Рішення № 48142816, 10.08.2015, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 340/298/15-ц Номер провадження № 2/340/158/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Данилюк М.П.,

з участю: секретаря Фурманюк В.М.

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ :

21 травня 2015 року позивачка звернулась в Верховинський районний суду із вище зазначеним позовом до відповідача.

Позовні вимоги мотивує тим, що 28.08.2010 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб. Від спільного проживання у них дітей немає. Ще до реєстрації шлюбу, вони з ОСОБА_2 з липня 2009 року проживали у фактичних шлюбних відносинах. Однак на протязі останнього року чоловік змінив своє ставлення до неї і на даний час в провадженні Верховинського районного суду знаходиться цивільна справа за її позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Враховуючи те, що вони фактично припинили шлюбні відносини, вона бажає провести поділ спільно нажитого в період шлюбу майна. За час шлюбу вони придбали, автомобіль марки "Шкода Фабіа", д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований на її імя, орієнтованою вартістю - 200 000 грн. У звязку з тим, що вказаний автомобіль знаходиться в користуванні та володінні відповідача і він відмовляється передати їй документи на автомобіль, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, вона бажає отримати при поділі грошову компенсацію в сумі 100 000 грн. за 1/2 вартості автомобіля.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі суду пояснила, що її довірителька, перебуваючи у шлюбі із відповідачем з 28.08.2010 року до травня 2015 року, підчас шлюбу 05.07.2013 року із відповідачем придбала спільно спірний автомобіль, яким на даний час користується відповідач. До моменту придбання автомобіля відповідач керував спільним автомобілем на підставі генеральної довіреності яку видав ОСОБА_4 26.06.2008 року з правом зняття її із обліку, продажу та розпоряджатися автомобілем на свій розсуд.. Тому вважає, що автомобіль є їх спільним майном придбаним у шлюбу і підлягає поділу. Також вважає, що в звязку із тим, що відповідач користується автомобілем та має його в своєму розпорядження, просить стягнути із відповідача половину вартості автомобіля в розмірі 63691 грн та понесені нею судові витрати по справі. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та заперечив проти його задоволення, суду пояснив, що в 2008 році ще до шлюбу із позивачкою він придбав автомобіль у ОСОБА_4 за що оплатив кошти в розмірі 8000 дол. США, однак отримав довіреність на право керування транспортним засобом який він придбав. В 2013 році він перереєстрував автомобіль на позивачку так як в нього були кредити, тому вважає, що позивачка автомобілем заволоділа в нього шляхом обману, просить в позові відмовити

Свідок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердили, проте, що дійсно відповідач ОСОБА_2 користувався автомобілем давно, однак на яких умовах їм невідомо,

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши і оцінивши надані по справі докази, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено і матеріалами справи підтверджується, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.08.2010 року. Рішенням Верховинського районного суду від 21 травня 2015 року шлюб між ними розірвано.

До реєстрації шлюбу спірний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_4 який в свою чергу уповноважив ОСОБА_2 26.06.2008 року управляти та розпоряджатися, в т.ч. з правом продажу за встановленим законом порядком, належний йому вище зазначеним транспортним засобом (а.с. 17).

Згідно ч.4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєестрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Особливість догоовору купівлі-продажу транспортного засобу встановлена ст. 34 ЗУ "Про дорожний рух" від 30.06.1993 року, "Порядком державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, ..." затвердженим постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 року.

Згідно вказаного "Порядку" відчуження автомобіля передбачає зняття його органами ВРЕР ДАЇ з обліку за попереднім власником та реєстрацію його на підставі заяви набувача документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу ( та супутніх документів) за новим власником (набувачем).

Відповідно до пунктів 7,8 "Порядку" власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобовязані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Суд вважає, що спірний автомобіль ОСОБА_2 до реєстрації шлюбу із позивачкою ОСОБА_3 не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_4 і заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась. Крім того, встановлено, що договір купівлі-продажу даного автомобіля в письмовому вигляді не укладався, а тому суд вважає, що ОСОБА_2 не доведено придбання ним у встановленому законом порядку спірного автомобіля до одруження із позивачкою. В 2013 році в законному порядку спірний автомобіль згідно довіреності відповідачем знятий із обліку та зареєстрований на позивачку в передбаченому законом порядку.

За час перебування у шлюбі сторони по справі придбали автомобіль марки "Шкода Фабіа", д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований на імя позивачки ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.21).

Згідно положень ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно положень ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Як встановлено в судовому засіданні сторони по справі, набувши під час шлюбу у спільну сумісну власність нерухоме майно будь-якої домовленості щодо його володіння і розпорядження не укладали. Це майно за їх взаємною згодою було оформлено та зареєстровано на позивачку.

Згідно з п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно висновку проведеної судової авто-товарознавчої експертизи від 03.07.2015 року загальна вартість автомобіля на день огляду складає 127 382 (сто двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві) грн. (а.с.38-56).

Таким чином, суд вважає, що вказане нерухоме майно підлягає поділу між позивачкою та відповідачем у рівних частках, тобто по 1/2 частині кожному.

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судові витрати понесені позивачкою підлягають стягненню із відповідача на її користь.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 61, 65, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст.355, 368, 369, 372 ЦК України, п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 11, 60, 88,174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Виділити відповідачу ОСОБА_2 у власність автомобідь марки "Шкода Фабіа", д.н.з. НОМЕР_1 вартістю в сумі 127382,0 грн ( Сто двадцять сім тисяч триста вісімдесят два грн. 00 коп.)

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 вартості транспортного засобу в сумі 63691 грн. 00 коп. (Шістдесят три тисячі шістсот девяносто один грн. 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме 2000 (дві тисячі) грн. за надання правової допомоги та 2000 (дві тисячі) грн. за проведення судової авто-товарознавчої експертизи та 1000 грн. сплаченого судового збору, а всього 5000 грн.

Арешт, накладений ухвалою суду від 10 червня 2015 року на автомобіль марки "Шкода Фабіа" д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасованол, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : ____ М.П.Данилюк