Ухвала суду № 48116576, 04.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2015 р. м. Київ К/800/28776/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій областіна постановуЧернівецького окружного адміністративного суду від 04.02.2014та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014у справі № 824/1401/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арстон Трейд»доДержавної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій областіпроскасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арстон трейд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2013 за №0002062210, №0002072210, №0002082210.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.02.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, у відповідності до яких він проти доводів касаційної скарги заперечує, та просить її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Cправа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п.2 ч.1 ст.222 КАС України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 25.07.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №418/22-1/38289602 від 19.03.2013;

- на підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення №0002062210 від 27.05.2013, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.189.4 ст.189, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 353 626,25 грн. (з яких: 282 901 грн. - основний платіж та 70 725,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

2) податкове повідомлення-рішення №0002072210 від 27.05.2013, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.189.4 ст.189, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 193 834 грн.;

3) податкове повідомлення-рішення №0002082210 від 27.05.2013, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1., п.п.138.1.2, п.138.1, п.138.1, ст.138, п.139.1.9, п.139.1, ст.139, абз.3) п.291.4 ст.291 розділу ХІV, гл.1 Податкового кодексу України визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 006 643,75 грн. (з яких: 805 315 грн. - основний платіж та 201 328,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що поданими позивачем доказами підтверджено факт реального здійснення господарських операцій позивача з фірмою «Myrtis» LTD та ПП ОСОБА_4, а відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, встановлених актом перевірки, та правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проведена на виконання постанови слідчого від 14.02.2013 року по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012270000000029 від 11.12.2012.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та вимоги заявленого позову, суд касаційної інстанції зазначає, що предметом дослідження у даній справі, перш за все, мають бути обставини, які свідчать про наявність у відповідача підстав, з якими закон пов'язує можливість для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.8 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки та порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За змістом п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Пунктом 58.4 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Однак, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, фактичні обставини щодо підстав проведення відповідачем перевірки позивача та, як наслідок, наявність або відсутність у контролюючого органу законодавчо визначеної можливості для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тобто, фактичні обставини щодо дотримання відповідачем встановленого Податковим кодексом України порядку прийняття таких податкових повідомлень-рішень, судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено.

Недотримання судами першої й апеляційної інстанцій вимог процесуального закону призвело до неповного з'ясування фактичних обставин справи, які входять до предмету доказування та мають вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору та вважати, що оскаржувані судові рішення винесені з дотриманням принципів законності та обґрунтованості у відповідності до приписів ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області задовольнити частково.

2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.02.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний