Постанова № 48091497, 30.07.2015, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа №.570/2946/15-а

Номер провадження 2-а/570/89/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області, як адміністративного суду,

Коробов С.О., розглянувши в м.Рівне в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про часткове визнання незаконним та часткове скасування рішення Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 22 січня 2015 року № 1177 та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому вона просить визнати протиправним та скасувати рішення Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 22 січня 2015 року № 1177 в частині відмови їй у наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв'язку з наданням такого дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (вказаної позивачем у заяві) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) іншим громадянам; також просить зобов'язати Корнинську сільську раду Рівненського району Рівненської області на пленарному засіданні чергової сесії розглянути питання щодо надання їй ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Рішенням №954 надано дозвіл на розробку проектів щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 229 громадянам (згідно додатку до рішення) загальною площею 18,102 га, відповідно до детального плану території кварталу індивідуальної житлової забудови згідно номера земельної ділянки за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля, пасовища), а їй Рішенням №955 було відмовлено у наданні такої земельної ділянки у зв'язку із відсутністю вільних земель запасу. Вказані рішення сільської ради були винесені 21 травня 2014 року. 16 червня 2014 року позивач знову звернулася до відповідача про надання земельної ділянки, однак 22.01.2015 року Корнинська сільська рада прийняла рішення №1173, яким надала дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) для 29 громадян, а позивачу рішенням від 22.01.2015 року № 1177 знову відмовлено. До того ж позивач зазначає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог Земельного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про звернення громадян».

Позивач до суду подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримала повністю, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечує, просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим судом належним чином про час та місце розгляду справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними у справі доказами в порядку письмового провадження. Також представник відповідача в своїй заяві вказав, що позовні вимоги не визнає, просить застосувати строки позовної давності та закрити провадження у справі.

За ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши наявні докази, суд приходить до наступних висновків.

З огляду на клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності та закриття провадження у справі, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України встановлюється шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Оскаржуване рішення №1177 відповідачем винесено 22 січня 2015 року. Позивач подала заяву до суду 20 липня 2015 року, що є в межах визначеного законом строку. Оскільки діючим КАС України не передбачено поняття "позовна давність" суд розцінює клопотання представника відповідача, як прохання застосувати пропуск строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Як встановлено в судовому засіданні, 22 січня 2015 року на черговому засіданні сесії Корнинської сільської ради Рівненського району за Рішенням №1173 22.01.2015 рок надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівниціва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) для 29 (двадцяти дев'яти) громадян площею 3,2220 га та для 7-ми (семи) громадян загальною площею 1,06 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля, пасовища). Рішенням від 22.01.2015 року № 1177 Корнинська сільська рада відмовила ОСОБА_2 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення позначеної нею земельної ділянки у зв'язку із тим, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с.Корнин (вказаної позивачем у заяві) для будівництва та обслуговування житлового будинку надано громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

З метою оспорити відмову, громадяни яким відмовили у наданні земельних ділянок звернулися до УМВС України в Рівненській області із заявою щодо порушення посадовими особами Корнинської сільської ради Закону України "Про звернення громадян". У відповіді УМВС України в Рівненській області від 11.06.2015 року №М-105 міститься інформація про те. що в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є родичами гр. ОСОБА_7, у користуванні якого перебувала зазначена ділянка та є його законними спадкоємцями, а тому їм була надана перевага при винесенні рішення. Як вбачається з наведеного, прізвище ОСОБА_5 серед "спадкоємців" не зазначене. Таким чином - підстава надання переваги ОСОБА_5 при винесенні рішень №1173 та №1177 невідома.

Відповідно до ч.6 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання за місцезнаходженням земельної ділянки, до якої додають графічні матеріали, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), а згідно із ч.7 - підставою для відмови у наданні земельної ділянки може бути невідповідність місця розташування об'єкта генеральному плану забудови та іншої містобудівної документації.

Рішенням Корнинської сільської ради від 11.09.2014 року № 1059 відкладено розгляд заяви ОСОБА_2 про надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку. господарських будівель і споруд, з метою усунути недоліки та додати необхідні документи згідно ст. 118 п.6 Земельного кодексу України, а саме: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки.

З метою отримання викопіювання 08.12.2014 р. ОСОБА_2 звернулася до відділу земельних ресурсів Корнинської сільської ради. Отримавши витяг із кадастрової карти, позивач позначила на ньому бажану земельну ділянку 09.12.2014 року та додала до своєї попередньої заяви викопіювання.

Суд критично відноситься до пояснень відповідача в матеріалах справи, що переважне право на вказану позивачем земельну ділянку мають зазначені громадяни, оскільки вони є спадкоємцями особи, яка раніше мала у користуванні вказану земельну ділянку. При цьому, як вбачається з додатку до рішення №1173 сесії Корнинської сільської ради від 22.01.2015 р. землі, які виділилися згідно цього рішення належали до земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля). Однак землі запасу згідно чинного законодавства не успадковуються. Також позивачем зазначено, що навіть сумарна площа наданих земельних ділянок ОСОБА_5 (0.07 га), ОСОБА_6 (0.11 га), ОСОБА_4 (0.11 га) та ОСОБА_3 (0.11 га) є меншою за 0.6 га, а отже, вільні землі в запасі Корнинської сільської ради ще наявні. Пояснення щодо того, як використано (чи не використано) решту площі вказаної земельної ділянки сільською радою не надано.

Згідно із ч.7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності відповідно до повноважень розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

На думку суду, вмотивованих підстав щодо відмови у наданні земельної ділянки, позивач, не отримала.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечень на вказаний адміністративний позов та вмотивованих аргументів на користь правильності, законності та обгрунтованості відмови відповідача у наданні земельної ділянки позивачу до суду представником відповідача надано не було.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вказані вимоги суд вважає, що підзаконні акти, які звужують зміст законів та обсяг прав громадян, закріплених у цих законах, не повинні братися до уваги.

Отже, як визначено у ч. 3 ст. 2 КАС України, посилаючись на обставини, описані вище судом встановлено, що оспорюване рішення сільської ради № 1177 в частині відмови ОСОБА_2 було прийнято необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства.

На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 2-11, 69-73, ст.ст.158-163 КАС України, ст.ст. 116, 118, 152, 198 ЗК України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про часткове визнання незаконним та часткове скасування рішення Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 22 січня 2015 року № 1177 та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 1177 від 22 січня 2015 року «Про відмову в наданні земельних ділянок» в частині відмови ОСОБА_2 в наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Зобов'язати Корнинську сільську раду Рівненського району Рівненської області на пленарному засіданні чергової сесії розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтованим розміром 0, 13 га в строки, в порядку та у спосіб, передбачений ст.118 Земельного Кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства, рішення.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Коробов С.О.