Ухвала суду № 4819114, 21.05.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді - доповідача - Потапчука В.О.,

суддів - Димерлія О.О.

- Яковлєва Ю.В.

при секретарі - Мішиєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес» на постанову Господарського суду Херсонської області від 09 серпня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2007 року товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес» (далі ТОВ «Херсонес») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 09 червня 2006 року № 0004672301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що актом перевірки ТОВ «Херсонес» від 07 червня 2006 року № 1865/23-7/14113558, за результати якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення, встановлено завищення у періоді що перевіряється суми ПДВ яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету у розмірі 20 090 грн., оскільки підтвердити факт сплати ПДВ постачальником товарів ПП «Українська національна компанія».

Позивач вказує, що він зареєстрований платником ПДВ, порушень порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку з боку ТОВ «Херсонес» не має. Неможливість підтвердження факту надходження суми ПДВ до бюджету не означає, що така сума до бюджету не перерахована та сума податку ПДВ, що включена до ціни товару є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Також позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення та зазначений акт перевірки необґрунтовано вмотивовані порушенням п.1.3, 1.8 ст. 1, п. 7.4.1 п. 7.4, пп.. 7.7.5, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки порушити такі норми закону може тільки контролюючий орган.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 09 серпня 2007 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням позивачем подано апеляційну скаргу в якій з азначається , що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на положення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, 7.4.1, 7.5.1 ст. 7, п. 7.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема апелянт зазначає, що ПДВ сплачено контрагентом, а позивачем в свою чергу в у ціні товару, на підтвердження чого позивачу надана податкова накладна та таке обумовило настання права позивача включити до податкового кредиту суму нарахованого ПДВ. Право на отримання бюджетного відшкодування платником податків (позивачем) не залежить від стану інших осіб ( ПП "Українська національна компанія") і фактичної сплати контрагентом ПДВ до бюджету та цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Херсонес» перебуває на обліку ДПІ у м. Херсоні та платником податку на додану вартість.

У липні 2005 року позивачем було заявлено до відшкодування з бюджету суму ПДВ в розмірі 38 3751 грн.

07 червня 2006 року відповідачем проведено позапланову

документальну невиїзну перевірку правомірності відшкодування ПДВ позивачем

за період липень 2005 року, за наслідками якої 07 червня 2006 року складено акт № 1865/23-

7/14113558, яким встановлено порушення п.1.3, п.1.8 ст. 1; п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення у

періоді що перевіряється суми ПДВ яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету

у розмірі 20 090 грн.

Зокрема перевіркою встановлено, що в червні 2005 року ТОВ «Херсонес» придбало товар у ПП "Українська національна компанія", сума ПДВ за даною операцією за податковою накладною № 062903 від 29 червня 2005 року склала 20 090,00 грн. Відповідно до листа Кам'янець - Подільської ОДПІ у Хмельницькій області ПП "Українська національна компанія" не знаходиться за юридичною адресою станом на квітень 2006 року, оголошено розшук керівника ПП ОСОБА_1

За наслідками акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення від 09 червня 2006 року № 0004672301/0, яким ТОВ «Херсонес» зменшено суму бюджетного відшкодування за декларацією липня 2005 року на 20 090 грн., оскілкь неможливо підтвердити факт надходження ПДВ за податковою накладною № 062903 від 29 червня 2005 року до бюджету.

Віршуючи справу суд першої інстанції посилаючись на положення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.1, 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» виходив з то, що підставою для виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість є обов'язкова сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету. В даному випадку доказів перерахування до бюджету суми ПДВ, яку позивач сплатив ПП "Українська національна компанія" в ціні придбання товарів, немає. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту існування від'ємної значення ПДВ.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що у відповідача відсутні законні підстави для підтвердження правомірності заявленого позивачем податку на додану вартість до бюджетного відшкодування та таке можливо підтвердити тільки після проведення перевірки та підтвердження факту надмірної сплати податку.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес» - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 09 серпня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя:

Судді: