Вирок № 48145228, 07.08.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2077/15-к

Номер провадження 1-кп/629/244/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді - Помазан В.А.,

за участю секретаря - Фалькової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого:

14.12.2004 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2, 304, 70 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки;

02.10.2009 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.ст. 309 ч. 1, 71 ч. 1 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, згідно ст.. 81 КК України звільнений умовно-достроково за постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.12.2010 року на невідбуту частину строку покарання - 1 рік 5 місяців 29 днів,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурорів Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Іванчака А.О., Бєляєва О.І.,

- потерпілого - ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27.03.2015 року близько 18-00 год. прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, де разом з раніше знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почали розпивати спиртні напої.

Далі, 27.03.2015 року близько 23-00 год., знаходячись в приміщенні кухні за вищевказаною адресою, після спільного розпиття спиртних напоїв, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на грунті неприязних стосунків та пияцтва виникла сварка. Під час вказаної сварки ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, наніс ОСОБА_4, який сидів на стільці, множинні удари кулаками обох рук та ногами в область голови та тулубу, після чого скинув його на підлогу та лежачого продовжив бити ногами та руками по голові та тулубу. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 взяв у руки дерев'яний стілець, ребром сидіння якого наніс ОСОБА_4 декілька ударів по тулубу, внаслідок чого спричинив останньому закриту тупу травму правої половини грудної клітини, перелом ребер справа, напружений пневмоторакс, емфізему середостіння, обширну підшкірну емфізему грудної клітини, гостру закриту черепно-мозкову травму, забій м'яких тканин обличчя, які згідно висновку експерта № 382-ЛЗ/14 від 19.05.2015 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальне правопорушення при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному, цивільний позов визнав у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 дійсно спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим, він знаходився на лікуванні в лікарні, обвинувачений допомагав йому коштами на лікування, просив суд суворо не карати ОСОБА_1 і призначити йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, потерпілого.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України по кваліфікуючим ознакам як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше засуджений, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак на обліку у лікаря-нарколога перебуває з приводу синдрому залежності від канабіноїдів, психостимуляторів з 2008 року, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 45-58).

Дослідженням особи потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що він громадянин України, раніше засуджений, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичних засобів зі шкідливими наслідками з 2013 року, не працює (а.с. 63-70).

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, обтяжуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, потерпілого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, думки потерпілого, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов, заявлений прокурором Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі фінансового управління Лозівської районної державної адміністрації Харківської області про відшкодування витрат, заподіяних кримінальним правопорушенням, суд вважає необхідним задовольнити в повному обсязі та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь фінансового управління Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (м. Лозова, вул. Лозовського, 10 «А») для перерахування комунальній установі охорони здоров'я Лозівської РДА «Лозівська центральна районна лікарня» грошові кошти у розмірі 4695,36 грн., витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4.

Судових витрат по справі не має.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на П'ЯТЬ років.

На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на ТРИ роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов задовольнити та стягнути із засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, грошові кошти у розмірі 4695,36 грн., витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4 на користь фінансового управління Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (м. Лозова, вул. Лозовського, 10 «А») на р/р 31410544700349, МФО 851011, код банку - 38053090, банк одержувача - УДК Лозівського управління ДКС в Харківській області, для перерахування комунальній установі охорони здоров'я Лозівської РДА «Лозівська центральна районна лікарня» р/р 35412086047144, МФО 851011, код 02002032.

Речові докази - дерев'яний стілець зі слідами РБК, фрагмент шпалери, на якому виявлено РБК, змиви РБК зі стіни в кухні та змиви РБК із підлоги в під'їзді, які вилучені на два марлеві тампони, запаковані в один паперовий пакет, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: