Ухвала суду № 48115979, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2015 р. м. Київ К/800/15206/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім «Каштан»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року

у справі №815/5538/14

за позовом Прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

до Приватного підприємства Торговий дім «Каштан» (надалі - ПП ТД «Каштан»)

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

У вересні 2014 року Прокурор Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звернувся до суду з позовом в якому поставлено питання про стягнення з ПП ТД «Каштан» податкової заборгованості в розмірі 97138,66грн. на користь бюджету з усіх розрахункових рахунків відкритих у банках.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з ПП ТД «Каштан» податкову заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку, у розмірі 97138,66грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та просить залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу представник ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПП ТД «Каштан» та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Індустріальна, 46-Б, для будівництва та експлуатації торговельно-побутового комплексу. Зазначений договір посвідчено 25.12.2001 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №3205 та зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис №72-6-00046 від 16.04.2002 року. Площа земельної ділянки складає 0,2500га. Договір укладено строком на 15 років.

Разом з тим, після закінчення будівництва та введення будівлі в експлуатацію, у 2006 році торговельно-побутовий комплекс, розміщений на орендованій земельній ділянці, був відповідачем проданий та на теперішній час власником споруди є ПрАТ «ЄВРОПОРТ».

Впродовж 2006-2013 років ПП ТД «Каштан» сплачувалась орендна плата, відповідно до вищезазначеного правочину. Також, 27.01.2014 року відповідач подав до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві податкову декларацію з плати за землю (звітну) за 2014 рік, у якій визначено річну суму орендної плати за земельну ділянку площею 2500м2, що розташована за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул.Індустріальна (Вадима Гетьмана), 46-Б, у розмірі 216,367,50грн. з помісячною сплатою за січень - листопад 2014 року по 18030,63грн., за грудень 2014 року - 18030,57грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 02.06.2014 року по справі №910/4566/14 договір укладений між ПП ТД «Каштан» та Київською міською радою щодо оренди земельної ділянки було розірвано.

Орендна плата за січень-лютий 2014 року суб'єктом господарювання була сплачена, однак внаслідок подання уточнюючої декларації - відкликана.

Згідно з п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктами 1 та 2 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України - податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.50.1. ст. 50 Податкового кодексу України - у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Частинами 1 та 2 ст.125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 цього ж Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України - якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, у відповідача, на думку податкового органу, утворилась заборгованість за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року у сумі 97138,66грн. Не зважаючи на отриману податкову вимогу, яка оскаржена не була, заборгованість ПП ТД «Каштан» погашена не була.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими, оскільки фактично дана земельна ділянка перебуває у користуванні іншого підприємства, а відтак у відповідача відсутній обов'язок сплачувати орендну плату за договором.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив, що сплата однією особою земельного податку у визначеному законом розмірі, не звільняє сторону за договором виконувати свої зобов'язання зі сплати орендної плати.

Однак, надаючи оцінку обставинам справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними у зв'язку з неповним з'ясуванням усіх обставин справи з огляду на наступне.

У матеріалах справи міститься клопотання ПП ТД «Каштан» щодо залучення ПАТ «ЄВРОПОРТ» третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача, якому судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки.

Крім того, матеріали справи містять лист Прокуратури Солом'янського району м.Києва, з якого вбачається, що станом на 18.11.2014 року зміни в ПК «Кадастр» щодо договору оренди земельної ділянки від 25.12.2001 року, який укладений між Київською міською радою та ПП ТД «Каштан» щодо земельної ділянки по вул.Індустріальній (Вадима Гетьмана), 46-Б у Солом'янському районі м.Києва площею 0,2500га для будівництва та експлуатації торговельно-побутового комплексу (в реєстрі №3205; запис №72-6-00046 від 16.04.2002 року) не внесені, за таких обставин договір не знятий з реєстрації (а.с.106-107).

Поряд з цим, у листі Департаменту земельних ресурсів №057023-24460 від 19.11.2013 року зазначено, що відповідно до даних міського земельного кадастру відсутня реєстрація договору оренди земельної ділянки від 18.04.2002 року №76-6-00016 за ПП ТД «Каштан» по вул.Індустріальній (Вадима Гетьмана), 46-Б у Солом'янському районі м.Києва (а.с.156).

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини, які є підставою для нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім «Каштан» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун