Постанова № 48110927, 21.07.2015, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3588/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Орчелоти А.В.

при

секретарі Циганенко Ю.О.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 обєднанної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області, «про скасування постанови та закриття справи», -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області «про скасування постанови та закриття справи» . Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що 09 червня 2015 року заступником начальника ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області ОСОБА_4 була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення серії АА №187297 відповідно до ст. 165-1 ч. 5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 2550,00 грн.

Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, підлягає скасуванню, а справа закриттю виходячи з того, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не враховано, той факт, що ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2364 (в редакції, яка діє з 06.08.2011року) визначає вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску: а саме особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримуються відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообовязкового державного соціального страхування.

З 02.03.2011 року позивачу була призначена пенсія за віком, відповідно до статті 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з цього часу він є пенсіонером за віком на якого розповсюджується дія ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Також позивач зазначив, що і ухвалою колегії суддів Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року по справі 805/1245/15-а (рішення суду набуло законної сили), встановлено, що він як пенсіонер за віком звільнений від сплати Єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. В результаті чого вказаним рішенням скасовано вимогу ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області.

В звязку з чим, вважає що при винесенні постанови відповідач повинен був застосувати п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі у звязку з відсутністю складу правопорушення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, додавши копію постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року за якою, встановлено, що позивач, як особа, яка є пенсіонером за віком, звільняється від сплати за себе єдиного внеску та звернувши увагу суду на те, що він не був присутній при розгляді справи та винесені постанови відносно нього, а отримав її після винесення без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши письмові заперечення (а.с.19-21) та пояснив, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку та згідно з вимогами ч.2 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» повинен проводити нарахування, сплачувати та складати звіти за встановленою формою у встановлені строки. В зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, то у відповідності до вимог ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. не досяг пенсійного віку, отже позивач не є пенсіонером за віком і повинен сплачувати єдиний внесок, як фізична особа-підприємець.

Заслухавши думку сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, з дослідженням яких вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що 09 червня 2015 року заступником начальника ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області ОСОБА_4 була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення серії АА №187297 відповідно до ст. 165-1 ч. 5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 2550,00 грн (а.с.13).

Відповідно до ч. 3 ст. 165-1 КУпАП встановлено, що несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 5 ст. 165-1 КУпАП, що дії передбачені частино третьою, частиною четвертої цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичну особу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову про скасування постанови перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до загальних засад адміністративного судочинства відповідач зобовязаний довести суду правомірність своїх дій та надати відповідні до цього докази.

В супереч вищезазначеним вимогам, за наявних письмових заперечень відповідача та особистих пояснень представника, в судовому засіданні не доведено, що при розгляді, посадовою особою, справи відносно позивача, були враховані усі норми діючого законодавства, які регулюють порядок розгляду даної категорії справ: доказів того, що ОСОБА_1 викликався на розгляд справи та давав пояснення відповідач суду не надав, що свідчить про порушення конституційного права ОСОБА_1 на захист. На що акцентував увагу суду і сам позивач.

До того ж відповідачем не були дослідженні всі обставини справи, оскільки:

Позивач ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 06.02.2004 р. за №22691750000006305, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №428180 (а.с.7) та є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії Б №597976 (а.с.6).

02 березня 2011 року позивачу ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком, відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з цього часу є пенсіонером за віком (а.с.4,5,12).

Частиною 4 ст.4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 визначає вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску: а саме особи, зазначені у п.4 ч.1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнобов'язкового державного соціального страхування,- що не було враховано відповідачем під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України підставою для звільнення від доказування є обставини, встановленні судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

03 червня 2015 року ухвалою колегії суддів Донецького апеляційного адміністративного суду по справі 805/1245/15-а встановлено, що ОСОБА_1, як пенсіонер за віком звільнений від сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в результаті чого скасовано вимогу ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області (ухвала чинна та не скасована)(а.с.9-11).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі №805/2254/15-а із посиланням на правову позицію висловлену Верховним Судом України в постанові №21-25а14 від 15 квітня 2014 року, встановлено, що ОСОБА_1, як пенсіонер за віком звільнений від сплати за себе єдиного внеску (постанова чинна та не скасована) (а.с.25-26).

Згідно з п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.

За вказаних обставин, суд не може вважати, що дії відповідача є законними, бо обґрунтування іншого він суду не довів, справа була розглянута формально, а тому суд вважає доцільним скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 187297 від 09 червня 2015 року про притягнення (фізичної особи підприємця) ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.165-1 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити

Керуючись ст.ст. 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 187297 від 09 червня 2015 року про притягнення (фізичної особи підприємця) ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.165-1 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя