Постанова № 48179667, 19.11.2012, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 2107/1022/2012

П О С Т А Н О В А

19.11.2012

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Хоменко В.Г.

при секретарі Молошенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську адміністративну справу за позовом Генічеського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Генічеський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому зазначає, що в період перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного, було виявлено, що він з 15.06.2010 р. по 01.07.2010 р. працював у ФОП ОСОБА_2 та був звільнений 01.07.2010 р. за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням без поважних причин).

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 31 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.

Оскільки на момент призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 не повідомив про те, що був застрахованою особою та звільнився за власним бажанням, то йому не було скорочено допомогу по безробіттю на строк до 90 календарних днів, що призвело до незаконного отримання ним допомоги по безробіттю в сумі 3080 грн. 24 коп.

Позивачем 15.02.2012 року було направлено лист з пропозицією в 15-ти денний термін в добровільному порядку повернути незаконно отримані кошти , але на сьогоднішній день кошти відповідачем не повернуті. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Генічеського районного центру зайнятості 3080 грн. 24 коп., а також покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засідані підтвердила викладені в позові обставини, позовні вимоги підтримала, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, пояснив , що дійсно працював у ФОП ОСОБА_2, був звільнений 01.07.2010 р. за власним бажанням і не повідомив про факт своєї роботи при постановці на облік в центр зайнятості.

.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни, які мешкають на території України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 11.05.2011 р. зареєструвався в Генічеському районному центрі зайнятості як безробітний. Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2011 р., ОСОБА_1 подав до центру зайнятості: паспорт та документ про освіту. Трудову книжку ОСОБА_1 при реєстрації не надав, пояснивши, що він ніде не працював, роботу шукає вперше.

З 18.05.2011 р. на підставі поданих документів, ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю як незастрахованій особі, без урахування страхового стажу, тобто такій особі, що не має страхового стажу. Допомогу по безробіттю ОСОБА_1 отримав з 18.05.2011 р. по 14.11.2011 р. в сумі 3080 грн. 24 коп.

Допомогу по безробіттю відповідачу було призначено на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, як незастрахованій особі з 8-го дня після реєстрації в центрі зайнятості.

В період перебування на обліку як безробітного, було виявлено, що ОСОБА_1 з 15.06.2010 р. по 01.07.2010 р. працював у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та був звільнений з 01.07.2010 р. за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням без поважних причин).

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 31 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.

Оскільки на момент призначення допомоги по безробіттю, всупереч вимогам ч. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, ОСОБА_1 не повідомив про те, що був застрахованою особою та звільнився за власним бажанням, то йому не було скорочено допомогу по безробіттю на строк до 90 календарних днів, відповідно до вимог законодавства, це призвело до отримання ним допомоги по безробіттю обманним шляхом в сумі 3080 грн. 24 коп.

Частина 3 статті 36 вказаного Закону передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа № 09/02-456 від 15.02.2012 року Генічеський районний центр зайнятості звертався до відповідача з пропозицією сплатити незаконно отриману матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 3080 грн. 24 коп, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак на час розгляду справи відповідачем кошти не відшкодовані.

Враховуючи вищевикладене, відповідач отримав допомогу по безробіттю без достатніх правових підстав, що є підставою для її стягнення у судовому порядку.

Відповідно до п.8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, Постанови правління Пенсійного фонду України від 12.03.2009 №232/16248, у разі відмови особи повернути кошти, стягнення таких коштів здійснюється в судовому порядку.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь Генічеського РЦЗ слід стягнути допомогу по безробіттю в сумі 3080 грн. 24 коп.

Керуючись ст.ст.104-106 КАС України, ст.36 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, ст.4 Закону України Про судовий збір, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Генічеського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає за адресою: 75500, АДРЕСА_1, на користь Генічеського районного центру зайнятості кошти в сумі 3080 грн. 24 коп сума допомоги по безробіттю 37176001000443, у банку ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010 , код ЄДРПОУ 22737899, отримувач Генічеський РЦЗ.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Генічеський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення постанови.

Суддя Генічеський районний суд Херсонської області ОСОБА_4