Постанова № 48157208, 05.08.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2015 р. Справа № 809/2796/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.

представника позивача Грошевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ТзОВ фірма «Текстиль А.В.» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007271503, №0007281503 від 07.05.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Текстиль А.В.» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007271503, №0007281503 від 07.05.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську складено акт від 22.04.2015 року за №1769/09-15-15-03-28/23922044, згідно з яким встановлено порушення ТОВ фірма «Текстиль А.В.» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, потягом строків, визначених пунктом 287.3 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки контролюючим органом 7 травня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення за №0007271503, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - 8997, 74 грн. за затримку на 135, 123, 121, 121, 105, 91, 91, 91, 60 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 44988, 70 грн. Крім того, прийнято податкове повідомлення-рішення за №0007281503, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - 756, 70 грн. за затримку на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 7567 грн. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючим органом є не оформлення сторонами договірних відносин з оренди землі акта повернення земельної ділянки, що свідчить про автоматичну пролонгацію договору. Таке твердження є помилковим, оскільки Івано-Франківська міська рада, як орендодавець по договору оренди землі, відмовила Товариству в продовженні її терміну.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду пояснила, що позивачем 30 січня 2014 року подано контролюючому органу річну декларацію плати за землю (орендна плата) на 2014 рік. У зв'язку з не продовженням договору оренди земельних ділянок, позивач подав у січні 2015 року уточнюючу декларацію з плати за землю, яка відповідачем при прийнятті спірних рішень не взята до уваги. Просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач належно повідомлений. Заперечення на адміністративний позов відповідачем суду не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Текстиль А.В.» зареєстроване юридичною особою та перебуває, як платник податків на обліку в контролюючому органі - Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено камеральну перевірку ТОВ фірма «Текстиль А.В.» з приводу порушень правил сплати (перерахування) податків, за результатами якої сформовано акт від 22.04.2015 року за №1769/09-15-15-03-28/23922044 (а.с.11).

На підставі висновків перевірки, контролюючим органом 7 травня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0007271503, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% - 8997, 74 грн. за затримку на 135, 123, 121, 121, 105, 91, 91, 91, 60 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 44988, 70 грн.;

- №0007281503, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% - 756, 70 грн. за затримку на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 7567 грн. (а.с.9-10).

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції підпункту, що діяв на момент виникнення правовідносин)).

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, що діяв на момент виникнення правовідносин) визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2 і 288.3 статті 288 ПК України).

Згідно з підпунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Між позивачем та Івано-Франківською міською радою 8 лютого 2010 року укладено три договори за №№19-21 про оренду протягом 3 років земельних ділянок по вул. Ребета, 3 в м. Івано-Франківську площею 0,1119га, 0,1113га та 0,0819га відповідно (а.с.22-33). Вказані договори зареєстровані в Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України 09.07.2010 року (а.с.37).

Таким чином, позивач був платником плати за користування вказаними земельними ділянками комунальної власності (орендної плати).

Відповідно до п. 31.1 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як платник плати за землю позивач самостійно подав 30.01.2014 року до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську податкову декларацію з орендної плати за землю, відповідно до якої річна сума оренди за користування трьома земельними ділянками становила 90804 грн., з розбивкою щомісячних платежів протягом 2014 року (а.с.12-18).

В подальшому, 29.01.2015 року позивачем подано відповідачу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, якою скориговано суми платежів орендної плати за користування земельними ділянками (а.с.19-21).

Судом встановлено, що подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2014 рік зумовлено відмовою Орендодавця продовжувати орендні відносини з позивачем, про що свідчать копії рішень Івано-Франківської міської ради від 21.03.2014 року за № 1374-43 та від 28.08.2014 року за № 1512-47 (а.с.50-52, 34-36).

Крім того, за інформацією управління земельних відносин виконкому Івано-Франківської міської ради від 18.06.2015 року позивач фактично не використовував земельні ділянки (а.с.37).

Отже, як встановлено судом, у спірних правовідносинах відсутній об'єкт оподаткування, оскільки договори оренди земельних ділянок, як підстава для нарахування орендної плати з позивачем не продовжений. Також відсутній факт реального використання позивачем земельних ділянок, оскільки позивач заперечує таке використання, а відповідач не надав доказів їх користування. Відтак відсутні будь-які підстави для сплати позивачем орендної плати.

У зв'язку з цим, як зазначив представник позивача, відповідачем на підставі даних уточненої декларації зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності в обліковій картці платника податків грошові зобов'язання по цьому загальнодержавному податку зняті.

Таким чином, у відповідача відсутні підстави для нарахування позивачу штрафу за затримку сплати сум грошового зобов'язання з орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності.

Підсумовуючи наведене, податкові повідомлення-рішення №0007271503, №0007281503 від 07.05.2015 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходять до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за №0007271503, №0007281503 від 07.05.2015 року про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Текстиль А.В.» сплатити штраф у загальному розмірі 9754, 44 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Текстиль А.В.» 1827, 00 грн. сплаченого ним судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 10.08.2015 року.