Постанова № 4818022, 11.09.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2009 року     Справа № 2а-1589/09/0970  

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лучко О.О.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

прокурора- не з»явився,

представника позивача - не з»явився,

відповідача -не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1530грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2009 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1530грн. по постановах №050502 від 17 червня 2008р., №050592 від 24 липня 2008р., № 059990 від 21 жовтня 2008р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 13 червня 2008р., 22 липня 2008р. та 10 жовтня 2008р. складено акти відповідно за №074445, № 081747, №096746 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час яких в кожному випадку виявлено відсутність у водія ОСОБА_1 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 відповідно 17 червня 2008р., 24 липня 2008р. та 21 жовтня 2008р. винесені постанови №050502, №050592, №059990 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1530 грн. за порушення передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Прокурор в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася. Суду подала клопотання, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу без її участі.

Відповідач повторно в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду. Повторно повідомлений належним чином через друкований засіб масової інформації.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»   N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що  у рядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в ст. 39 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами . Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення рейдових перевірок 13 червня 2008р., 22 липня 2008р. та 10 жовтня 2008р. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 під час експлуатації ним легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки. В день складання актів проведення перевірок 13 червня 2008р. та 22 липня 2008р. відповідач з актом ознайомлювався, однак від дачі пояснень відмовлявся. А в акті перевірки за 10 жовтня 2008 року зазначено, що водій з актом ознайомлений, надати письмове пояснення та підписати акт відмовився, що засвідчено підписами осіб, які проводили перевірку. Про дату розгляду справи про застосування до нього фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 повідомлявся належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до відповідача правомірно застосовано штрафні санкції на загальну суму 1530 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до постанов №050502 від 17 червня 2008р., №050592 від 24 липня 2008р., № 059990 від 21 жовтня 2008р., винесених начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області. Дані постанови відповідачем не оскаржувалися.

Добровільно сума застосованих фінансових санкцій відповідачем на день розгляду справи не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного   судочинства України, суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 в дохід державного бюджету на р/р №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100 фінансові санкції по постановах №050502 від 17 червня 2008р., №050592 від 24 липня 2008р., № 059990 від 21 жовтня 2008р. в сумі 1530 грн. (одна тисяча п»ятсот тридцять гривень).

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя О.О. Лучко

Постанова в повному обсязі складена 16.09.2009р.