Постанова № 48172681, 06.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5139/15-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 33/780/518/15 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 06.08.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: Захаров А.О.;

особа, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіксальної служби служби України Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2015 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, тимчасово нерпацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1;

визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, вилучену валюту в розмірі 8 301 доларів США - повернуто ОСОБА_2,-

05 травня 2015 року о 08 год. 50 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_2, який прибув до України з Таїланду, м. Бангкок, літаком а/к «МАУ», рейсом № 272, обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявивши про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», громадянину України ОСОБА_2 на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, було задано питання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 20 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» де ним була видана готівка в розмірі 19 516 доларів США, яка знаходилась у одному з відділень рюкзака (ручна поклажа). Зі слів пасажира валюта належить йому особисто.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався. Своїми діями громадянин України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2015 року, ОСОБА_2, визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, вилучену валюту в розмірі 8 301 доларів США - повернуто ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі Київська митниця ДФС просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2015 року відносно громадянина України ОСОБА_2 в повному обсязі, постановити нову постанову, якою ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень та конфіскації затриманої по справі іноземної валюти у кількості 8 301 доларів США.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В якості обґрунтування постанови, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2, своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність останнього, прийшов до висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти.

Апеляційним судом встановлені пом`якшуючі та виключні обставини відповідальності особи відповідно до вимог ст.ст. 33, 247 КУпАП, а саме: ОСОБА_2, 05 травня 2015 повертався до України з Таїланду, де він жив майже рік разом зі своєю дівчиною. Коли вони відлітали з України до Таїланду, то мали при собі ці самі кошти у сумі 19 516 доларів США, враховуючи, що він летів разом зі своєю дівчиною, то вказані кошти вони везли на двох, а тому необхідності у їх декларуванні не виникало. У Таїланді, ОСОБА_2 розійшовся зі своєю дівчиною, яка залишилася там, а він був змушений повернутися на Україну. Правопорушник зазначає, що з митними правилами ознайомлений частково, і знав лише, що є обмеження на вивезення валюти, а те, що існують такі обмеження і на ввезення валюти він не знав. Зі слів правопорушника, кошти які він перевозив, являються його єдиним джерелом існування, так як постійного місця роботи та проживання він немає. Походження грошових коштів та те, що вони належать саме ОСОБА_2 підтверджується заявою дівчини правопорушника, а саме ОСОБА_3 (а.с. 56), окрім того правопорушник свою вину визнає в повному обсязі та щиро розкаюється.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушення положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_2, «індивідуальний надмірний тягар».

Приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для ОСОБА_2, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2015 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ