Постанова № 48126100, 23.07.2015, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1523/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Струс-Духнич Т. В.

при секретарі Кочмар Н.-Г.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Сокаль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов»язання провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача УПФУ в Сокальському районі Львівської області в якому просить визнати бездіяльність відповідача вираженої у неправомірному поновленні виплати раніше призначеної пенсії у сумі, яка нижче рівня прожиткового мінімуму на час такого поновлення, з одночасним зобов»язанням перерахувати і виплачувати поновлену пенсію позивачу з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Сокальського районного суду Львівської області від 17.09.2013 року її позов до УПФУ в Сокальському районі Львівської області задоволено повністю. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у поновлені виплати раніше призначеної пенсії з 07.10.2009 року та зобов»язано відповідача поновити її з 07.10.2009 року. 04.11.2014 року Львівський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а постанову Сокальського районного суду від 19.09.2013 року без змін. Зазначає, що 06.06.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку та індексації поновленої пенсії позивача, однак 15.06.2015 року УПФ України в Сокальському районі Львівської області надало інформацію про те, що 18.05.2015 пенсія ОСОБА_1 була поновлена в розмірі 141,90 грн. з 07.10.2009 року, а також те, що індексація пенсій особам, що постійно проживають за межами України не проводиться. З наданою інформацією відповідача, позивач не погоджується, оскільки відповідач поновив виплату позивачу в розмірі меншому від рівня прожиткового мінімуму на час такого поновлення, а заяву про перерахунок пенсії проігнорував, порушуючи норми чинного законодавства України.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, надала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності зазначивши що, заперечує проти задоволення позову з посиланням на письмові заперечення.

В запереченні на позовну заяву представник відповідача УПФУ в Сокальському районі зазначив, що враховуючи постанову Сокальського районного суду від 17.09.2013 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року, постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2015 року, розпорядження від 18.05.2015 року позивачу ОСОБА_1 пенсія була поновлена в розмірі 141, 90 грн. з 07.10.2009 року. Виплата пенсії за період з 07.10.2009 року по 30.06.2015 року в розмірі 9763, 64 грн. була проведена в виплатних відомостях за червень місяць 2015 року через установу Ощадбанку 35 відділення в м.Белз при тому управління вказує на те, що відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», якщо пенсія виплачується за довіреності, заява про виплату пенсії у зв»язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон подається пенсіонером особисто або його законним представником. Зважаючи на вищенаведене, представник відповідача просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч.3 ст. 122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та докази в них, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 виїхала до Сполучених Штатів Америки на постійне місце проживання, в зв'язку з чим їй було припинено виплату пенсії за віком, яку вона отримувала.

На виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014р., визнано протиправними дії УПФ України в Сокальському районі Львівської області щодо відмови позивачу в поновлені виплати раніше призначеної пенсії з 07.10.2009 року та зобов»язано відповідача поновити її з 07.10.2009 року в розмірі 141,90 грн. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник позивача у позовній заяві посилається на те, що після відновлення виплати пенсії, позивачці було здійснено її виплату в розмірі меншому від рівня прожиткового мінімуму на час такого поновлення, а також не було проведено відповідного перерахунку, що передбачено ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З таким висновком відповідача суд не погоджується, зважаючи на наступне.

Так, стосовно громадян, які виїхали на постійне місце проживання за кордон визначено особливий порядок виплати пенсій, який викладено у статтях 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України.

При цьому в зазначеному рішенні звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.

Щодо місця проживання (реєстрації) на території України, то в п.3.3. Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року зазначено, що виходячи з правової, соціальної природи пенсії право громадянина на призначення йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Отже, кожний громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

Щодо позовних вимог про зобов'язання УПФУ перерахувати ОСОБА_1 поновлену пенсію з 07.10.2009 року з урахуванням індексації слід зазначити наступне.

Як встановлено матеріалами справи, розпорядженням УПФ України в Сокальському районі від 18.05.2015 року пенсія ОСОБА_1 була поновлена в розмірі 141,90 грн. з 07.10.2009 року.

Відповідно ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсії призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі пенсії. У частині п'ятій цієї ж статті вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частиною п'ятою статті 58 Закону Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для осіб, що втратили працездатність, затверджено щоквартальне збільшення у 2008 році прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. При цьому у 2009 році відповідно до статті 54 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи УПФ наведені в поданому заперечені, спростовуються встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача вираженої у неправомірному поновленні виплати раніше призначеної пенсії у сумі, яка нижче рівня прожиткового мінімуму на час такого поновлення, з одночасним зобов»язанням перерахунку і виплати поновленої пенсії з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області щодо поновлення ОСОБА_1 виплати призначеної пенсії у сумі нижче рівня прожиткового мінімуму на час її поновлення.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати поновлену їй з 07.10.2009р. пенсію з урахуванням перерахунку та індексації пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Головуючий: Т. В. Струс-Духнич