виробництва. Для виготовлення зазначеної продукції ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" придбавало сировину у ТОВ "Новорейд", контрагент-постачальники якого - ПП "Весна" та ПП "Демол - Сервіс" систематично порушували свої податкові зобов'язання а приписи цивільного та господарського законодавства, не сплачували податок на додану варість до бюджету. В зв'язку з чим, фахівцями органу державної податкової служби зроблено висновок, що правочин, а саме договір між ТОВ "Новорейд" та ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" є нікчемним, оскільки вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та моральним засадам суспільства, отже сума податку на додану вартість, що віднесена ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за березень-липень 2008 року за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, є такою, що внесена без достатніх на це підстав.

          Відповідно до інформації Перчинського відділення Ужгородської МДПІ від 02.09.2008 року, ПП "Весна" надано до Перечинського відділення Ужгородської МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість. В зв'язку з порушенням ПП "Весна" діючого Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166, із змінами та доповненнями, а саме пп 4.2 п.4 - надання декларацій без заповненого належним чином 5 додатку, вищезазначені декларації з податку на додану вартість визнані як не подані.

          Актом перевірки ДПІ у м. Хмельницький від 03.09.2008 № 8131/23-4/35260858 про результати невиїзної перевірки ПП "Демол - Сервіс" встановлено, що підприємством системаично не сплачувало податки, звітувало про свою діяльність в незначних обсяг та інші порушення.

          В судовому засіданні до матеріалів справи долучено договір № ХФ 032 пр/08 між ТОВ "Новотрейд" та ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" , який виконувався протягом перевірочного періоду, також до матеріалів справи долучені виписки за особовим рахунком ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" платіжні доручення, та податкові накладні, що підтверджує реальне виконання істотних умов вказаної угоди. Крім того зазначений договір укладений з додержанням вимог цивільного законодавства України, та не оскаржений в судовому порядку до теперішнього часу.

          Отже, з висновками відповідача суд не погоджується через те, що згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно з абз. 1 ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідачем не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч.1 ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов’язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Відповідач, використовуючи в акті перевірки такий термін, як «нікчемний правочин», не звертає уваги на те , що згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним ; у ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч. 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; ч. 2 ст. 228 ЦК України, відповідно до якої нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок тощо.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правова природа договорів купівлі –продажу (поставки) товарів (робіт, послуг) визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у Продавця –на отримання вартості поставленого товару (послуг), у Покупця –на отримання цього товару (послуг), у Замовника –на отримання результатів певної роботи, у Підрядника –на отримання оплати за виконану роботу. Ніякої іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків з боку продавця та «штучне»зменшення бази оподаткування з боку покупця) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов’язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договору внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними закінчуються. Після цього у кожної зі сторін правочину (договору) виникають правовідносини вже з іншим суб’єктним складом: між покупцем і державою та продавцем і державою.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними правочини та дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

Згідно з висновками Акту перевірки, угоди, укладені позивачем з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, є нікчемними. Проте, як вбачається з матеріалів справи, питання їх відповідності вимогам чинного законодавствам відповідачем у встановленому порядку не порушувалось.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. Наказом ДПА України №327 від 10 серпня 2005 р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 2.3.4 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про противоправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідна сторона не надала доказів законності оскаржуваних дій та прийнятих рішень.

Викладене вище, дає суду підстави вважати, що відповідач в даному випадку діяв, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача та суперечить вимогам Основного Закону України, а тому маються підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст 8, 19, 22 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість”, Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, , суд, –

п о с т а н о в и в :

Адмініістративний позов Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварна компанія" до Ізюмської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442320/0 від 29.10.2008 року, видане Ізюмською об'єднаною Державною податковою інспекцією у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварна компанія" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 28.08.09 р.

Суддя                                                             Бартош Н.С.