Рішення № 48175992, 04.08.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4596/15

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Дрішлюка А.І., Процик М.В.,

при секретарі - Павлючук Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення боргу за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення грошових коштів: 53700грн. строкового вкладу, 11431грн. 48коп. несплачених відсотків, 48939грн. 61коп. відсотків за прострочення виконання, 21096грн. 63коп. втрат від інфляції, а також просила стягнути моральну шкоду в сумі 10000грн., що завдана порушенням її прав.

У позовній заяві посилалася на те, що 23 грудня 2009 року між ними був укладений договір строкового банківського вкладу, згідно якого банк прийняв вклад в сумі 53700грн. строком до 30 червня 2010 року, видав квитанцію, але не видав примірник договору, пообіцяв надати його пізніше. 30.06.2010 року по закінченню терміну дії договору вона звернулася про отримання вкладу з нарахованими відсотками, але їй відмовили через відсутність у неї письмового договору, тому вона знову уклала договір № 10-980 строкового банківського вкладу, згідно якого банк прийняв вклад в сумі 53700грн. під 21% річних строком до 06 липня 2011 року. Вона отримала договір, але квитанцію про сплату коштів їй не видали. 12 травня 2011 року позивачка звернулась до банку про повернення банківського вкладу та нарахованих відсотків по ньому. Відповідями від 23 травня 2011 року та від 21 червня 2011 року її повідомили, що не можуть повернути вклад та відсотки, оскільки вона не надала підтверджуючого документу про внесення до каси банку грошових коштів, якого їй не видали при підписанні договору, тому вона вимушена звернутися до суду.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.03.2015 року вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_2 53700грн. строкового вкладу, 11431грн. 48коп. несплачених відсотків, 48939грн. 61коп. відсотків за користування грошами, 21096грн. 63коп. втрат від інфляції та 1033грн. 86коп. судових витрат, разом 136201грн. 58коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь держави 317грн. 82коп. недоплаченого судового збору.

У апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 23 грудня 2009 року між позивачкою та банком був укладений договір строкового банківського вкладу, згідно якого банк прийняв вклад в сумі 53700грн., що підтверджується квитанцією № 9 від 23 грудня 2009 року. При цьому примірник договору позивачці виданий не був.

30 червня 2010 року між ОСОБА_2 та банком був укладений новий договір № 10/980 строкового банківського вкладу, згідно якого банк прийняв вклад в сумі 53700грн. під 21% річних строком до 06 липня 2011 року, проте відповідна квитанція про внесення коштів до банку відсутня.

Доказів про отримання ОСОБА_2 коштів за жодним з договорів не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

При цьому ч. 3 ст. 1058 та ч. 2 ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Відкриття відповідних рахунків та обліковування на них грошових коштів в національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Таким чином, відсутність реєстрації договору банківського вкладу за умов наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Згідно і з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на викладене, квитанція про внесення позивачкою коштів до банку, яка містить всі необхідні реквізити, зокрема, найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа), підпис працівника банку, і зміст якої не спростований, дає підстави вважати встановленим факт укладання договору на суму квитанції, в якій зазначено, що внесені кошти є коштами за договором депозиту.

Таким чином, суд першої прийшов до вірного висновку про стягнення 53700 гривень, хоча частково і шляхом невірного правового обґрунтування, тому в цій частині рішення підлягає зміні.

Доказів повернення 53700 грн. ОСОБА_2 не надано, представник ПАТ «Укргазбанк» Недзельська О.І. в судовому засіданні апеляційного суду повідомила про їх повернення, в судовому засіданні було роз'яснено про необхідність надання доказів на підтвердження таких обставин, однак в наступне засідання представник банку не з'явився, доказів не представив і причин неявки не повідомив.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність висновку щодо повернення 53700 грн. є неспроможними.

Разом із тим, неможна в повній мірі погодитися із висновком суду в частині задоволення вимог про стягнення процентів на вклад, процентів від простроченої суми та втрат від інфляції, рішення в зазначеній частині не відповідає вимогам ст.213 ЦПК, підлягає частково скасуванню із ухваленням нового та зміні в решті, виходячи з наступного.

Примірник договору банківського вкладу від 23.12.2009 року відсутній, відтак на підставі представленої квитанції про внесення коштів достовірно встановленим є лише факт внесення коштів.

Квитанція про внесення коштів не містить істотних умов договору, жодних інших доказів про умови укладеного 23.12.2009 року немає, відтак висновок суду про визначений сторонами розмір процентів на вклад, строк дії договору, санкції за його невиконання в розмірі 21% річних всупереч вимогам ст.60 ЦПК ґрунтується на припущеннях.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Договір від 30.06.2010 року (а.с.8) є безгрошовим, доказів на підтвердження внесення коштів в банк ОСОБА_2 при його укладанні не надано, а зміст її позовних вимог навіть підтверджує те, що кошти до банку не вносилися двічі, відтак стягнення відбулося за правилами неукладеного договору.

З відповіді Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області на адресу апеляційного суду, витягу з ЄРДР кримінального провадження №120131701500002154 від 25.04.2013 року видно, що ОСОБА_2 зверталася із заявою про вчинення працівниками відділення №216/14 АБ «Укргазбанк» щодо неї злочину у вигляді не зарахування коштів в сумі 53700 гривень на депозитний рахунок 30.06.2010 року, проте справа досі провадженням не закінчена, вироку суду про встановлення фактів внесення коштів в сумі 53700 грн. 30.06.2010 року немає, тому колегія суддів виходить з доказів, наданих під час вирішення справи.

ОСОБА_2, не отримавши письмового договору 23.12.2009 року при його укладанні, взяла на себе ризик негативних наслідків, тому вимоги про стягнення процентів на вклад, та 21 процента річних від простроченої суми за умовами договору від 30.06.2010 року є безпідставними, і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2ст.1060 ЦК за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника і умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи видно, що з вимогою про повернення коштів ОСОБА_2 звернулася 12.05.2011 року (а.с.10), докази більш раннього звернення із вимогою про повернення вкладу відсутні.

Зважаючи на викладене, банк за квитанцією від 23.12.2009 року на звернення ОСОБА_2 в травні 2011 року зобов'язаний був повернути кошти в розмірі 53700 грн., і з цього часу виникло прострочення боржника, що дає право на застосування вимог ст.625 ЦК.

Отже суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про стягнення втрат від інфляції в розмірі 21096,63 грн., оскільки визначив їх за інший період, виходячи з невірної суми боргу та за умовами договору від 30.06.2010 року.

Більш того, рішення суду в зазначеній частині не відповідає вимогам обґрунтованості, не містить чіткого розрахунку боргу, що є обов'язковим при виниклих правовідносинах.

Відповідно до ст.303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З остаточної позовної заяви ОСОБА_2 від 03.03.2015 року (а.с.100-102) вбачається, що вона просила про стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також відсотків в порядку ст.625 ЦК, виходячи з 21% річних з простроченої суми за умовами договору, починаючи з 06.07.2011 року до лютого 2015 року.

За таких обставин вимоги про стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню частково, і сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в межах заявлених вимог з 06.07.2011 року до лютого 2015 року складає 69635 грн.( 53700х100,1% (індекс інфляції за вересень 2011 року)х100,0%(жовтень 2011 року)-100,1%(листопад 2011)х100,2%(грудень 2011)х99,8 %(індекс інфляції за 2012 рік)х100,5 % (індекс інфляції за 2013 рік)х124,9% (індекс інфляції за 2014 рік)х103,1% (індекс інфляції за січень 2015 року)=69635) та підлягає стягненню з відповідача.

Вимоги про стягнення 21 % річних від простроченої суми задоволенню не підлягають, оскільки докази про укладання договору на таких умовах відсутні, а вимог про стягнення 3% річних, як передбачено ст.625 ЦК, позивачкою не заявлено, суд вправі вирішити справу лише в межах позовних вимог, що не позбавляє її права звернення із самостійним позовом.

Відповідно до ст.88 ЦПК пропорційно до задоволених вимог підлягають стягненню судові витрати в сумі 532,31грн.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року в частині стягнення процентів на вклад, процентів річних від простроченої суми скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення процентів на вклад в розмірі 11431,48 грн., а також процентів річних від простроченої суми в розмірі 48939,61 грн. відмовити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та судових витрат змінити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_2 53700 грн. боргу за договором банківського вкладу, втрати від інфляції в розмірі 15935 грн., разом 69635 грн., судові витрати в розмірі 532,31 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: