ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
"10" серпня 2015 р. Справа № 922/4252/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (вх.№4146 Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 17 липня 2015 року по справі № 922/4252/14,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Промдизель", м. Харків,
до 1. Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод", м. Запоріжжя,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Екостар МК ЛТД", м. Харків,
про стягнення 2515770,38 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2015 по справі №922/4252/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Суслова В.В., суддя Суярко Т.Д., суддя Прохоров С.А.) позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідачів основного боргу у сумі 280512,00 грн., пені у сумі 3896,43 грн., 3% річних у сумі 14663,48 грн. та втрат від інфляції у сумі 205119,92 грн. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Екостар МК ЛТД" на користь Приватного акціонерного товариства "Промдизель" суму основного боргу у розмірі 1340608,00 грн., пеню у розмірі 65357,43 грн., 3% річних у розмірі 22882,84 грн., втрати від інфляції у розмірі 582730,28 грн., судовий збір у розмірі 40231,57 грн.
Приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод" з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та подало до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2015 по справі №922/4252/14 та прийняти нове рішення, яким зменшити суму стягнення пені до 653,57 грн.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.
Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Разом із тим пунктами 2.20-2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» визначено наступне.
Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених Господарським процесуальним кодексом України, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини 1 статті 63, пунктом 3 частини 1 статті 97, пунктом 4 частини 1 статті 111-3, частиною 2 і пунктом 1 частини 4 статті 111-20, пунктом 3 частини 6 статті 113, частиною 5 статті 122-2, частиною 5 статті 122-8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору. Якщо у період часу між датою подання заяви (скарги) і датою надходження її до суду згадані реквізити змінилися, то ця обставина не тягне за собою наслідків у вигляді повернення такої заяви (скарги).
Скаржником сплачено, згідно із платіжним дорученням №5885 від 31.07.2015, судовий збір в сумі 913,50 грн. за реквізитами: Отримувач УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова 22030001/ код 37999654/ Банк отримувача УДУ у Харківській обл. в м. Харкові/ код банку 851011; кредит рах. № 31215206783003/ Призначення платежу: судовий збір за подання Прат «ЗЕРЗ» апеляційної скарги на рішення суду у справі №922/4252/14, Харківський апеляційний господарський суд, код ЄДРПОУ 26018612.
Зазначені скаржником реквізити є невірними.
Платіжними реквізитами для перерахування судового збору за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду є: Отримувач коштів УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова Харківської області / Код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ) 37999654 / Рахунок отримувача 31216206782003/ Банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області / Код банку отримувача (МФО) 851011 /Код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" /Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 26018612(суду, де розглядається справа).
З огляду на вище визначене вбачається, що додане скаржником до матеріалів апеляційної скарги платіжне дорученням за №5885 від 31.07.2015 про сплату судового збору у розмірі 913,50 грн. не є належним та допустимим доказом сплати судового збору у розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Згідно з пунктом 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 Господарського процесуального кодексу України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів наголошує на тому, що оскільки в даній ситуації клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги Приватним акціонерним товариством "Запорізький електровозоремонтний завод" не надано, повторне подання скарги не тягнутиме за собою наслідків, передбачених вказаним вище положенням. Відтак, скаржник не позбавлений права при наступному поданні апеляційної скарги додати до її матеріалів клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтями 86, 91, 93, пункт 2, 4 статті 97, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
УХВАЛИЛА:
1. Повернути апеляційну скаргу Приватному акціонерному товариству "Запорізький електровозоремонтний завод" на рішення господарського суду Харківської області від 17 липня 2015 року по справі №922/4252/14.
2. Матеріали справи №922/4252/14 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Судове рішення № 48163451, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 10.08.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/4252/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: