Ухвала суду № 48189493, 29.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 759/7083/14-ц С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8504/2015Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Волошиної В.М., Стрижеуса А.М.

при секретарі: Пікало К.В.

за участю: представника позивача - Васильчикова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року позивач ПАТ«Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 7 768, 94 доларів США, що виникла за кредитним договором № 6765723 укладеним 1 вересня 2008 року та 16004, 09 грн. суми штрафів за порушення відповідачем умов страхування застави.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 1 вересня 2008 рок укладено кредитний договір №6765723, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 24 240,00 доларів США. Відповідно до п.1.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути: банку кредит в порядку та строки, обумовлені цим договором.

В забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 1 вересня 2008 року між позичальником та банком було укладено договір застави транспортного засобу №6841260.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 5768,94 доларів США, за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом в сумі 844,09 доларів США, пені в розмірі 683,93 долари США, штрафу за невиконання вимог банку достроково повернути кредит в повному обсязі із розрахованими процентами за користування кредитом в розмірі 242 доларів США, а також штрафу в сумі 16004 грн.09 коп. за невиконання умов страхування предмету застави.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року задоволені позовні вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 6765723 від 1 вересня 2008 року у розмірі 7539, 36 доларів США та 16 004, 09 грн. - суми штрафів за порушення умов договору.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 1008, 22 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов частково, стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Перший Український МіжнароднийБанк» суму штрафів за порушення умов договору, а саме п.4.3.2- 4.3.6, яка складає еквівалент 242,40 доларів США та 16004,09 грн. - суми штрафів за порушення умов договору стосовно поновлення дії договору страхування, відповідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначила, що судом першої інстанції не досліджено та не прийнято до уваги довідку Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» від 7 жовтня 2014 року про повне погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором № 6765723 від 1 вересня 2008 року.

В судове засідання ОСОБА_4 не з'явилася, її представник ОСОБА_6 був повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (т.2 а.с.17), причини своєї неявки не повідомили. У зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача або її представника відповідно до вимог ч.5 ст.76, ч.2 ст.305 ЦПК України.

Представник ПАТ «ПУМБ» Васильчиков І.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, пояснення осіб, які беруть участь у справі, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з огляду на таке.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив із того, що ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, що призвело до виникнення заборгованості за цим договором, яка на підставі статей 526, 527, 530, 611, 1050, 1054 ЦК України підлягає стягненню з відповідача

Такий висновок суду відповідає встановленим судом обставинам та нормам матеріального права.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 1 вересня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 6765723, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 24240 доларів США, а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,99 % річних та повернути кредит банку до 1 вересня 2015 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 1 вересня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 укладено договір застави транспортного засобу № 6841260, згідно з умовами якого позичальник передав в заставу банку автомобіль марки Peugeot 407 SV 2.0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач свої зобов'язання виконав та надав позичальнику грошові кошти, що підтверджується копією меморіального ордеру № 491042397 від 1 вересня 2008 року.

Відповідач ОСОБА_4 свої зобов'язання не виконала, починаючи з 1 березня 2013 року повністю припинила виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту, у зв'язку з чим станом на 13 квітня 2014 року заборгованість по процентам складає 844,09 доларів США, заборгованість по кредиту - 5768,94 доларів США.

У зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю, позивач відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України та на підставі п.3.5.7 кредитного договору має право вимагати від позичальника достроково повернути частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості, станом на 13 квітня 2014 року із отриманих в кредит коштів в сумі 24240 доларів США ОСОБА_4 фактично погасила 18471,06 доларів США, залишок не повернутих коштів складав 5768,94 доларів США Крім того, з 1 березня 2013 року по 13 квітня 2014 року позивачем нараховувалися проценти, сума яких складає 844,09 доларів США (а.с.11).

Наявність у ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору, у розмірі заявленому позивачем до стягнення, підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за період з 1 вересня 2008 року по 3 березня 2015 року (а.с.116-182).

Надані відповідачем до матеріалів справи квитанції на загальну суму 8912,74 доларів США та довідка про стан та історію заборгованості за кредитним договором № 6765723 від 1 вересня 2008 року, видана 7 жовтня 2014 року відділенням ПУМБ «РУ в м.Київ», без підпису посадової особи, виконання ОСОБА_4 її обов'язків перед кредитором в повному обсязі не підтверджує (а.с.103-105).

За таких обставин колегія суддів вважає, що посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_4 виконала в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором в частині погашення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, не заслуговують на увагу суду, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджені.

Відповідно до п.5.2 кредитного договору, у разі порушення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Встановивши порушення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача пені в розмірі 683,93 доларів США, розрахованої банком за рік.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_4 штрафу в сумі 242 доларів США за невиконання вимог банку дострокового повернути кредит в повному обсязі із розрахованими процентами за користування кредитом (п.4.3.5 кредитного договору), а також штрафу в сумі 16004 грн.09 коп. за невиконання умов страхування предмету застави (п.4.3.1 кредитного договору), апелянтом не оскаржується.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення спору, вірно визначив спірні правовідносини сторін, правильно оцінив належність, допустимість, достовірність, кожного з наданих сторонами доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, і, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: