Ухвала суду № 48116575, 04.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 року м. Київ К/800/55902/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників відповідача - Гриценка Ю.В., Кравець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2014

у справі № 804/2582/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод оцинкованих труб і конструкцій «Комінмет»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Завод оцинкованих труб і конструкцій «Комінмет» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005622203 від 20.12.2013 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів при проведенні операцій з купівлі-продажу векселів, емітентом яких є ТОВ «Монтажбудстрой» за період з 01.10.2010 по час проведення перевірки, складено акт № 1102/04-61-22-3/34364518 від 06.12.2013, в якому зафіксовані порушення: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження доходів у 1 кварталі 2011 року на суму 3 938 000 грн.; пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходів на суму 27 678 960 грн., в т.ч.: в 2 кварталі 2011 року - на 688 000 грн., в 3 кварталі 2011 року - на 16 728 000 грн., в 4 кварталі 2011 року - на 1 346 500 грн., в 1 кварталі 2012 року - на 4 034 000 грн., в 2 кварталі 2012 року - на 761 000 грн., в 3 кварталі 2012 року - на 1 597 000 грн., в 4 кварталі 2012 року - на 2 524 460 грн., та повинно включити до складу валового доходу суми коштів, отримані в 1 кварталі 2013 року - 2 219 000 грн., в 2 кварталі 2013 року - 440 000 грн., в 3 кварталі 2013 року - 5 892 000 грн., в 4 кварталі 2013 року - 1 720 000 грн., внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 7 172 332 грн., в т.ч. в 1 кварталі 2011 року - на 984 500 грн., в 2 кварталі 2011 року - на 158 240 грн., в 3 кварталі 2011 року - на 3 847 440 грн., в 4 кварталі 2011 року - на 309 695 грн., в 1 кварталі 2012 року - на 847 140 грн., в 2 кварталі 2012 року - на 159 810 грн., в 3 кварталі 2012 року - на 335 370 грн., в 4 кварталі 2012 року - на 530 137 грн.

Висновки зазначеного акту обґрунтовуються тим, що вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 07.11.2011 у кримінальній справі № 1-702/11, який набрав законної сили 23.11.2011, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. Відповідно до встановлених судом фактичних обставин вчиненого засудженою злочину, остання використовувала печатку та реквізити підконтрольного їй фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Монтажбудстрой» з метою зайняття незаконною підприємницькою діяльністю, направленою на надання іншим підприємствам послуг з формування необґрунтованого податкового кредиту з податку на додану вартість. З огляду на це, податковим органом зроблено висновок, що векселі ТОВ «Монтажбудстрой» не мають властивостей, визначених ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», і видані в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про обіг векселів», а тому, відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не є товаром, а операції з купівлі-продажу векселів ТОВ «Монтажбудстрой», здійснені ПрАТ «Завод оцинкованих труб і конструкцій «Комінмет», не є операціями з активами фондів в розумінні пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України. Відповідно, грошові кошти, отримані на розрахункові рахунки ПрАТ «Завод оцинкованих труб і конструкцій «Комінмет» від подальшого продажу вказаних векселів на суму 41 887 960 грн., є іншими доходами ПрАТ «Завод оцинкованих труб і конструкцій «Комінмет» в розумінні пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

На підставі результатів проведеної перевірки, 20.12.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005622203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7 640 447,25 грн., в т.ч.: 7 172 332 грн. основного платежу та 468 115,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 26.11.2010 по 13.07.2011 ПрАТ «Завод оцинкованих труб і конструкцій «Комінмет» придбало у ТОВ «Мікронкепітал» та ТОВ «Дніпрогазресурс» цінні папери - векселі, які емітовано ТОВ «Монтажбудстрой», а саме: АА 2354630, АА 2354636, АА 2354643, АА 2354641, АА 2354642, АА 2354681, АА 2354683, АА 2062612 номінальною вартістю 70 000 000 грн., вартістю продажу 69 922 380 грн.

Операції з купівлі-продажу цінних паперів підтверджуються: договорами № Д47-2611-1/1 від 26.11.2010, № Д49-0612-1/1 від 06.12.2010, № Д49-0712-2/1 від 07.12.2010, № Д49-0812-1/1 від 08.12.2010, № Д49-08.12-1/1 від 08.12.2010, № Д49-0912-1/1 від 09.12.2010, № Д50-1412-2/1 від 14.12.2010, № Б28-1307-1/1 від 13.07.2011, векселями ТОВ «Монтажбудстрой», актами прийому-передачі векселів.

У період з 21.12.2010 по 28.07.2011 зазначені векселі були реалізовані позивачем ПАТ ЗНВКІФ «Комінметкепітал» і ТОВ КУА «Цімеконінвест», на загальну суму 69 924 580 грн.

За даними податкового обліку ПрАТ «ЗОТК Комінмет», витрати на придбання векселів емітента ТОВ «Монтажбудстрой» складають 69 922 380 грн., доходи - 69 924 580 грн. Розрахунки з продавцями векселів (ТОВ «Мікронкепітал», ТОВ «Дніпрогазресурс») проведено в повному обсязі. Покупцем вказаних векселів є ПАТ ЗНВКІФ «Комінметкепітал», дебіторська заборгованість за яким дорівнює 28 036 620 грн., тобто, ПрАТ «Завод оцинкованих труб і конструкцій «Комінмет» фактично отримало грошових коштів за продані ним векселі на суму 41 887 960 грн.

Позивач відображав результати операцій з цінними паперами - векселями ТОВ «Монтажбудстрой» у податковій звітності, а саме:

- у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за IV квартал 2010 року у складі доходів від продажу векселів на суму 67 805 780 грн., у складі витрат при придбанні векселів - 67 799 780 грн.;

- у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за ІI квартал 2011 року у складі доходів від продажу векселів на суму 6 862 100 грн., у складі витрат при придбанні векселів - 6 860 990 грн.;

- у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за III квартал 2011 року у складі доходів від продажу векселів на суму 10 156 200 грн., у складі витрат при придбанні векселів - 10 154 000 грн.;

- у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за IV квартал 2011 року у складі доходів від продажу векселів на суму 12 134 100 грн., у складі витрат при придбанні векселів - 12 139 540 грн.;

- у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року у складі доходів від продажу векселів на суму 8 039 035 грн., у складі витрат при придбанні векселів - 8 046 265 грн.;

- у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2012 року у складі доходів від продажу векселів на суму 11 800 600 грн., у складі витрат при придбанні векселів - 11 790 130 грн.;

- у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за III квартал 2012 року у складі доходів від продажу векселів на суму 498 800 грн., у складі витрат при придбанні векселів - 498 800 грн.;

- у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за IV квартал 2012 року у складі доходів від продажу векселів на суму 16 554 700 грн., у складі витрат при придбанні векселів - 16 545 190 грн.

Слід зазначити, що до 01.04.2011 оподаткування операцій з цінними паперами регулювалося п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

А з 01.04.2011 оподаткування операцій з цінними паперами регулюється п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 4 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Так, згідно пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням (пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

З огляду на наведені норми законодавства, можна зробити висновок, що формування витрат на придбання цінних паперів не пов'язується з фактом їх наступного продажу (моментом продажу).

Відповідно до п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням. Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідачем не оспорюється правильність заповнення позивачем додатків ЦП декларацій з податку на прибуток за спірний період, а лише зазначається про те, що операції з купівлі-продажу ним векселів ТОВ «Монтажбудстрой» не є операціями купівлі-продажу цінних паперів в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України з посиланням на наявність вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Щодо висновку судів про необґрунтованість посилань відповідача в акті перевірки на вирок Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 07.11.2011 по справі № 1-702-11, як на підставу протиправного відображення позивачем у податковому обліку операцій купівлі-продажу цінних паперів, слід зазначити наступне.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому колегія суддів зазначає, що обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вирок суду, яким визнано винним посадову особу платника податків, сам по собі не може бути безумовним доказом нікчемності чи недійсності укладених ним угод або безтоварності господарських операцій.

Крім того, під час розгляду кримінальної справи судом досліджувався період діяльності ТОВ «Монтажбудстрой» з 01.02 по 30.04.2010, в той час, коли всі векселі емітовані ТОВ «Монтажбудстрой» та в подальшому придбані позивачем після 30.04.2010. До того ж, емітентом зазначених векселів виступило ТОВ «Монтажбудстрой», проте, їх купівля-продаж здійснювалась позивачем у інших підприємств, зокрема, у ТОВ «Мікронкепітал» та ТОВ «Дніпрогазресурс», господарську діяльність яких у встановленому законом порядку не визнано неправомірною.

Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 03.03.2014 ТОВ «Монтажбудстрой» є зареєстрованою юридичною особою, не перебуває у стадії ліквідації або банкрутства, керівником юридичної особи та учасником є ОСОБА_4

Відповідно до пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов'язані з придбанням цінних паперів та деривативів, що мають ознаки фіктивності, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.

Таким чином, законодавством встановлені певні обмеження для віднесення до валових доходів та витрат, а саме: операції з цінними паперами, обіг яких зупинено рішенням Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на момент формування платником витрат та доходів від операцій з цінними паперами; прийняття рішення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку про визнання цінних паперів такими, що мають ознаки фіктивності на момент формування платником витрат та доходів від операцій з цінними паперами.

Однак, під час проведення перевірки не встановлено наявності жодної із зазначених обставин, а саме: факту зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України обігу цінних паперів - векселів ТОВ «Монтажбудстрой», або прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України рішення про визнання цінних паперів - векселів ТОВ «Монтажбудстрой» такими, що мають ознаки фіктивності, та включення зазначеної інформації станом на дату вчинення правочину в перелік емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Також в судовому порядку встановлено, що векселі, які були предметом укладених угод, містять усі необхідні реквізити, а тому не можуть визнаватись такими, що не мають вексельної сили згідно Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ратифікованого Верховною Радою України 06.07.1999 Законом України № 826-ХІV.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, позивачем до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулярно подавалася звітність щодо професійної діяльності на ринку цінних паперів, де відображалися операції з векселями ТОВ «Монтажбудстрой», при цьому, жодних зауважень зазначений контролюючий орган до позивача не висував.

Таким чином, податковий орган дійшов помилкового висновку про те, що операції позивача із цінними паперами - векселями ТОВ «Монтажбудстрой», не є операціями з купівлі-продажу цінних паперів, а тому позивачем правомірно були сформовані доходи та витрати за операціями з цінними паперами - векселями ТОВ «Монтажбудстрой», які окремо відображалися у податковому обліку.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний