Постанова № 481315, 31.01.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

31.01.07 Справа № 2/215

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Марко Р.І.,

Бонк Т.Б.,

при секретарі Чаплик І.,

з участю представників

від позивача: не з”явився,

відповідача : з”явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Експорт», м.Костопіль

на постанову господарського суду Рівненської області від 27.09.2006 року, суддя Савченко Г.І., в справі №2/215,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Експорт», м.Костопіль

до відповідача державної податкової інспекції у Костопільському районі, м.Костопіль

про: визнання нечинним рішення №0000082342/0 від 24.07.2005 року,

в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Рівненської області від 27.09.2006 року відмовлено в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Експорт»до державної податкової інспекції у Костопільському районі про визнання нечинним рішення №0000082342/0 від 24.07.2006 року, яким до позивача застосовано штрафні /фінансові/ санкції в розмірі 12461,8 грн. за порушення вимог ч.1 ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме за прострочення повернення валютної виручки від експорту товару пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення.

Постанова суду мотивована тим, що податковим органом доведено правомірність нарахування товариству штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 12461,8 грн., оскільки Міжнародний комерційний арбітражний суд постановою від 03.02.2005 року припинив провадження у справі за позовом ТзОВ “Агро-експорт” до фірми “Kessler & Cо” про стягнення 48873,94 євро, а тому податковим органом підставно поновлено нарахування пені відповідно до ч.3 ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що припинення провадження в справі Міжнародним комерційним арбітражним судом в спірному випадку не може бути підставою для поновлення термінів, передбачених ст.1, ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», для нарахування пені, оскільки припинення провадження здійснено в зв»язку з погашенням відповідачем боргу та відмовою позивача в зв»язку з цим від позовних вимог. Скаржник вважає, що така підстава припинення відповідає аналогічній підставі прийняття судом рішення про задоволення позову, при якому пеня за порушення встановлених термінів не сплачується з дня прийняття позову до розгляду.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позивач помилково вважає припинення провадження у справі як задоволення позову, оскільки ч.3 ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” однозначно приписує поновлення нарахування пені у випадку припинення провадження у справі незалежно від підстав такого припинення.

В судове засідання представник позивача не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, а тому суд розцінює його неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести без його участі за наявними в справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача з його участю на засіданні, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0000082342/0 від 24.07.2005 року, яким до позивача застосовано штрафні /фінансові/ санкції в розмірі 12461,8 грн., є встановлений актом перевірки № 26/23-32512194 від 07 липня 2006 року факт порушення позивачем ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме прострочення повернення валютної виручки від експорту товару пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення.

Проте, такий висновок податкового органу не відповідає фактичним осбтавинам по справі та вимогам діючого законодавства.

Актом перевірки №26/23-32512194 від 07 липня 2006 року податкового органу та судом встановлено, що позивачем з фірмою “Kessler & Cо”, Німеччина укладено контракт №0209-К від 02.09.04 р. з специфікацією №1 від 04.11.04 р., з додатковими угодами № б/н від 06.09.04 р., 06.02.05 р. Згідно умов контракту та специфікації №1 до контракту ТзОВ “Агро-експорт” продає, а нерезидент купує заморожені ягоди бузини в кількості 100000 кг. по ціні 0,35 євро/1 кг. Загальна вартість контракту згідно специфікції №1 складає 35000 євро. Умови поставки згідно специфікації - DDU Нидерлеме,Німеччина (Niederlehme, Germany). Термін поставки –45-46 тиждень. Згідно специфікації умови оплати: покупець здійснює платіж терміновим SWIFT –повідомленням на рахунок Продавця на протязі 10 банківських днів після доставки товара на вказаний Покупцем склад.

На виконання умов експортного контракту ТзОВ “Агро-експорт” відвантажено продукції на користь фірми “Kessler & Cо” в загальній сумі 35000 євро/238965,53 грн. згідно з ВМД: №204000001/4/142107 від 05.11.04 р., №204000001/4/142108 від 05.11.04 р., №204000001/4/142109 від 05.11.04 р., №204000001/4/1421 від 08.11.2004 року №204000001/4/142118 від 08.11.04 р. (додаток № 2/в до акту перевірки).

В зв»язку з непоступленням виручки від нерезидента у встановлений термін позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом до “Kessler & Cо” про стягнення з нерезидента 46550 євро., про що цим судом винесено постанову від 28.01.05 р. про прийняття до провадження справи №18г/2005.

За змістом ч.3 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Отже, позивач виконав вимоги цього Закону та звернувся у встановленому порядку до суду, що зупинило дію нарахування пені за порушення темінів здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Оплата за відвантажену продукцію за період з 07.02.05 р. по 17.03.05 р. надійшла від фірми “Afesto Health Engineering Ltd” з рахунка №CV 77002005820000004001636048 банку BANK OF CYPRUS PUBLIC COMPANY LIMITED, з порушенням термінів розрахунків в іноземній валюті на розподільчий валютний рахунок суб`єкта господарювання в уповноваженому банку філії “Відділення Промінвестбанку в м.Костопіль Рівненської області” у загальній сумі 35000,00 євро(243700,99 грн.), а саме: 07.02.05 р. –15700,00 євро (107843,87 грн.) 01.03.05 р. –14209,00 євро (99816,58) 17.03.05 р. 5091,00 євро (36040,54 грн.)

Крім того, від фірми “Kessler & Cо” з рахунку № DE96200800000391736800 банку DRESDNER BANK AG, HABMURG GERMANY (реквізити банку у контракті не вказано) на розподільчий валютний рахунок суб`єкта господарювання в уповноваженому банку філії “Відділення Промінвестбанку в м.Костопіль Рівненської області” надійшли кошти у загальній сумі 43387,76 євро/279050,55 грн., а саме: 29.04.05 р. –24163,46євро/157473,87 грн, 27.05.05 р. –19224,30 євро/121576,68 грн.

Враховуючи ці обставини, позивач звернувся із заявою про припинення арбітражного розгляду в зв`язку з добровільним задоволенням відповідачем основної суми позовних вимог і відмовою від стягнення частини штрафу за прострочку оплати основного боргу, на підставі чого постановою від 3 червня 2005 р. Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України припинено провадження в справі за №18г/2005 на підставі ст.8.12.Регламенту МКАС, оскільки борг погашено в добровільному порядку і надійшла заява стягувача.

Згідно частини четвертої статті 4 (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IVУ) разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Виходячи із змісту цієї норм апеляційний суд вважає, що вищевинесеною постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України встановлено та перевірено підставність вимог позивача про стягнення суми боргу з контрагента. З цих підстав, суд вважає, що позивачем не порушено вимог Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому підстав для продовження термінів нарахування пені не було у податкового органу.

За змістом ч.3 ст.4 Закону вбачається, що поновлення термінів зарахування валютної виручки і сплата пені за їх порушення сплачується у разі: - безпідставно заявленого позивачем позову або недоведеність ним своїх позовних вимог, або за інших обставин, що тягне відмову у позові повністю або частково; - невиконання або неналежного виконання позивачем певних дій, або недотримання ним певних вимог, що призводить до припинення провадження у справі (ч.2 ст.32 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”), закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Проте, в спірному випадку провадження в справі припинено не з підстав невиконання або неналежного виконання позивачем певних дій, або недотримання ним певних вимог, що передбачено вищевказаною нормою, а з підстав погашення відповідачем суми боргу в добровільному порядку, що відповідає аналогічній підставі прийняття судом рішення про задоволення позову, при якому пеня за порушення встановлених термінів не сплачується з дня прийняття позову до розгляду.

Таким чином, податковим органом зроблено неправильний висновок про порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а тому підстав для нарахування штрафних санкцій у розмірі 12461,8 грн. апеляційний суд не вбачає.

З наведеного, рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги про визнання нечинним рішення податкового органу №0000082342/0 від 24.07.2006 року задоволенню.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача –задоволенню.

У відповідності до вимог ст.94 КАСУ проводиться новий розподіл судових витрат, де з Державного бюджету на користь позивача відкомпенсовуються понесені ним витрати за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 85 грн. та апеляційне провадження в розмірі 42,5 грн.

Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

постанову господарського суду Рівненської області від 27.09.2006 року в справі за номером 2/215 скасувати, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Експорт»- задоволити.

Позов задоволити.

Визнати нечинним рішення державної податкової інспекції у Костопільському районі Рівненської області від 24 липня 2006 року за номером 0000082342/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Експорт»(м.Костопіль, вул.М.Вовчка,15) 127,5 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко