Постанова № 48163129, 06.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015 року Справа №904/3541/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Величко Н.Л.

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників:

від ПАТ "Златобанк": Фесенко О.М., довіреність №29 від 14.05.15;

від ТОВ "Респект Інвестмен": Семенюк В.В., довіреність б/н від 03.04.15;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року у справі №904/3541/15

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ ІНВЕСТМЕН", м. Дніпропетровськ в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року у даній справі (суддя Полєв Д.М.) порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ ІНВЕСТМЕН". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст.19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призначено розгляд справи в судовому засіданні.

При винесенні ухвали суд керувався статтями 16, 19, 22, 23, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційної інстанції звернувся кредитор - публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І. із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуваний судовий акт.

Зокрема, скаржник посилається на те, що оскаржуваною ухвалою господарський суд ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в той час, як стаття 95 наведеного Закону не передбачає можливості та права господарського суду вводити мораторій.

Крімі того, в основу оскаржуваної ухвали покладений висновок суду про наявність ознак неплатоспроможності боржника, оскільки з показників проміжного ліквідаційного балансу станом на 23.04.2015 року вбачається кредиторська заборгованість боржника в розмірі 19 745 000,00 гривень, а основні засоби - 403 343,58 грн. Проте, згідно пунктів 1.2.1.3 та 1.3. Договору іпотеки, посвідченого 18.05.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. за №466, ринкова та заставна вартість належного боржнику складу ПММ становить 12 500 000,00 гривень.

28.07.2015 року від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу ( з урахуванням уточнень від 06.08.2015 року), в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала господарського суду винесена у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи.

06.08.2015 року в судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини постанови. Присутні представники сторін навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи відсутні обґрунтування поважності підстав їх неявки в засідання апеляційного господарського суду. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для їх повідомлення (п.3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І. не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

10.02.2014 року єдиним учасником ТОВ "РЕСПЕКТ ІНВЕСТМЕН" прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії Тущенко С.В. (т.1 а.с.8)

На виконання вимог частини першої статті 105 Цивільного кодексу України боржник звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.05.2015 року №20519615, в якому містяться дані про внесення 18.02.2015 року відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про початок процедури припинення підприємства (т.1 а.с.44-46).

Відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

В Бюлетні державної реєстрації від 23.02.2015 року №310(5) здійснено оголошення про припинення боржника шляхом ліквідації, а також розміщено інформацію в друкованому засобі - газеті «Авізо» №7 від 24.02.2015 року (т.1 а.с.11,12).

Ліквідатором, на виконання вимог підпункту 11.1.1. пункту 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.03.2013 року за №04/03-2, направлено до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якій платник перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП (т.1 а.с.13).

У відповідності до статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Згідно пункту 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. №419, проведення інвентаризації обов'язкове у разі ліквідації підприємства.

Після прийняття рішення про ліквідацію від 10.02.2014 року, ліквідаційною комісією 23.04.2015 року встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсягу, що зобов'язує ліквідатора звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство (т.1 а.с.10).

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Відповідно до ст.110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з ч.1 ст.95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) у випадку якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є встановлена під час роботи ліквідатора відсутність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2015 року надійшла заява голови ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ ІНВЕСТМЕН" про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства в порядку статті 95 Закону.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року заяву прийнято до розгляду (т.1 .а.с.1).

Відповідно до показників проміжного ліквідаційного баланс станом на 23.04.2015 року кредиторська заборгованість становить 19 745 000,00грн.; дебіторська заборгованість, товарно - матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові кошти - відсутні, основні засоби становлять 403 343,58грн., що свідчить про наявність ознак неоплатності боржника, та є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство за ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Виходячи із положень ст.78 Податкового кодексу України копію ухвали про порушення провадження у справі слід направити до органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та вжиття інших заходів, передбачених чинним законодавством. Матеріали за результатами перевірки направити для доручення до справи про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Доводи щодо заперечення проти введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника спростовуються положенням ч.2 ст.19 Закону, згідно якої мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Щодо недостовірності показників проміжного ліквідаційного балансу боржника (не зазначення в ньому вартості іпотечного майна), вони є достовірними і підтверджуються наданими документами, що підтверджують балансову вартість майна божника (договір купівлі - продажу нерухомого майна від 08.12.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., зареєстрований за №1702, з п.5 якого вбачається, що продаж Нафтобази за домовленістю сторін вчинено за 342 000,00 грн. (т.2 а.с.149); висновок про вартість об'єкта оцінки (склад ПММ), згідно якого ринкова вартість об'єкта становить 403 343,58 грн. (т.2 а.с.155).

Частиною 5 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення, про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

Також, згідно з ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі або про відмову у порушенні у справі про банкрутство.

Наразі відсутні підстави для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство, передбачені ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому оскаржувана ухвала винесена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року у справі №904/3541/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року у справі №904/3541/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст виготовлено 10.08.2015 року

Головуючий суддя Л.М.Білецька

Суддя Т.А.Верхогляд

Суддя Н.Л. Величко