Ухвала суду № 48163634, 03.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/2228/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі за поданням Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Заявник в порядку статті 1833 КАС України звернувся з поданням до Київського окружного адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, заявник подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу начальника Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.05.2015 №226 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Сумітек Україна», направлень на перевірку від 25.05.2015 №271, №272, були здійсненні заходи щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ПГТ - Україна» за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Проте, посадові особи контролюючого органу недопущенні до проведення документальної виїзної перевірки, про що 25.05.2015 о 16 годині 25 хвилин було складено акт відмови у допуску до перевірки від 25.05.2015. Як зазначено в акті, підставою для недопущення посадових осіб слугувало те, що посадові особи контролюючого органу не пред'явили своїх службових посвідчень, що є порушенням пункту 81.1 ПК України; також, як зазначено в акті, у запиті, який був надісланий на виконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, не міститься порушень з боку підприємства, що на думку відповідача свідчить про відсутність підстав для проведення перевірки, враховуючи, що вимоги запиту були виконані.

26 травня 2015 о 15 годині 20 хвилин начальником Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області винесено рішення №1, яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків, що перебуває на розрахункових рахунках: 26004200213378, 26038200213076, 260302002213386, 26005200213009, 26004200213033, 26008200213017, 2634200213025, 2657200213165, 26002200213068, 26043200213157 ПАТ «Сітібанк» МФО 300584; 26009447068100, 26032447068100, 26032447068100 АТ «Укрсиббанк» МФО 351005; 26007014520000, 260080145220010, 26005014520240, 26000014520580, 26000014520900, 26031014520010, 26038014520240, 26033014520580, 26033014520900 Філія КІБ ПАТ «Креді Агріколь Банк» МФО 300379.

Підставою для застосування повного арешту майна відповідача стала відмова останнього від проведення документальної перевірки та від допуску посадових осіб.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання обґрунтованим рішенням від 26.01.2015 №1 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу були відсутні необхідні передумови для направлення відповідачеві письмового запиту від 25.02.2015 №847/10/10-04-22-30 та вказаний запит складений з порушенням положень ПК України у зв'язку з не відображенням в ньому інформації про виявлені факти порушення платником податків вимог чинного законодавства; що відсутність у посадових осіб контролюючого органу службових посвідчень свідчить про правомірність дій відповідача по не допуску таких працівників до перевірки. Окрім цього, суд першої інстанції також виходив з того, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 94 ПК України передбачений порядок застосування адміністративного арешту майна.

Так, пунктом 94.1 статті визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна відповідно до вимог підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті ПК України може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (пункт 94.3).

За умовами пункту 94.4 статті арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна відповідно до пункту 94.5 може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Згідно пункту 94.6 статті керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до пункту 94.10 статті арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Пунктом 94.11 статті передбачено, що рішення керівника контролюючого органу (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції передумовою застосування адміністративного арешту майна за підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України є відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

При цьому, передбачене пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено (відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу).

В свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції, порядок проведення контролюючими органами перевірок платників податків детально регламентований положеннями Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 вказаного Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який був зазначений в наказі начальника Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.05.2015 року №226 в якості підстави для проведення перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначена правова норма чітко визначає, що перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:

- виявлення фактів, що свідчать про порушення платником вимог законодавства, за результатом отримання податкової інформації або за наслідками перевірок інших платників податків;

- направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту із зазначенням в ньому порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Встановлення наявності або відсутності таких умов входять до предмету доказування у цій справі.

Вимоги до оформлення запиту визначені в пункті 73.3 статті 73 ПК України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що документальна позапланова перевірка може бути проведена податковим органом в порядку підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України лише у разі ненадання документів та відповідних письмових пояснень платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, право надіслання якого поставлено законодавцем в залежність від отримання податкової інформації, яка свідчить про наявність фактів порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, як отримана контролюючим органом податкова інформація, так і направлений за результатом її аналізу платнику податків письмовий запит, мають містити посилання на факти виявлених порушень цим платником податків вимог чинного законодавства, для з'ясування яких і витребовуються певні документи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою для направлення контролюючим органом запиту від 25.02.2015 №847/10/10-04-22-30 було отримання від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкової інформації від 17.02.2015 №64/22-04/39023198 «Щодо спектру фінансово-господарчої діяльності ТОВ «ПГТ-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Стілпроф» за період вересень 2014», аналіз якої, як вже було зазначено вище, дозволяв би зробити висновок про виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного чи іншого законодавства.

Проте, аналізуючи надану заявником податкову інформацію від 17.02.2015 №64/22-04/39023198, покладену в основу тверджень про наявність фактів порушення відповідачем податкового законодавства, що відповідно зумовило направлення письмового запиту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з її змісту не має можливості встановити факт порушення ДП «Сумітек Україна» законодавства; будь-які обставини, які можуть свідчити про такі порушення та стосуються безпосередньо платника податків, у податковій інформації від 17.02.2015 №64/22-04/39023198 не відображені, позаяк вказана податкова інформація стосувалася виключно взаємовідносин ТОВ «ПГТ-Україна» з контрагентом - постачальником ТОВ «Стілпроф» за період вересня 2014 року, а зазначення в цій податковій інформації про те, що ТОВ «ПГТ-Україна» у вересні 2014 року мало взаємовідносини з контрагентом - покупцем ДП «Сумітек Україна» не свідчить про допущення відповідачем у цій справі якихось порушень чинного законодавства, оскільки аналіз цих правовідносин (і навіть їх опис) у податковій інформації зазначений не був.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в письмовому запиті від 25.02.2015 №847/10/10-04-22-30 не зазначено порушень відповідачем податкового, валютного та іншого законодавства; в останньому міститься лише загальне посилання на Систему автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, що свідчить про можливі порушення відповідачем податкового та іншого законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у заявника правових підстав для складання та направлення ДП «Сумітек Україна» письмового запиту від 25.02.2015 №847/10/10-04-22-30.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит, відповідно відповідач був звільнений від надання відповіді на запит від 25.02.2015 №847/10/10-04-22-30.

Проте, не зважаючи на вказане, відповідачем разом із супровідним листом вих. №158/15 від 11.03.2015 були надані запитувані контролюючим органом документи, які, однак, останнім до уваги прийняті не були, що свідчить про належне виконання вимог контролюючого органу.

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що контролюючим органом не були враховані зміни, які були внесені до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» 28 грудня 2014 року №71-VIII, та якими було вилучено слово «можливі», що свідчить про те, що факт порушення платником податків положень законодавства має чітко вбачатися з аналізу податкової інформації.

Таким чином, враховуючи неможливість виявлення порушень ДП «Сумітек Україна» відповідного законодавства на підставі отриманої від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкової інформації від 17.02.2015 №64/22-04/39023198, а також беручі до уваги надання відповідачем на виконання приписів запиту заявника від 25.02.2015 №847/10/10-04-22-30 необхідних письмових пояснень з належним документальним обґрунтуванням, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових (законних) підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, що свідчить про правомірну відмову відповідача від проведення перевірки за наявності незаконних підстав для її проведення.

Щодо відмови відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 81.1 статті 81 вказаного Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Пунктом 81.2 вказаної статті Кодексу визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно акту відмови у допуску до перевірки від 25.05.2015 посадовими особами контролюючого органу не були надані посвідчення, що як вірно зазначено судом першої інстанції, свідчить про порушення ними положень пункту 81.1 статті 81 ПК України, який визначає вичерпний перелік документів в якості обов'язкового для допуску до перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутність у посадових осіб контролюючого органу службових посвідчень також свідчить про правомірність дій відповідача по недопуску таких працівників до перевірки.

Щодо правомірності обраного заявником виду адміністративного арешту суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Як було вище наведено, відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Отже, вказаний пункт статті 94 ПК України виключає можливість контролюючого органу накладати адміністративний арешт на кошти на рахунку платника податків.

В той же час, як вірно зазначено судом першої інстанції, резолютивна частина рішення від 26.05.2015 №1 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків свідчить, що фактично вказаним рішенням накладено повний адміністративний арешт на кошти на рахунках платника податків, в той час як відповідно до абз. 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання обґрунтованим рішення від 26.05.2015 №1 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні подання.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 10.08.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.