Постанова № 4818799, 12.03.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Димерлія О.О.

- Яковлева Ю.В.

при секретарі - Мішиєвій О.В.

за участю: представників позивача - ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Господарського суду Миколаївської області від 25 лютого 2008 року по адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Миколаївський комбінат хлібопродуктів” до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2007 року відкрите акціонерне товариство „Миколаївський комбінат хлібопродуктів” звернулося до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві та уточнивши свої позовні вимоги просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 00008040/0 від 12 грудня 2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на доводи викладені в своїй позовній заяві.

25 лютого 2008  року Господарським судом Миколаївської області по даній справі була винесена постанова якою позовні вимоги задоволені та суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві № 00008040/0 від 12 грудня 2007 року.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального права. Зокрема апелянт зазначає, що судом невірно застосовані положення Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (ратифікованої Україною 12 липня 1996 року № 331/96 - ВР) якою не надають право вибору країни в якій здійснюється оподаткування доходу за пасивними прибутками у вигляді дивідендів а лише обмежує ставки податку які виплачуються в Україні.

Також апелянт забачає, що в даному випадку відсутні підстави для звільнення від оподаткування процентів що виникають в Україні, як то передбачено п. 3 ст. 11 Конвенції.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та прийняття нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснена виїзна позапланова перевірка позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб за період з 01 липня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої 05 грудня 2007 року складений акт № 964/40/00952114. Актом встановлено порушення позивачем вимог п. 13.1, 13.2 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п п. 2,3 ст. 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (ратифікованої Україною 12 липня 1996 року № 331/96 - ВР) при виконані умов кредитних договорів від 27 жовтня 2003 року № KL-75/2003 та від 15 грудня 2005 року № KL-97/2005 з нерезидентом A/S “TRASTA KOMERCBANKA” Латвійська республіка.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 00008040/0 від 12 грудня 2007 року яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що нерезидентом A/S “TRASTA KOMERCBANKA” відповідно до вимог п. 4 „Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001 року надані довідки № 9.9-5/36 від 21 лютого 2005 року та № 9.9-5/115 від 06 квітня 2006 року видані Управлінням великих платників податків ДПІ Латвійської республіки, які підтверджують статус A/S “TRASTA KOMERCBANKA” резидента Латвійської республіки. Факт надання таких довідок позивачем під час перевірки та їх відповідність вимогам законодавства сторонами не заперечувався.

За таких обставин посилаючись на положення п.п. 13.1, 13.2 ст. 13, п. 18.1 ст. 18 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 1, 4 ст. 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач неправомірно оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 00008040/0 від 12 грудня 2007 року донарахував позивачу податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та вважає, що суд при вирішення питання з цього приводу допустив порушення норм матеріального права.

Так за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 00008040/0 від 12 грудня 2007 року предметом оподаткування є доходи отримані у вигляді процентів сплачені позивачем на виконання умов кредитних договорів від 27 жовтня 2003 року № KL-75/2003 та від 15 грудня 2005 року № KL-97/2005 з нерезидентом A/S “TRASTA KOMERCBANKA” Латвійська республіка.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з то, що виплачені позивачем проценти підлягають оподаткуванню в країні нерезидента, тобто в Латвійській республіці.

Такий висновок є помилковим та не відповідає положенням п.п. 1, 3 ст. 11 та ст. 24 Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (ратифікованої Україною 12 липня 1996 року № 331/96 - ВР). Зокрема проценти, які виплачуються резидентом України (позивачем) резиденту Латвійської республіки оподатковуються в Україні відповідно до національного законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку з прибутку (податок на репатріацію доходів). Положення ст. 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (ратифікованої Україною 12 липня 1996 року № 331/96 - ВР) не передбачає право платника податку вибору в якій саме країні учасниці Конвенції здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу саме за угодою з нерезидентом який є акціонерним товариством та не належить до урядових організацій.

Оскільки суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу представника спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - задовольнити.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 25 лютого 2008 року по адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Миколаївський комбінат хлібопродуктів” до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення - скасувати та прийняти по справі нову постанову якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 20 березня 2009 року.

Суддя-доповідач:

Судді: