Ухвала суду № 48189232, 04.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 року м. Київ К/800/39944/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Конончук З.В., Пилипець Г.В., Чуб В.Д.,

від відповідача - Декань М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014

у справі № 826/20011/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Передові Технології Плюс"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №661/26-55-22-07/33/9/861 від 15.11.2013, яким встановлено, що в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, товариством віднесено до складу інших витрат за І квартал 2012 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (податкового), що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за І квартал 2012 року на 1 027 585,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №97826552207 від 03.12.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 284 481,00 грн., у тому числі: 1 027 585,00 грн. - за основним платежем; 256 896,00 грн. - за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується, зокрема у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01.01.2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів, починаючи з першого півріччя і наступних звітних періодів 2012 року, у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України в зазначеній редакції викладено відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012, який набрав чинності з 01.07.2012.

Однак, як встановлено судами, податкова декларація за І квартал 2012 року була подана позивачем до податкового органу 04.05.2012, тобто, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», а тому пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України в редакції зазначеного Закону не може врегульовувати порядок декларування позивачем податку на прибуток в зазначеній декларації.

З наявних в матеріалах справи декларацій позивача з податку на прибуток за 2011 рік та за І квартал 2012 року вбачається, що позивачем в рядку 06.5 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік) та в рядку 07 "Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04)" декларації за 2011 рік відображено однакове значення.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток, у зв'язку з чим судами правомірно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль