Постанова № 48136667, 05.08.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 918/147/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Рівненської області 01.04.2015 Рівненського апеляційного господарського суду 27.05.2015у справі Господарського суду№ 918/147/15 Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" 2. Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 Приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Сохацький Ігор Семеновичпровизнання іпотечного договору частково недійсним та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Сократова А.О.;- відповідачів - третьої особи 1.повідомлений, але не з'явився; 2.Новиков О.О.; повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

23.02.2015 Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" та до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання частково недійсним іпотечного договору № 730/008-0К2С/1 від 06.03.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в частині пункту 1.1. договору, а саме: "1.1 Іпотекодавець передає Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальником основного зобов'язання, наступне нерухоме майно: 1.1.3 трансформаторна підстанція загальною площею 11,5 кв. м., заставною вартістю за погодженням Сторін 16 500,00 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок 88, та належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 13.08.2004 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І. С. за реєстровим № 2235 бланк ВВК №652010. витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Рівненське обласне БТІ" за № 4477432 від 18.08.2004 та витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, виданого КП "Рівненське обласне БТІ" №17713012 від 12.02.2008"; усунення перешкод у користуванні будівлею трансформаторної підстанції (ЗТП-274), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок № 88, шляхом припинення обтяження зазначеного об'єкту іпотекою реєстраційний № 6749462, яка зареєстрована 07.03.2008 на підставі іпотечного договору № 730/008-0К2С/1 від 06.03.2008 та зняття заборони відчуження нерухомого майна №6749192 від 07.03.2008 на підставі іпотечного договору № 730/008- ОК2С/1 від 06.03.2008.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.04.2015 у справі № 918/147/15 (суддя Романюк Р.В.) визнано частково недійсним іпотечний договір №730/008-0К2С/1 від 06.03.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в частині пункту 1.1. договору, а саме: "1.1 Іпотекодавець передає Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальником основного зобов'язання, наступне нерухоме майно: 1.1.3 трансформаторна підстанція загальною площею 11,5 кв. м., заставною вартістю за погодженням Сторін 16 500,00 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок 88, та належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 13.08.2004 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І. С. за реєстровим № 2235 бланк ВВК № 652010, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Рівненське обласне БТІ" за № 4477432 від 18.08.2004 та витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, виданого КП "Рівненське обласне БТІ" № 17713012 від 12.02.2008". Усунуто перешкоди у користуванні будівлею трансформаторної підстанції (ЗТП-274), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок № 88, шляхом припинення обтяження зазначеного об'єкту іпотекою реєстраційний № 6749462, яка зареєстрована 07.03.2008 на підставі іпотечного договору № 730/008-0К2С/1 від 06.03.2008 та знятя заборони відчуження нерухомого майна № 6749192 від 07.03.2008 на підставі іпотечного договору № 730/008- ОК2С/1 від 06.03.2008.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 918/147/15 (колегія суддів у складі: Олексюк Г.Є. - головуючий суддя, судді Гудак А.В., Сініцина Л.М.) скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2015 у справі № 918/147/15 в частині усунення перешкод у користуванні будівлею трансформаторної підстанції (ЗТП-274), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля. будинок № 88, шляхом припинення обтяження зазначеного об'єкту іпотекою реєстраційний № 6749462, яка зареєстрована 07.03.2008 на підставі іпотечного договору №730/008-0К2С/1 від 06.03.2008 та зняття заборони відчуження нерухомого майна № 6749192 від 07.03.2008 на підставі іпотечного договору №730/008- ОК2С/1 від 06.03.2008, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові в цій частині; в іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2015 у справі № 918/147/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 918/147/15, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 918/147/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимога позивача визнати недійсними п. 1.1 іпотечного договору № 730/008-ОК2С/1 від 25.04.2005 в частині передання в іпотеку майна визначеного у п. 1.1.3.

Обґрунтовуючи підстави звернення із даним позовом позивач зазначив, що його права порушені іпотечним договором № 730/008-ОК2С/1 від 06.03.2008, оскільки він є власником майна, визначеного у п. 1.1.3 іпотечного договору, з 1995 року, що підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 у справі № 918/391/14.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ч. 3 ст. 215 ЦК України оспорюваний договір може бути за позовом одного із учасників правочину чи іншої заінтересованої особи (особи, права якої порушені таким правочином) визнаний недійсним на підставах, що передбачені законом.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

В силу ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема, нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Отже, із змісту вказаних норм матеріального права, які регулюють відносини застави та іпотеки, вбачається, що сторонами у договорі застави (іпотеки) є кредитор (заставодержатель, іпотекодержатель) та боржник або третя особа (майновий поручитель) - заставодавець (іпотекодавець). При цьому, заставодавець (іпотекодавець) повинен бути власником майна або особою, якій передано майно і право застави (іпотеки) на це майно.

Недодержання згаданих вимог законодавства є підставою для визнання договору іпотеки недійсним згідно зі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Правові підстави набуття права власності визначено у гл. 24 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Договір застави може бути визнаний недійсним за позовом третьої особи, яка вважає, що предмет застави належить їй на праві власності чи повного господарського відання і довела цю обставину. Якщо предмет застави є індивідуально визначеним майном, відповідна вимога може бути поєднана з вимогою про повернення цього майна з чужого незаконного володіння (заставодавця чи заставодержателя) на підставі статті 387 ЦК України (п. 4.3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 06.03.2008, між Акціонерним - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" (Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 730/008-ОК2С/1.

За умовами даного договору ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" передало в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно, зокрема, відповідно до п. 1.1.3 договору - трансформаторну підстанцію №274(ЗТП-274), загальною площею 11,5 кв.м., заставною вартістю 16 500 грн., що знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд. 88.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 у справі № 918/391/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014, визнано за Публічним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" право власності на будівлю закритої трансформаторної підстанції № 274 (ЗТП -274), що знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд. 88 та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" повернути Публічному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" будівлю закритої трансформаторної підстанції № 274 (ЗТП -274), що знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд. 88. При цьому у даній постанові встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є власником наведеної трансформаторної підстанції №274(ЗТП-274), загальною площею 11,5 кв.м., з 1995 року.

За таких обставин, встановивши, що незаконність набуття права власності ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" на спірне майно встановлено судом у справі № 918/391/14, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позов заінтересованої особи - власника майна, який позбавлений повного змісту права власності, зокрема, права розпоряджання майном, у зв'язку з обтяженням належного йому нерухомого майна іпотекою, та визнали недійсним п. 1.1 іпотечного договору № 730/008-ОК2С/1 від 06.03.2008 в частині передання в іпотеку майна визначеного у п. 1.1.3, оскільки в дійсності на момент укладення договору іпотеки власниками спірного майна визначеного в п. 1.1.3 іпотечного договору було Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго", а не ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали", яке виступило іпотекодавцем наведеного в п. 1.1.3 майна та в розумінні ст. 583 ЦК України та ст. 5 Закону України "Про іпотеку" не мало право передавати це майно в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем.

Крім того, враховуючи, що іншою позовною вимогою є усунення перешкод у користуванні майном, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачами перешкод у користуванні майном. До того ж, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не надано доказів того, що він звертався до обтяжувача із заявою про припинення обтяження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 1057№ ЦК України, не накладено арешт на спірне майно, не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції до уваги, оскільки відповідно до ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься також щодо накладення арешту на майно або зняття з нього арешту у разі визнання недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна, а також у разі визнання недійсним договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором; водночас, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, спірне майно передано в іпотеку (заставу) не позичальником, а майновим поручителем; до того ж, судами встановлено, що ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" не мало право передавати це майно в іпотеку.

Не приймаються також до уваги посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірного майна є ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали", оскільки постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 у справі № 918/391/14, якою визнано за позивачем право власності, встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є власником наведеної трансформаторної підстанції №274(ЗТП-274), загальною площею 11,5 кв.м., з 1995 року; в рішенні Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007 зазначено, що одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. До того ж, судами попередніх інстанцій встановлено незаконність набуття права власності ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" на спірне майно.

Всі інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 918/147/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.Б. ІВАНОВА