Ухвала суду № 48143418, 10.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1224/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1649/2015

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Меленко О.Є., Малєєва А.Ю.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та судових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2015 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2015 року задоволено позов. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія», - 2 698 грн. 50 коп. заборгованості за послуги з централізованого опалення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» 121 грн. 80 коп. судового збору.

Апелянт на дане рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що відсутні докази, які б дозволили встановити, що позивач, як балансоутримувач котельні по вул.Індустріальна, 34, має право вимоги до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з централізованого опалення.

Представник позивача так і не довів, що саме ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія», а не інша особа, уповноважена надавати послуги з централізованого опалення будинку № 24 по вул. .Привокзальній.

Жодного договору між позивачем та ОСОБА_2 про надання послуг з централізованого опалення не укладався, доказів надіслання йому проекту договору для підписання немає, відтак відсутні будь-які зобов'язання ОСОБА_2

Натомість Товариство посилається на рішення виконавчого комітету Івано- Франківської міської ради від 07.08.2012 р. № 516 «Про тарифи та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення», яке, як зазначає сам позивач, тільки дозволяє йому керуватися тарифами, що встановлені рішенням виконавчого комітету від 21.10.2008 р. № 503 «Про тарифи та послуги теплопостачання та підігріву води для населення», рішенням виконавчого комітету від 08.02.2011 № 81 «Про тарифи та послуги теплопостачання для населення».

ОСОБА_2 придбав квартиру 12.06.2008 року, в якій вже на той час було демонтовано систему централізованого опалення, в зв'язку з чим централізоване опалення ніколи не використовувалось відповідачем. Про відключення від централізованого опалення неодноразово повідомлялось ТОВ «Станіславстка теплоенергетична компанія», проте заяви ігнорувались позивачем.

Крім того, в 2010 році квартира АДРЕСА_1 переведена у статус нежитлового приміщення і ним додано копію техпаспорта на це приміщення, де зазначено про наявність у приміщенні водяного опалення.

Оскільки апелянт не отримував зазначені у позові послуги, тому не зобов'язаний здійснювати оплату, оскільки із вищезгаданими нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Суд у своєму рішенні вказав на п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких відключення споживачів від мереж централізованого опалення здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Разом з тим, вказаний Порядок не містить обов'язку сплачувати за неотримані послуги з теплопостачання у разі самовільного відключення, а тільки відповідальність за таке відключення у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності.

Тому посилання суду на підзаконні нормативні акти, що регулюють процедуру відключення, є безпідставним.

Більше того, самовільне чи не самовільне відключення було здійснено попереднім власником квартири. А тому факт самовільного відключення відповідачем відсутній.

Судом було порушене право відповідача на отримання доказів по справі шляхом проведення судової інженерно-технічної експертизи, результати якої підтвердили чи спростували твердження відповідача про відсутність системи централізованого опалення у приміщенні відповідача, та періоду відключення.

Доводи суду про те, що відповідач не надав доказів відключення від системи централізованого опалення є безпідставними. Відповідач намагався отримати такі докази, проте був позбавлений такої можливості судом.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвали нове рішення, яким в позові відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» було створене в квітні 2012 року та набуло права виконавця послуг із централізованого опалення та підігріву води для населення, яке обслуговується від котельні на вул. Індустріальна, 34 в м. Івано-Франківськ.

Відповідач є власником картири №22 в будинку 24 по вул. Привокзальній в м. Івано-Франківську, що підтверджується копією технічного паспорта (а.с. 62-66), який знаходиться на території діяльності позивача, а отже, забезпечується тепловою енергією від котельні, що знаходиться на вул. Індустріальна, 34. Зазначений будинок забезпечується тепловою енергією і саме позивач надавав послуги з централізованого опалення відповідачу.

Згідно довідки про розрахунки за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання протягом періоду серпень 2012 року - листопад 2014 року відповідач ОСОБА_2 здійснив оплату наданих йому послуг в грудні 2012 року на суму 150,00 грн. та в лютому 2013 року - 200,00 грн., чим визнав свої зобовязання перед позивачем (а.с.6).

Посиланням представника відповідача про відсутність будь-яких зобовязань ОСОБА_2 перед позивачем у звязку з відсутністю укладеного між сторонами договору суд першої інстанції дав належну правову оцінку, відповідно до приписів, визначених у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Також судом встановлено, що питання відмови від послуг з централізованого опалення та відключення від мереж централізованого опалення регулюються Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (у редакції зі змінами від 6 листопада 2007 року) установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у висновках, викладених в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1. ч.1. ст. 355 ЦПК України.

Суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи представника відповідача щодо неотримання ним послуг централізованого опалення, оскільки доказів правомірного припинення отримання цих послуг ним суду не надано.

Оскільки будинок відповідача не обладнано засобом обліку теплової енергії, то розрахунок за послугу з централізованого опалення було проведено відповідно з Методикою нарахування плати за надані послуги теплопостачання та підігріву води населенню додатком 2 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.12.2007 року №600 «Про тарифи на послуги теплопостачання та підігріву води для населення».

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обовязок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд прийшов до правильного висновку, що внаслідок неналежного виконання споживачем ОСОБА_2 зобовязання по оплаті наданих послуг станом на 30.11.2014р. виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 2 698,50 грн.(а.с.6), яку і слід стягнути з останнього на користь позивача.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо того, що відключення від мереж теплопостачання було проведено попереднім власником житла, оскільки від такого обовязку не може бути звільнений наступний власник приміщення, у яке надавалися такі послуги.

Колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити

Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_3

ОСОБА_4