Рішення № 48143696, 04.08.2015, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

04.08.2015 Провадження №2/389/975/14

ЄУН 389/4482/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Українського В.В.,

при секретарі - Василенко І.С..

з участю :

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду міста Знамянка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та в посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, в якому просить визнати неправомірними та скасувати накази головного лікаря №49-1 від 9 серпня 2014 року «Про звільнення з посади» та наказ головного лікаря №49-1/1 від 12 вересня 2014 року «Про виправлення описки» в наказі від 9 серпня 2014 №49-1 «Про звільнення з посади», поновити його на роботі та в посаді фельдшера з 9 серпня 2014 року, стягнути кошти в розмірі середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Одночасно просить стягнути витрати на правову допомогу та судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що наказом головного лікаря Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги №49/1 від 9 серпня 2014 року «Про звільнення з посади», його звільнено з посади фельдшера станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, з 9 серпня 2014 року за власним бажанням. В подальшому, наказом №49/1-1 від 12 вересня 2014 року «Про виправлення описки», у вказаному вище наказі №49/1 виправлено дату звільнення на 9 вересня 2014 року. Підставою звільнення була подана ним роботодавцю заява про звільнення за власним бажанням з 9 вересня 2014 року, без посилання на причини звільнення.

Але в дійсності наказ головного лікаря Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги №49/1 було винесено 9 серпня 2014 року, і підтвердженням цього є листи військового комісара, де зазначено, що 6 вересня 2014 року до військкомату він приніс витяг з наказу про звільнення від 9 вересня 2014 року №49/1. Отже, наказ №49/1-1 від 12 вересня 2014 року про виправлення в ньому дати звільнення є незаконним. Заява про звільнення за власним бажанням з 9 вересня 2014 року написана ним під тиском керівництва, у стані сильного душевного хвилювання, яке виникло внаслідок призову до участі в бойових діях в зоні АТО. Крім того, причиною звільнення була необізнаність у правових наслідках звільнення у звязку з призовом для проходження військової служби у порядку мобілізації на особливий період з 6 вересня 2014 року, що позбавило його права на збереження робочого місця, працювати на якому він не міг з незалежних від нього на те причин.

Вказав, що при звільненні йому на руки не видали трудової книжки, не здійснили повного розрахунку, що є порушенням ст. 47 КЗпП України. Трудову книжку видали його батькові, який не має жодного відношення до реалізації прав та обовязків роботодавець працівник. Також, у порушення ст. 116 КЗпП України не повідомили письмово про належну йому до розрахунку суму. Крім того, роботодавець при прийняті рішення про його звільнення з посади порушив норми ст. 38 КЗпП України, відповідно до яких працівник має право розірвати договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, а саме звільнив його до закінчення строку попередження, хоч підстав для скорочення двотижневого терміну звільнення у нього не було, оскільки відомостей про скорочення цього терміну у заяві не зазначалось. За таких обставин вважає, що його звільнення є формальним та незаконним. Більш того, йому не зрозуміло на яких правових підставах роботодавець звільнив його з посади, не звільнивши при цьому з роботи. Зазначив, що доказом тиску на нього роботодавцем при написанні заяви про звільнення, є неправдиве твердження останнього про необізнаність щодо його намірів звільнення з роботи у звязку з призовом до збройних сил України, оскільки він знав для яких цілей йому потрібен витяг з наказу про звільнення. А також те, що після винесення наказу про звільнення від №49/1 від 9 серпня 2014 року він працював на займаній посаді ще протягом 30 днів, тобто до 9 вересня 2014 року. Крым того, Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації», за громадянами, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності. Звільнення поставило його у вкрай скрутне матеріальне становище, так як він є платником аліментів на утримання неповнолітньої дитини та має непогашений кредит. Додаткові зусилля, які він повинен докладати для організації свого життя, завдають йому душевних страждань. Крім того в колективі Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги він пропрацював не один рік і звільнений в той період, коли виконує свій Конституційний обовязок громадянина захищати свою державу. Зазначені незаконні дії відповідача завдають йому моральної шкоди, яку він оцінює в 5000 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та , доповнив , що він бажав перевестися на іншу посаду на яку не розповсюджується бронь , для того щоб виконати свій громадський обовязок та потрапити в зону АТО, але його заяву на перевід знищили і сказали , щоб він написав заяву про звільнення за власним бажанням , хоча було інше місце роботи. Крім того він писав заяву не про звільнення з роботи , а лише із займаної посади.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що 9 вересня 2014 року фельдшером Знамянської станції екстреної (швидкої) допомоги ОСОБА_3 було подано заяву про звільнення за власним бажанням. На підставі вказаної заяви було видано наказ, з яким працівник був ознайомлений під підпис і не мав жодних заперечень. ОСОБА_3 був попереджений адміністрацією, що у разі розірвання трудового договору працівником, укладеного на невизначений строк, даний працівник повинен відпрацювати два тижні, на що була отримана категорична відмова від відпрацювання зазначеного строку з посиланням на терміновий відїзд. Оскільки Департаментом охорони здоровя Кіровоградської області державної адміністрації планується скорочення штатної чисельності працівників, адміністрація не мала заперечень щодо звільнення працівника. З боку адміністрації при написанні позивачем заяви про звільнення ніякого тиску на нього не здійснювалося. Під час складання наказу про звільнення ОСОБА_3 була допущена описка в написанні дати наказу та дати звільнення працівника, про що складений відповідний акт та виданий наказ про виправлення описки, можливості ознайомити з даним наказом працівника не було, у звязку з його відсутністю в місті. Вказав, що під час написання заяви про звільнення ОСОБА_3 не повідомляв про його можливу участь в АТО, оскільки працюючи фельдшерем він мав відстрочку від призову за мобілізацією до Збройних Сил України. Повістка була надана пізніше батьком позивача, але на ній будь-які дати були відсутні. Після ознайомлення під підпис з наказом про звільнення позивач поспіхом покинув місце роботи і відмовився чекати внесення відповідного запису до трудової книжки та дав згоду на видачу книжки батькові. Розрахунок при звільненні був проведений у визначені законом строки, надані відповідні документи до казначейської служби та виплачено розрахункові кошти.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Водночас доказування не може грунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_3, 9 вересня 2014 року була написана заява на імя головного лікаря Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги про звільнення за власним бажанням з 9 вересня 2014 року (а.с. 4)

Відповідно до наказу №49/1 від 9 серпня 2014 року, ОСОБА_3, фельдшера станції екстренної (швидкої) медичної допомоги, звільнити з займаної посади з 9 серпня 2014 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. Підстава: заява ОСОБА_3 (а.с. 6). З даним наказом позивач ознайомлений під підпис. Акт про виявлення описки від 12 вересня 2014 року свідчить про те, що 9 вересня 2014 року під час складання наказу №49/1 «Про звільнення з посади фельдшера ОСОБА_3В.» була допущена описка в написані дати наказу та дати звільнення працівника. Запис «9 серпня 2014 року» вважати неправильним, згідно з заявою працівника датою звільнення працівника є 9 вересня 2014 року (а.с. 7).

У звязку з виявленням вказаної вище описки в наказі №49/1 «Про звільнення з посади фельдшера ОСОБА_3В.» та на підставі акту про виправлення описки головним лікарем Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги 12 вересня 2014 року було видано наказ такого змісту: пункт 1. Наказу видати в такій редакції - ОСОБА_3, фельдшера станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, звільнити з займаної посади з 9 вересня 2014 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпПУкраїни. Підстава: заява ОСОБА_3 (а.с. 8). Табель обліку робочого часу за вересень 2014 року свідчить про те, що ОСОБА_3 звільнений 9 вересня 2014 року (а.с. 5).

Відповідно до повідомлення військового комісара Знамясько-Олександрівського обєднаного військового комісаріату ОСОБА_3 В.В.6 вересня 2014 року на виконання Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607/2014 «Про часткову мобілізацію» призваний для проходження військової служби до в/ч пп 4750 у порядку мобілізації на особливий період (а.с. 9).

З відповіді Знамянської СЕ(Ш0МД) наданої на запит адвоката вбачається, що позивач надав тільки заяву про звільнення за власним бажанням, документів про мобілізацію його в збройні сили України не надавав (а.с. 10).

Відповідно до довідки Знамянської СЕ(Ш0МД) середньогодинний заробіток ОСОБА_3 станом на 9 вересня 2014 року складає 18 грн. 01 коп. (а.с. 12).

Копія виконавчого листа від 8 жовтня 2012 року та заява - договір від 17 жовтня 2012 року свідчать про те, позивач є платником аліментів та на нього відкрито кредитну лінію (а.с. 14, 15).

Відповідно до витягу з наказу керівника сектору «С» від 1 жовтня 2014 року №56 місто Дебальцеве, військовослужбовець 34 батальйону територіальної оборони (військова частина В5509, міста Кіровограда) - рядовий ОСОБА_3, фельдшер медичного пункту на підставі рапорту командира військової частини польова пошта В5509, 14 вересня 2014 року прибув до складу сил та засобів сектору «С», які залучаються та беруть участь в Антитерорестичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань (а.с. 22).

Знамянсько Олександрійським ОМВС на імя ОСОБА_3 2007 року видано посвідчення №551216 про відстрочку від призову за мобілізацією та у воєнний час до Збройних Сил України (а.с. 23).

До матеріалів справи долучена повістка про виклик ОСОБА_3 до Знамянського Олександрівського ОМВК на 8 вересня 2014 року, з відміткою про явку (а.с. 24).

З листа військового комісара Знамянсько Олександрівського ОМВК від 29 вересня 2014 року вбачається, що 2 вересня 2014 року до Знамянсько - Олександрійського ОМВК надійшла телефонограма Кіровоградського ОВК №881, зі змісту якої вбачається, що громадянин ОСОБА_3 звертався до Урядової гарячої лінії з заявою щодо його призову на військову службу, як добровольця. Наступного дня його було по мобільному телефону викликано до військкомату для проходження медичної комісії. При цьому було встановлено, що посада на якій він працював, перебуває на спеціальному обліку, а тому він не може бути призваний на військову службу у порядку мобілізації. 6 вересня 2014 року військовим комісаром Знамянського ОМВК проведено бесіду з ОСОБА_3, під час якої йому розяснено, що для того, щоб він був призваний на військову службу у порядку мобілізації, він має бути переміщений на іншу посаду, яка не передбачає бронювання, або має бути звільнений з займаної посади. Того ж дня, громадянин ОСОБА_3 приніс витяг з наказу про звільнення з роботи за власним бажанням, що і слугувало підставою для призову останнього на виконання Указу Президента України від 21 липня 2014 року «607/2014 «Про часткову мобілізацію», для проходження військової служби до в/ч пп В4750 у порядку мобілізації на особливий період (а.с. 26 ).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 року працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч.4 ст.24 КЗпП).

Судом встановлено, що позивач після подання заяви про звільнення 09.09.2014 року, скориставшись своїм правом відізвав 15.09.2014 цю заяву, шляхом звернення представника позивача із заявою до головного лікаря Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги ОСОБА_4

Виходячи з вищенаведеного, вищевказаних норм трудового законодавства суд вважає, що позивач підлягає поновленню на роботі, оскільки відкликав свою заяву про звільнення з роботи за власним бажанням до припинення трудових правовідносин, маючи на це право.

Заява представника позивача від 15.09.2014 року про відкликання заяви про звільнення подана до припинення трудових правовідносин і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації.

Обставини того, що на місце позивача запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, судом не встановлено. Крім того, представник відповідача мотивував звільнення позивача скороченням штату, тому не мав намір запрошувати особу на місце позивача.

Отже позовні вимоги про поновлення на роботі позивача підлягають задоволенню з дня його звільнення, 09.09.2014 року.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З урахуванням довідки відповідача, розміру заробітної плати позивача, одноденного його заробітку, строку вимушеного прогулу, вимог ст. 235 КЗПП України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 33051,32 гривні за час вимушеного прогулу, так як розрахунок заборгованості здійснений представником позивача відповідає довідці про заробітну плату яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 12).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що позивач не довів спричинення йому моральної шкоди, тому вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, ст. 129 Конституції України, п. 9 Постанови Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 30, 33, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та в посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати накази головного лікаря Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги №49/1 від 09.08.2014 року «Про звільнення з посади ОСОБА_3», №49/1/1 від 12.09.2014 року «Про виправлення описки в наказі №49/1 від 09.08.2014 року «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1»».

Поновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді фельдшера Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Стягнути з Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 33051 (тридцять три тисячі пятдесят одної ) грн.. 32 коп.

В частині стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги на користь держави не майнова складова в розмірі 243 (двісті сорок три) грн..60 коп.

Стягнути з Знамянської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги на користь держави судовий збір майнова складова в розмірі 330 (триста тридцять) грн.. 51 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Знамянського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5