Ухвала суду № 48144978, 07.08.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9827/15-к

н/п 1-кс/640/4179/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2015 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Грицюк С.О.,

за участю прокурора - Антоненко Д.С.,

слідчого - Лобас В.О,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12012220140000391 від 29.11.2012, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, раніше судимий вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.03.2010 за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки., зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.3 ст.135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клооптання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

На обґрунтування клопотання орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_2 30.03.2012, близько о 23.45, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та рухався по проспекту 50 років ВЛКСМ зі сторони проспекту Тракторобудівників в напрямку вул. Гвардійців Широнінців м. Харкова зі швидкістю 60 км/год.

Під час руху по вказаному проспекту, в районі перехрестя з вул. Гвардійців Широнінців ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди», та проїжджаючи пішохідний перехід скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які перетинали проїжджу частину по пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку його руху на заборонений сигнал світлофора.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 23/81-Ат від 08.06.2012 причиною смерті ОСОБА_5 явилась тяжка черепно-мозгова травма та її ускладнення.

Потерпілій ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної експертизи № 656-А від 20.04.2012 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: закритого оскольчатого перелому обох кісток лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням; закритого перелому ліктевого отростка лівої ліктевої кістки зі зміщенням; закритого краєвого перелому наружного мищелку правої большеберцової кістки без зміщення.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2, які знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, проявив неуважність при наближенні до пішохідного переходу, та скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в цей час перетинали проїжджу частину по пішохідному переходу з права наліво по ходу його руху, що спричинило тяжкі наслідки.

Після наїзду на пішоходів, ОСОБА_2 суб'єктивно усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в небезпечне для життя становище, нехтуючи моральними і правовими нормами, які передбачають надання допомоги людям, що перебувають у небезпечному для життя стані, та маючи можливість надати таку допомогу, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, свідомо залишивши пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в небезпечному для життя становищі.

Орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_7 скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, переховався від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, у слідчих органів виникла необхідність для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

В судовому засіданні захисник просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого або застосувати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри. Також зазначила про наявність на утриманні у її підзахисного матері, яка має онкологічне захворювання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, оспорював повідомлену підозру.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що під час проведення СУ ГУМВС України в Харківській області досудового слідства у кримінальній справі № 57120196, слідчим 02.06.2012 винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України та у звязку з невстановленням місцезнаходження останнього та переховуванням його від органів досудового слідства постановою слідчого від 02.06.2012 досудове слідство у вказаній кримінальній справі зупинено. В подальшому постановами слідчого досудове слідство неодноразово зупинялося та відновлювалося.

29.12.2012 відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012220140000391, та 19.04.2013 - за ч. 3 ст. 135 КК України.

В межах даного кримінального провадження органом досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_2, а саме, у встановленому нормами КПК України порядку повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 20.05.2015 у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками ч. 2 ст. 286 та ч.3 ст.135 КК України вручено матері ОСОБА_2 ОСОБА_8, 20.05.2015, у звязку з відсутністю ОСОБА_2 за місцем проживання.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2015 дозволено слідчому відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області майору міліції ОСОБА_3 затримати з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрюваного ОСОБА_2, для розгляду слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Постановою слідчого в ОВС ВР ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області від 09.06.2015 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_2

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 05.08.2015, 05.08.2015 о 21.30 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2015.

07.08.2015 ОСОБА_2 додатково вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 та спричинення потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, та ч. 3 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена ??можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило тяжкі наслідки.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2, що підтверджується протоколом огляду місця події від 30.03.2012 та схемою до нього, протоколом огляду та затримання транспорту від 31.03.2012, висновком судово-медичної експертизи № 23/81-Ат/12 від 08.06.2012, висновком судово-медичної експертизи № 656-А/12 від 20.04.2012, висновком трасологічної експертизи № 5205/5357 від 14.06.2012, висновком судово-автотехнічної експертизи № 685/13 від 23.10.2013, висновком комісійної судово-медичної експертизи № 27-КЕ/2013 від 26.02.2014, показаннями свідка ОСОБА_9, потерпілої ОСОБА_6, що містяться в протоколах їх допитів.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинили чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, та проти життя та здоровя особи, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 раніше судимий вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.03.2010 за ч. 2 ст. 286 КК України, який в частині призначеного покарання залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.06.2010, та йому знов повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України, не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, перебував по даному кримінальному провадженню у розшуку, затриманий на підставі ухвали суду, застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 48 днів, із визначенням застави.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає можливим визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, 80 (вісімдесят) мінімальних заробітних плат в сумі 97440 гр. (1218гр. х 80= 97440 гр.).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12012220140000391 від 29.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст.135 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 48 (сорок вісім) днів - до 21 вересня 2015 року.

Визначити суму застави у розмірі 97440 гр.(девяносто сім тисяч чотириста сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області, призначення платежу запобіжний захід) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, перевірити усну заяву підозрюваного щодо його затримання 05.08.2015 о 09.00 год., а не як зазначено в протоколі затримання о 21.30 год.

Зобовязати слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддяМуратова С.О.

Копію ухвали отримав ___2015р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2