Постанова № 4816852, 22.09.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-45643/09/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року м. Полтава

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Чеснокової А.О.

при секретарі - Лисенко М.С.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1., ОСОБА_2.

представника відповідача - ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест» до Державної податкової інспекції в м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001512301/0 від 10.06.2009 року та № 0001522301/0 від 10.06.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Бест» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001512301/0 від 10.06.2009 року та № 0001522301/0 від 10.06.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що ДПІ в м. Полтаві була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Бест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. За результатами був складений Акт № 1142/23-1/30406433 від 28.05.2009 року. На підставі зазначеного акту ДПІ в м. Полтаві були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001512301/0 від 10.06.2009 року про визнання податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 143631,00 грн. в тому числі - 102569,00 грн. за основним платежем, 41062,00 грн. за штрафними санкціями; та № 0001522301/0 від 10.06.2009 року про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 123082,50 грн. в тому числі 82055,00 грн. за основним платежем, 41027,50 грн. за штрафними санкціями, які на думку позивача є необґрунтованими і суперечать чинному законодавству з питань оподаткування, а саме: податковим ревізором-інспектором при проведенні перевірки не були взяті до уваги первинні документи, надані позивачем, що підтверджують проведення фінансово-господарських операцій між ТОВ "Бест" та ПП "Стандарт-Оіл".

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, свої рішення вважає законними та обґрунтованими, у запереченні на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході перевірки виявлено порушення п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283 в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на суму 143631,00 грн. (з врахуванням штрафних санкцій) та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001512301/0 від 10.06.09 року щодо донарахування податку на прибуток на суму 143631,00 грн.; пп. 7.4.4, пп. 7.4.5. п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.97р. - в результаті чого занижено ПДВ за період, що перевірявся, на суму 123082,50 грн. (з врахуванням штрафних санкцій) та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000572301/0/324 від 10.02.2009 р., щодо визначення суми зобов'язання з ПДВ в сумі 123082,50 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначив, що позивач уклав договір поставки паливно-мастильних матеріалів з ПП «Стандарт-Оіл», фактичне виконання якого ДПІ в м. Полтаві вважає сумнівним, через те, що зазначений контрагент позивача не може підтвердити документально, чи була фактично проведена реалізація товару ТОВ "Бест". На запит ДПІ в м. Полтаві, що був направлений на адресу ПП "Стандарт-Оіл" з вимогою підтвердити проведення вищевказаних фінансово-господарських операцій, одержано відповідь №26/05 від 26.05.09 року в якій зазначено, що немає можливості надати документів на підтвердження взаємовідносини з ТОВ "Бест", оскільки, вони втрачені. До листа додано копію постанови Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області від 02.04.2009 року з повідомленням про зникнення документів 30.03.09. та відмову у порушенні кримінальної справи за даним фактом. На думку представника позивача сумнів викликає ще й той факт, що повідомлення про заплановану перевірку було одержано ТОВ "Бест" 03.04.2009 року, а документи які б підтверджували правомірність проведених ним господарських операцій зникли 30.03.2009 року.

В п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку або дата оприбуткування платником податку товарів.

ТОВ «Бест» розрахунки з ПП «Стандарт-Оіл» проведені своєчасно та в повному обсязі, однак, перерахування коштів не є доказом отримання товару від ПП «Стандарт-Оіл», за відсутності первинних документів проведення господарські операції. Зазначені документи відображали весь період перевірки, тому віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум по взаєморозрахунках, які не були підтверджені документально ТОВ «Бест» за 4 квартал 2007 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2008 року, за 4кв. 2007р. в сумі 53637,14 грн., за 1 кв. 2008р. в сумі 93270 гри., за 2 кв. 2008р. в сумі 98227,67 грн., за 3 кв. 2008р. в сумі 131110,4 грн., за 4 кв. 2008 р. в сумі 34028,58 грн. (разом - 410273,80 грн.) вважається неправомірним.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ДПІ в м. Полтаві була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Бест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. За результатами перевірки був складений Акт № 1142/23-1/30406433 від 28.05.2009 року.

У ході перевірки встановлені порушення ТОВ «Бест» п.п.5.3.9 п.5,3 ст. 5, п. п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму - 102 569,00 грн. у тому числі по періодах: IV кв. 2007 р. в сумі 13409,00 грн.; I кв. 2008 р. в сумі 23318,00 грн., II кв. 2008 р. в сумі 24557,00 грн., кв. 2008 р. в сумі 32778,00 грн., кв. 2008 р. в сумі 8507,00 грн.

-п.п.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7, п. п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за попередній період на загальну суму 82 055,00 грн.. у тому числі по періодах: Жовтень 2007 р. - 10 727,00 грн., Листопад 2008 р. - 18654, 00 грн., Квітень 2008 р. - 19645,00 грн., Липень 2008 р.- 17346,00 грн., Вересень 2008 р. - 8877,00 грн., Жовтень 2008 р. - 6806,00 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки, згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 ст. 4, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 1142/23-1/30406433 від 28.05.2009 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001512301/0 від 10.06.2009 року про визнання податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 143631,00 грн. в тому числі - 102569,00 грн. за основним платежем, 41062,00 грн. за штрафними санкціями; та № 0001522301/0 від 10.06.2009 року про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 123082,50 грн. в тому числі 82055,00 грн. за основним платежем, 41027,50 грн. за штрафними санкціями.

Судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ "Бест" та ПП "Стандарт-Оіл" були укладені угоди по операціям з придбання паливно-мастильних матеріалів.

Посилання представника відповідача на те, що дані угоди не підтверджені документально, оскільки ПП "Стандарт-Оіл" не має можливості надати копії документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Бест", в зв'язку з тим, що вони зникли при невизначених обставинах, суд не бере до уваги.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь - яких витрат плат податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування підприємств встановлено, що до складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь - яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбанням електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з акту перевірки (арк. 8-9) та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, під час проведення перевірки позивачем були надані всі необхідні первинні документи, а саме: видаткова накладна №РН-192 від 24.10.2007 р., податкова накладна №192 від 24.10.2007 р., видаткова накладна РН-194 29.10.2007 р., податкова накладна №194 від 29.10.2007 р., видаткова накладна №РН-0000020 від 11.02.2008 р., податкова накладна №22 від 11.02.2008 р., видаткова накладна РН-0000025 від 19.02.2008 р., податкова накладна №27 від 19.02.2008 р., видаткова накладна РН-0000026 від 20.02.2008 р., податкова накладна №28 від 20.02.2008 р., видаткова накладна РН-0000046 від 03.04.2008 р., податкова накладна № 52 від 03.04.2008 р., видаткова накладна РН-0000047 від 07.04.2008 р.. податкова накладна № 54 від 07.04.2008 р., видаткова накладна РН-0000083 від 02.07.2008 р., податкова накладна № 92 від 02.07.2008 р., видаткова накладна РН-0000085 від 04.07.2008 р., податкова накладна № 94 від 04.07.2008р., видаткова накладна РН-0000123 від 25.09.2008 р., податкова накладна № 142 від 25.09.2008 р., видаткова накладна РН-0000124 від 25.09.2008 р., податкова накладна № 143 від 25.09.2008р, видаткова накладна РН-00000127 від 03.10.2008 р.. податкова накладна № 146 від 03.10.2008 р. Проведення оплати за одержаний товар підтверджується: платіжним дорученням №767 від 24.10.2007 р. згідно рахунку №193 від 24.10.2007 р., платіжним дорученням №783 від 30.10.2007 р. згідно рахунку №195 від 29.10.2007 р., платіжним дорученням №68 від 12.02.2008 р. згідно рахунку №23 від 11.02.2008 р., платіжним дорученням №89 від 20.02.2008 р. згідно рахунку №30 від 19.02.2008 р., платіжним дорученням №92 від 21.02.2008 р. згідно рахунку №32 від 20.02.2008 р., платіжним дорученням №230 від 04.04.2008 р. згідно рахунку №56 від 03.04.2008 р., платіжним дорученням №252 від 09.04.2008 р. згідно рахунку №57 від 07.04.2008 р., платіжним дорученням №488 від 02.07.2008 р. згідно рахунку №96 від 02.07.2008 р., платіжним дорученням №505 від 04.07.2008 р. згідно рахунку №99 від 04.07.2008 р., платіжним дорученням №730 від 25.09.2008 р. згідно рахунку №158 від 25.09.2008 р., платіжним дорученням №744 від 29.09.2008 р. згідно рахунку №157 від 25.09.2008 р., платіжним дорученням №761 від 06.10.2008 р. згідно рахунку №162 від 06.10.2008 р. Дані документи були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, в підпункті 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що у разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду.

Таким чином суд приходить до висновку, що матеріалами справі підтверджено наявність всіх необхідних документів, які засвідчують проведення в період з 4 кварталу 2007 року по 4 квартал 2008 року вказаних господарських операцій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за збереження первинних документів інших суб'єктів господарської діяльності, в тому числі контрагентів, жодним законодавчим актом не покладено на ТОВ "Бест".

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», (в редакції, що набрала чинності 25.03.2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.2.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Законі №168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як вбачається з акту перевірки від 28.05.2009 року ТОВ «Бест» сформувало податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому продавцем ПП «Стандарт-Оіл».

Таким чином суд приходить до висновку, що сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування ТОВ «Бест» сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцем.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з тим, що понесені витрати пов'язані з господарською діяльністю цілком підтверджені документально, у т.ч. податковими накладними, висновок відповідача про заниження ПДВ є неправомірним.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Бест» до ДПІ в м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001512301/0 від 10.06.2009 року та № 0001522301/0 від 10.06.2009 року - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест» до Державної податкової інспекції в м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001512301/0 від 10.06.2009 року та № 0001522301/0 від 10.06.2009 року - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001522301/0 від 10.06.2009.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001512301/0 від 10.06.2009.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест» витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Чеснокова

Повний текст постанови виготовлений 28 вересня 2009 року.