Ухвала суду № 48189167, 05.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2015 р. м. Київ К/800/22025/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабсервіс Плюс»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року

у справі № 826/17131/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабсервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

ТОВ «Лабсервіс Плюс» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 10 жовтня 2014 року № 1523 «Про проведення документальної позапланової перевірки».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10 жовтня 2014 року № 1523 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, ТОВ «Лабсервіс Плюс», не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до ТОВ «Лабсервіс Плюс» із письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження від 19 вересня 2014 року № 8967/10/26-52-22-03-21, в якому просила надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин із ТОВ «Компанія «Омега Люкс» та ТОВ «Стиль Медіа» за липень 2014 року.

01 жовтня 2014 року, позивач надіслав до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідні пояснення разом із копіями податкових накладних та податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року. Факт отримання відповідачем 03 жовтня 2014 року відповіді на свій запит підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Посадовими особами ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лабсервіс Плюс» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Омега Люкс» та ТОВ «Стиль Медіа», за результатами якої складено акт від 23 жовтня 2014 року за № 3095/26-52-22-03-14/38954730, яким встановлено порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Вимогами пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на запит податкового органу позивачем надано пояснення та первинну документацію по взаємовідносинам позивача з контрагентом ТОВ «Компанія «Омега Люкс» та ТОВ «Стиль Медіа».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, копію наказу від 10 жовтня 2014 року № 1523-к «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» з зазначенням терміну її проведення з 10 жовтня 2013 року (5 робочих днів) позивачем отримано несвоєчасно, а саме 31 жовтня 2014 року, тобто вже після початку її проведення.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27 січня 2015 року у справі 21-425а14, колегія суддів зазначає, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову є обґрунтованим.

Враховуючи приписи статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабсервіс Плюс» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: А.Ф. Загородній О.А. Веденяпін М.П. Зайцев