Постанова № 4818021, 11.09.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2009 року                                                   Справа  № 2а-1590/09/0970                     

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лучко О.О.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

прокурора-не з»явився,

представника позивача - не з»явився,

відповідача -не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі  1020грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2009 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій на загальну суму 1020грн. по постановах  №050479 від 10 червня 2008р. та  №059607 від 22 липня 2008р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 03 червня 2008р. та 24 червня 2008р. складено відповідно акти за №074312 та №081541 про проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт  під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час яких виявлено відсутність у водія ОСОБА_1 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 відповідно 10 червня 2008р. та 22 липня 2008р. винесені постанови №050479 та №059607 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1020 грн. за порушення передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

      Прокурор в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

            Представник позивача в судове засідання не з'явилася. Суду подала клопотання, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу без її участі.

Відповідач повторно в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду. Повторно був повідомлений належним чином через друкований засіб масової інформації.

Розглянувши позовну заяву, матеріали справи та оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»   N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що  у рядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в ст. 39 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи,                                                         передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки  до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.   Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»  фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами . Таким  чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорті ОСОБА_1 під час експлуатації ним легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки. В день складання актів відповідач в першому випадку  з актом ознайомився та підписав даний акт, а в другому випадку  від підпису та дачі пояснень відмовився, що підтверджено підписами осіб, які проводили перевірку. Про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач в обох випадках повідомлявся належним чином.

Матеріали справи свідчать, що позивачем перевірки здійснювались 03 червня 2008р. та 24 червня 2008р., тобто двічі  в одному кварталі, що, на думку суду, є порушенням вимог ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст.6 даного Закону рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих та  нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху повинні здійснюватись не частіше одного разу на квартал.

Тому, враховуючи те, що протягом червня 2008 року посадові особи територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області двічі протягом одного кварталу (03 та 24 червня) перевіряли відповідача стосовно додержання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт, суд приходить до висновку про неправомірність застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 510 грн. по постанові про застосування фінансових санкцій №059607 від 22 липня 2008 року.

В той же час, суд вважає, що до відповідача правомірно застосовано штрафні санкції на суму 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до постанови №050479 від 10 червня 2008р., винесеної начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області. Дану постанову відповідач не оскаржував.

    На день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.  

    На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14,   ст.86,   ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного   судочинства України, суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1,  в дохід державного бюджету на р/р №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100 фінансові санкції по постанові №050479 від 10.06.2008 року в сумі  510 грн.( п»ятсот десять гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                             О.О. Лучко

Постанова в повному обсязі складена 16.09.2009р.