Ухвала суду № 48140207, 05.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"05" серпня 2015 р.

справа № 1170/2а-2920/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 1170/2а-2920/12 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Люкс" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Люкс" про стягнення суми боргу по єдиному соціальному внеску 8 895 грн. 32 коп..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області задоволено повністю.

16.11.2012р. за заявою позивача видано виконавчий лист № 1170/2а-2920/12.

За вказаним виконавчим листом постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 09.09.2014р. відкрито виконавче провадження.

10.02.15 позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача - УПФУ в м. Кіровограді - на правонаступника - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неналежне обґрунтування рішення, порушення норм процесуального права при його прийнятті, УПФУ просить ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини 2 статті 8 цього Закону стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Так, заява позивача про заміну його як стягувача обґрунтована тим, що у зв'язку з набранням чинності 11.08.13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» врегульовано питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України.

Встановлено, що заявлений до стягнення борг зі сплати єдиного внеску виник у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений строк сум єдиного внеску.

На час подання позову та ухвалення рішення у справі, функції щодо забезпечення збору та ведення обліку страхових коштів, контролю повноти та своєчасності їх сплати, у тому числі право на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки, належали Пенсійному фонду України (п.7 ч.1 ст.1, ст.ст. 12, 13, 14, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Законом України від 04.07.13 №406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" (далі - Закон № 406), який набрав чинності 11.08.2013р., такі функції та повноваження передані центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - Міністерства доходів і зборів України та територіальним органам доходів і зборів.

Абзацом 1 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 406 передбачено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 406 заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» (набрав чинності 11.08.2013р).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 406 встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» позивач у виконавчому провадженні не втратив статус стягувача сум по виконавчому листу, оскільки не вибув із учасників виконавчого провадження.

Відтак, колегія суддів вважає, що за Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області зберігаються усі повноваження стягувача до повного стягнення цієї заборгованості, оскільки позивачем не доведено обставини вибуття стягувача зі спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування законної ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області – залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 1170/2а-2920/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак